Постанова від 12.11.2025 по справі 915/1509/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1509/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

ОСОБА_1 - особисто

Від ОСОБА_1 - адвокат Іванцов І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025, суддя суду першої інстанції Коваль С.М., м. Миколаїв, повний текст рішення складено та підписано 06.05.2025

по справі №915/1509/24

за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідачів

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА»,

2. ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування реєстраційних записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відновити на посаді директора; визначити розмір статутного капіталу, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просив суд:

1. Визнати повністю недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324), оформлених протоколом №1 від 19 листопада 2024 року, якими було вирішено: виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 ; здійснити дії, необхідні для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

2. Визнати повністю недійсним Рішення №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324) від 19 листопада 2024 року, згідно з яким прийнято рішення про зменшення статутного капіталу Товариства до 2 040 000, 00 (два мільйона сорок тисяч гривень 00 копійок), 100% розміру якого належить ОСОБА_2 та затвердити його; вирішено здійснити дії необхідні для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

3. Визнати повністю недійсним Рішення учасника №1/2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324) від 21 листопада 2024року, згідно з яким вирішено: відкликати, припинити повноваження та звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_1 з 21.11.2024 року; обрати та призначити директором Товариства ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.01.2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) з 22.11.2024 року; уповноважити ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.01.2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) на вчинення дій, необхідних для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

4. Скасувати повністю реєстраційні дії/записи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме:

- «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.11.2024 15:32:52, 10051710700090001137, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області»;

- «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 21.11.2024 09:52:13, 1005171070010001137, Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи., ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області»;

- «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 22.11.2024 16:41:56, 1005171070011001137, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна структури власності., ОСОБА_5 . Приватний нотаріус Боненко Т.Л.».

5. Відновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324).

6. Визначити розмір Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324) у сумі 5 100 000,00грн. (п'ять мільйонів сто тисяч грн. 00 коп.), та визначити розмір часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324), а саме:

- Частка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) становить 3 060 000,00 грн., що складає 60% Статутного капіталу Товариства;

- Частка ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) становить 2 040 000,00 грн., що складає 40 % Статутного капіталу Товариства.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач повністю вніс свій вклад в Статутному капіталі Товариства у розмірі 3 060 000, 00 грн., що складає 60% Статутного капіталу. А ст. 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», визначає, що учасника можна виключити з Товариств за наявності заборгованості із внесення вкладу. При скликанні вказаних загальних зборів учасників Товариства порушено порядок їх скликання, через не повідомлення позивача про проведення вказаних загальних зборів учасників. Інші позовні вимоги є похідними.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав, що усі спірні рішення загальних зборів учасників Товариства проводились лише за участі учасника - ОСОБА_2 , яка станом на 19 листопада 2024 року володіла 40% частки в Статутному капіталі Товариства. В той же час, відповідач - 2 не спростував внесення до Статутного капіталу Товариства вкладів позивачем, зазначивши що деякі копії платіжних документів завірені неналежним чином. Також відповідачем -2 не доведено, що останній вручив позивачу під розпис попередження про несплату внеску до Статутного капіталу Товариства та встановлення додаткового строку на його внесення. Крім того, відповідачі не надали доказів повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників Товариства 19 та 21 листопада 2024 року.

Суд першої інстанції вказав, що вищевказані рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» від 19 та від 21 листопада 2024 року прийняті при порушенні ст. 32 Закону України ««Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та мають бути визнані недійсними.

Задоволення вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів має наслідком задоволення решти позовних вимог, які є похідними.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24.

Апелянт вказує, що учасник ТОВ «ТОКА» ОСОБА_3 з часткою 50% мав бути визначений позивачем у первісному позові як обов'язковий співвідповідач. Однак цього зроблено не було. Незалучення учасника ТОВ «ТОКА» ОСОБА_3 з часткою 50% як співвідповідача є підставою для відмови у задоволенні позову повністю через неналежний суб'єктний склад у даному спорі.

Апелянт зазначає, що окремі позовні вимоги про оскарження рішення загальних зборів ТОВ «ТОКА» про виключення Позивача зі складу учасників ТОВ «ТОКА» або рішення загальних зборів ТОВ «ТОКА» про звільнення Позивача з посади директора, без визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників, де ОСОБА_6 має бути співвідповідачем - є неналежним та неефективним способом захисту, що також є підставою для відмови у задоволенні таких вимог.

Апелянт вказав, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції не враховано, що позовна заява з копіями додатків-доказів подані до суду в паперовому вигляді, однак частина додатків, які мають значення для справи, взагалі не засвідчена.

Апелянт зазначив, що в оскаржуваному рішенні судом не враховано, що 21.12.2024 ОСОБА_1 проник в офісі ТОВ «ТОКА» та викрав документи та майно ТОВ «ТОКА», що кваліфікується за ч.5 ст.185 Кримінального кодексу України.

Крім того, апелянт вказала, що вимоги про скасування реєстраційних дій є передчасними та безпідставними, оскільки реєстраційні дії здійснюються на підставі рішення суду про визнання недійсним рішення загальних зборів, а не на підставі рішень про скасування реєстраційних дій.

Апелянт також послався на те, що позовна вимога про відновлення на посаді директора не передбачена корпоративним законодавством, а відноситься до трудових спорів. Після внесення запису в ЄДР про директора товариства, такий директор самостійно видає наказ про своє поновлення на роботі.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24.

Позивач вказує, що ОСОБА_3 не був учасником ТОВ «ТОКА» на дату 19.11.2024р. і 21.11.2024р. та не вчиняв фактичних й юридичних дій, які призвели до встановлених судом порушень прав Позивача на участь у Товаристві.

Позивач зазначив, що. ОСОБА_3 став учасником ТОВ «ТОКА» частка 50%, другий учасник ОСОБА_2 (50%) з дати реєстрації змін у складі Товариства з 05.12.2024р. Тобто після вчинених реєстраційних дій у наслідок порушень Відповідачами корпоративних прав Позивача на дату 19.11.2024р. та 21.11.2024р. Оскаржуючи рішення суду першої інстанції та вказуючи на неповний склад учасників справи (співучасть) апелянтом/Відповідачем ОСОБА_2 не доведено, що особа ОСОБА_3 є належним відповідачем/співвідповідачем й несе відповідальність перед Позивачем.

Позивач також вказав, що ним було подано до господарського суду Миколаївської області заяву про залучення у якості співвідповідача ОСОБА_3 , але Відповідачі 1, 2 заперечували проти такого залучення й ухвалою суду першої інстанції 22.01.2025, було відмовлено у задоволені цього клопотання. У подальшому названа ухвала Відповідачами 1,2 не була оскаржена. Отже Позивачем були виконані процесуальні вимоги та повідомлено суд про наявність ( ОСОБА_3 ) з дати 05.12.2024 реєстрації останнього, як учасника ТОВ «ТОКА».

Крім того, позивач зазначив, що усі документи, які підтверджують сплату позивачем розміру своєї частки в статутному капіталі ТОВ «ТОКА» засвідченні належним чином.

На думку позивача, з наявних матеріалів справи вбачається, шо позивач повністю сплатив розмір своєї частки в статутному капіталі ТОВ «ТОКА» і ніхто і ніколи його не повідомляв про необхідність проведення вказаної оплати, що як наслідок, вказує на відсутність правової підстави у проведені апелянтом/Відповідачкою ОСОБА_2 та ТОВ «ТОКА» загальних зборів з прийняття рішень про виключення Позивача зі складу учасників Товариства.

З огляду на викладене вище, апелянт просить залишити рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025р. по справі №915/1509/24 без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Короткий зміст пояснень третьої особи.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_3 щодо суті спору.

Третя особа зазначає, що позовні вимоги про визначення розміру статутного капіталу ТОВ «ТОКА», та визначення розміру часток учасників ТОВ «ТОКА», а саме: - частка ОСОБА_1 становить 3 060 000,00 грн., що складає 60% Статутного капіталу Товариства; - частка ОСОБА_2 становить 2 040 000, 00 грн., що складає 40% Статутного капіталу Товариства, напряму впливають на права ОСОБА_3 , оскільки його позбавляють частки 50% статутного капіталу Товариства в розмірі 2 040 000,00 (два мільйони сорок тисяч) грн.

Третя особа зазначила, що учасник ТОВ «ТОКА» ОСОБА_3 з часткою 50% мав бути визначений позивачем у первісному позові як обов'язковий співвідповідач. Однак цього зроблено не було.

На думку третьої особи, не залучення його у якості співвідповідача, якого позбавляють 50% частки в Статутному капіталі ТОВ «ТОКА», є підставою для скасування рішення суду першої інстанції через неналежний склад відповідачів.

Керуючись викладеним вище, третя особа просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/1509/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №915/1509/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1509/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/1509/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24 - залишено без руху; встановлено ОСОБА_2 строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 29 068,80 грн - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_2 про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були додані докази сплати судового збору у розмірі, встановленому законом. Таким чином недоліки апеляційної скарги були усунуті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 28.07.2025; призначено справу №915/1509/24 до розгляду на 28.08.2025 о 12:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24.

Судове засідання призначене на 28.08.2025 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 визначено розглянути справу №915/1509/24 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; призначено справу №915/1509/24 до розгляду на 22.09.2025 о 11:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

19.09.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_3 про вступ у справу як третьої особи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 задоволено заяву ОСОБА_3 про вступ у справу у якості третьої особи; залучено ОСОБА_3 до участі у справі №915/1509/24 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів; зобов'язано ОСОБА_3 у строк до 20.10.2025 надати до Південно-західного апеляційного господарського суду пояснення по суті справи; відкладено розгляд справи №915/1509/24 на 23.10.2025 о 15:00.

Судове засідання призначене на 23.10.2025 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Таран С.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 призначено справу №915/1509/24 до розгляду на 12.11.2025 о 15:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

12.11.2025 у судовому засіданні прийняв участь особисто ОСОБА_1 та його представник адвокат Іванцов І.А.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце їх проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, якою призначено справу №915/1509/24 до розгляду на 12.11.2025 о 15:00, була отримана в електронному кабінеті Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОКА» - 03.11.2025, ОСОБА_2 - 03.11.2025, ОСОБА_3 - 03.11.2025

Крім того, до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли клопотання ОСОБА_2 (від 11.11.2025) та ОСОБА_3 (від 22.10.2025) про розгляд справи за відсутності їх представників.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 12.11.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

23 квітня 2020 року ОСОБА_7 було засноване та зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОКА». Розмір статутного капіталу складав 50 000,00 грн.

ОСОБА_8 внесла свій вклад у Статутний капітал Товариства в повному обсязі 21 вересня 2020 року.

23 вересня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у ОСОБА_7 100% частки Статутного капіталу Товариства, 60% вартістю 30 000,00 грн. та 40% вартістю 20 000,00 грн., відповідно.

Рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» від 15 березня 2021 року затверджено результати внесення додаткових вкладів учасниками Товариства: ОСОБА_1 у сумі 600 000,00 грн., ОСОБА_2 - 400 000,00 грн. Вказаним рішенням також затверджено збільшення часток учасників Товариства за рахунок нерозподіленого прибутку Товариства: вартість вкладу ОСОБА_1 затверджена у розмірі 570 000,00 грн., вартість вкладу ОСОБА_2 затверджена у розмірі 380 000,00 гр.

Також вказаними загальними зборами учасників затверджені розміри часток учасників Товариства та їх номінальна вартість з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів та з урахуванням нерозподіленого прибутку: номінальна вартість ОСОБА_1 затверджена у розмірі 1 200 000,00 грн., що складає 60% Статутного капіталу Товариства, номінальна вартість частки ОСОБА_2 затверджена у розмірі 800 000,00 грн., що складає 40% Статутного капіталу Товариства.

Вказаним рішенням загальних зборів учасників також було вирішено затвердити збільшення Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА», з урахуванням нерозподіленого прибутку та додаткових вкладів учасників у сумі 2 000 000,00 грн.

14 березня 2024 року на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА», оформлених протоколом №40, були прийняті наступні рішення:

- обрати головою загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_2 , секретарем зборів - ОСОБА_1 ;

- затвердити результат внесення додаткових вкладів учасниками Товариства у наступних розмірах: ОСОБА_2 - грошовий вклад, вартість якого складає 0,00 грн.; ОСОБА_1 - грошовий вклад, вартість якого складає суму 1 860 000,00 грн.;

- затвердити збільшення частки учасника Товариства - ОСОБА_2 , за рахунок нерозподіленого прибутку Товариства на загальну суму 1 240 000,00 грн.;

- затвердити розмір часток учасників Товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів та нерозподіленого прибутку Товариства - ОСОБА_2 , номінальна вартість частки 2 040 000,00 грн., розміром 40%, ОСОБА_1 , номінальна вартість частки 3 060 000,00 грн., розміром 60%;

- затвердити збільшення Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» з нерозподіленого прибутку та додаткових вкладів учасників у сумі 5 100 000,00 грн.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324), оформлених протоколом №1 від 19 листопада 2024 року, було вирішено: виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 ; здійснити дії необхідні для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

Рішенням №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324) від 19 листопада 2024 року, вирішено зменшити статутний капітал Товариства до 2 040 000,00 грн, 100% розміру якого належить ОСОБА_2 та затвердити його; вирішено здійснити дії необхідні для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

Рішенням учасника №1/2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324) від 21 листопада 2024року, вирішено: відкликати, припинити повноваження та звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_1 з 21.11.2024 року; обрати та призначити директором Товариства ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.01.2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) з 22.11.2024 року; уповноважити ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.01.2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) на вчинення дій необхідних для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

На підставі вказаних рішень загальних зборів учасників Товариства були проведені наступні реєстраційні дії:

- «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.11.2024 15:32:52, 10051710700090001137,Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., Голубенко А.В., Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області»;

- «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 21.11.2024 09:52:13, 1005171070010001137, Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи., Голубенко А.В., Виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області»;

- «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 22.11.2024 16:41:56, 1005171070011001137,Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна структури власності., ОСОБА_5 . Приватний нотаріус Боненко Т.Л.».

05 грудня 2024 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324), оформлені протоколом №2/2004 від 05.12.2024, за результатами яких були прийняті наступні рішення:

- Ввести до складу учасників Товариства нового учасника - ОСОБА_3 .

- Затвердити результат внесення новим учасником Товариства додаткового вкладу загальною сумою 2 040 000,00 грн.

- Затвердити збільшення розміру статутного капіталу Товариства на 2 040 000,00 грн. Новий Статутний капітал Товариства складатиме 4 080 000,00 грн. Затвердити розподіл часток між учасниками та їх номінальну вартість. Доручити директору Товариства подати державному реєстратору всі необхідні документи для внесення відповідних змін до ЄДР.

- «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 05.12.2024 23:56:27, 1005171070012001137, Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про хасновників (учасників) юридичної особи., Боненко Т.Л. Приватний нотаріус Боненко Т.Л.».

- «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 06.12.2024 10:16:28, 1005171070012001137, Зміна інформації для здійснення зв?язку з юридичною особою. Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна структури власності., ОСОБА_5 . Приватний нотаріус Боненко Т.Л.».

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з таких підстав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

У даному випадку, позивач звертається за захистом своїх прав, як учасника Товариства та як керівника Товариства. Дані вимоги хоч і є пов'язаними, однак підлягають окремій оцінці.

З метою захисту своїх прав як учасника товариства, позивач заявив наступні вимоги:

1) Визнати повністю недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324), оформлених протоколом №1 від 19 листопада 2024 року, якими було вирішено: виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 ; здійснити дії необхідні для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

2) Визнати повністю недійсним Рішення №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324) від 19 листопада 2024 року, згідно з яким прийнято рішення про зменшення статутного капіталу Товариства до 2 040 000, 00 (два мільйона сорок тисяч гривень 00 копійок), 100% розміру якого належить ОСОБА_2 та затвердити його; вирішено здійснити дії необхідні для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

3) Скасувати повністю реєстраційні дії/записи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме:

4) Визначити розмір Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324) у сумі 5 100 000,00 грн. (п'ять мільйонів сто тисяч грн. 00 коп.), та визначити розмір часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324), а саме:

- Частка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) становить 3 060 000,00 грн., що складає 60% Статутного капіталу Товариства;

- Частка ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) становить 2 040 000,00 грн., що складає 40 % Статутного капіталу Товариства.

Дані вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 було незаконно позбавлено його частки в товаристві та направлені саме на повернення належної позивачу частки.

Як було встановлено вище, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324), оформлених протоколом №1 від 19 листопада 2024 року, було вирішено: виключити зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 ; здійснити дії необхідні для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

Вказане рішення загальних зборів засновників прийнято на підставі довідки ТОВ «ТОКА» від 01.09.2024, підписаної одноособово директором Товариства ОСОБА_2 , в якій зазначено, що станом на 01.09.2024р. ОСОБА_1 не сплатив свій внесок до Статутного капіталу ТОВ «ТОКА».

Рішенням №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324) від 19 листопада 2024 року, вирішено зменшити статутний капітал Товариства до 2 040 000, 00 (два мільйона сорок тисяч гривень 00 копійок), 100% розміру якого належить ОСОБА_2 та затвердити його; вирішено здійснити дії необхідні для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: 1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; 2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; 3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; 4) про ліквідацію товариства. Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

Таким чином, оцінці підлягають обставини щодо внесення чи не внесення позивачем вкладу до статутного капіталу ТОВ «ТОКА».

ОСОБА_8 внесла свій вклад у Статутний капітал Товариства в повному обсязі 21 вересня 2020 року.

- обрати головою загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_2 , секретарем зборів - ОСОБА_1 ;

Внесення вкладів позивача підтверджується наданим доказами:

- бухгалтерською довідкою ТОВ «ТОКА» №5 від 15.03.2021;

- платіжним дорученням №ІВ08776156 від 25.03.2021 року на суму 150 000,00 грн;

- платіжним дорученням №ІВ08872865 від 29.03.2021 року на суму 150 000,00 грн;

- платіжним дорученням №ІВ09416934 від 15.04.2021 року на суму 120 000,00 грн;

- платіжним дорученням №ІВ094111274 від 15.04.2021 року на суму 150 000,00 грн;

- платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №ІВ 62926850 від 21.03.2024 року на суму 500 000,00 грн;

- платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №ІВ 62927165 від 21.03.2024 року, на суму 400 000,00 грн;

- платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №ІВ 62980972 від 22.03.2024 року, на суму 400 000,00 грн;

- платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №ІВ 63615712 від 01.04.2024 року, на суму 400 000,00 грн;

- прибутковим касовим ордером №67 від 02.04.2024 року та квитанцією до цього прибуткового касового ордеру №67 від 02.04.2024 року на суму 51 014,70 грн;

- платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 65176297 від 24.04.2024, на суму 138 985,30 грн.

В свою чергу, дрібні недоліки у платіжних документах щодо відсутності інформації про ПІБ та посаду особи, яка поставила підпис на меморіальному ордері не може свідчити про те, що дані докази не є належним підтвердження сплати позивачем свого внеску.

Частка позивача в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» складає 60%, номінальна вартість якої становить 3 060 000,00 грн. сплачена у повному обсязі, а саме:

- 30 000,00 грн. - придбання частини частки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» у засновника Товариства ОСОБА_7 ;

- 570 000,00 грн. - збільшення частки за рахунок нерозподіленого прибутку Товариства (протокол загальних зборів учасників від 15.03.2021);

- 2 460 000,00 грн. - внесення додаткових вкладів (протокол загальних зборів учасників від 15.03.2021 року та протокол загальних зборів учасників №40 від 14.03.2024).

Крім того, на підтвердження обставин внесення вкладу в повному обсязі, позивачем було надано до суду апеляційної інстанції висновок експерта №1479-34-25 судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №42024152020000076 від 09.04.2025.

Щодо можливості даного доказу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Підготовче засідання у даній справі було закрито судом першої інстанції 02.04.2025.

У даному випадку, відповідний висновок експерта датується 09.04.2025. Крім того, представник позивача 15.04.2025 звернувся до Новоодеського відділу Миколаївсої окружної прокуратури з клопотанням про ознайомлення та зняття копій з матеріалів кримінального провадження №42024152020000076.

Таким чином, позивач міг дізнатися про існування даного доказу не раніше 15.04.2025.

Враховуючи те, що підготовче засідання у справі станом на 15.04.2025 вже було закрито, то у позивача була відсутня можливість подати відповідний доказ до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежало від нього.

З огляду на викладене вище, враховуючи неможливість подання такого доказу до суду першої інстанції, колегія суддів вважає за потрібне долучити до матеріалів даної справи висновок експерта №1479-34-25 судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №42024152020000076 від 09.04.2025, як письмовий доказ.

У даному випадку колегія суддів вважає доцільним врахування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.04.2020 у справі № 734/537/15-ц, згідно до якої, висновок експерта у кримінальному провадженні є письмовим доказом, який досліджується судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Та обставина, що експертиза проведена не за ухвалою суду у справі, що переглядається, не є підставою вважати її недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила цю експертизу є атестованим судовим експертом, обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, а отже є допустимим письмовим доказом у справі, який слід оцінити у сукупності із іншими доказами у справі (постанови Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 450/3032/19, від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).

Зі змісту даного висновку вбачається, що заборгованість за внесками до статутного капіталу ТОВ «ТОКА» ОСОБА_1 станом на 19.11.2024 не підтверджується. Даний висновок в черговий раз підтверджує факт внесення позивачем внеску до Статутного капіталу Товариства у повному обсязі.

Отже, як зазначено вище та підтверджується належними доказами, позивач вніс в повному об'ємі вклад до Статутного капіталу Товариства та не мав заборгованості по його внесенню, в тому числі станом на 19 листопада 2024 року.

В свою чергу, апелянт не спростував внесення до Статутного капіталу Товариства вищевказаних вкладів позивачем, зазначивши, що деякі копії платіжних документів завірені неналежним чином.

Також апелянтом не доведено, що останній вручив позивачу під розпис попередження про несплату внеску до Статутного капіталу Товариства та встановлення додаткового строку на його внесення.

Отже, вищевказане рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» від 19 листопада 2024 року, про виключення позивача зі складу учасників Товариства, прийняте при порушенні ст. 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Таким чином, у апелянтки були відсутні підстави для прийняття рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства, що свідчить про незаконне позбавлення ОСОБА_1 належної йому частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА».

З огляду на дані обставини, колегія суддів доходить до висновку, що таке порушене право позивача підлягає поновленню.

Крім того, Рішення №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» від 19.11.2024 приймалося лише за участі учасника - ОСОБА_2 , яка станом на 19 листопада 2024 року володіла 40% частки в Статутному капіталі Товариства.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10, 14 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Таким чином, Рішення №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» від 19.11.2024 про зменшення Статутного капіталу Товариства було прийнято за відсутності достатньої кількості голосів, що свідчить про наявність підстав для визнання такого рішення недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки викладені в пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та інших.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, коли особа звернулася до суду за захистом порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18).

Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

У спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов'язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА», тобто пов'язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА».

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Відповідно до частини п'ятої статті 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів, зокрема:

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

При цьому, у розумінні пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Отже у частині 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній з 17.06.2018) міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого, є спеціальними для зазначених товариств.

Аналогічні висновки щодо застосування частині 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній з 17.06.2018), викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та від 18.12.2019 у справі №840/3447/18.

На сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю та / або змінами у розмірі статутного капіталу та часток учасників товариства.

Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, дійшов, зокрема таких висновків:

- у разі, якщо позивач прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав (відновлення розміру статутного капіталу, розмірів часток учасників у статутному капіталі та/або складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю), заявлені позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту порушених прав позивача, який прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав (зокрема відновити розмір статутного капіталу, розмір часток учасників у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення його прав) є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 466/3221/16-а та у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 зазначила про те, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт «е» пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Цей висновок був застосований та підтверджений також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19, у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20.

Разом з цим, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18, ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Верховний Суд у постанові від 28 березня 2023 року у справі № 911/2446/21 дійшов висновку про те, що ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом у цій справі, визначив предметом позову як вимоги про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації так і вимоги про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА».

З огляду на зміст та підстави позовних вимог, спірні правовідносини у цій справі виникли зокрема саме внаслідок зміни розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Враховуючи вищевикладене, у разі задоволення судом вимог про визнання недійсним рішень загальних зборів товариства та скасування реєстраційних дій, таке судове рішення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не поновить права позивача, не відновить становище, яке існувало до стверджуваного позивачем порушення його прав, тобто задоволення таких вимог судом не призведе до дійсного захисту прав та /або інтересів позивача.

Колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» від 19.11.2024 та скасування реєстраційних дій, не відповідають належним та ефективним способам захисту, передбаченим законом, що узгоджується із зазначеними вище висновками Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, щодо застосування частини п'ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» про передбачені цієї нормою належні та ефективні способи захисту порушених прав та інтересів позивача - учасника товариства.

Крім того, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» від 19.11.2024 та скасування реєстраційних дій, за метою їх заявлення фактично дублюються іншими вимогами: про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у статутному капіталі товариства, які згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, є належними та ефективними способами захисту порушених прав позивача внаслідок змін, що відбулися у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю та / або у розмірі статутного капіталу та часток учасників товариства.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок Верховного Суду сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21.), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» від 19.11.2024, оформлених протоколами №1 та №2, та вимоги про скасування реєстраційних дій, направлених на реалізацію відповідних рішень загальних зборів, оскільки позивач обрав неефективний та неналежний спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах.

В той же час, позивач заявив вимоги про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» і такі заявлені вимоги відповідно до висновків Верховного Суду є правильно обраними позивачем (належними та ефективними) способами захисту порушених прав позивача.

За таких обставин, враховуючи безпідставність та незаконність рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» від 19.11.2024, оформлених протоколами №1 та №2, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» наступним чином:

- розмір Статутного капіталу 5 100 000,00 грн;

- частка ОСОБА_1 становить 3 060 000,00 грн., що складає 60% Статутного капіталу Товариства;

- частка ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) становить 2040000,00 грн., що складає 40% Статутного капіталу Товариства.

Щодо посилань апелянтки на незалучення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» ОСОБА_3 з часткою 50% у якості співвідповідача у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 466/3221/16-а та у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 зазначила про те, що відповідачами за позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

У даному випадку, ОСОБА_1 звернувся з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства 04.12.2025.

Станом на 04.12.2025 єдиною учасницею Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» була ОСОБА_2 , розмір її частки складав 2 040 000,00 грн.

Таким чином, позивач вірно визначив склад відповідачів станом на день звернення з позовною заявою.

05 грудня 2024 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА», оформлені протоколом №2/2004 від 05.12.2024, за результатами яких були прийняті наступні рішення:

- Ввести до складу учасників Товариства нового учасника - ОСОБА_3 .

- Затвердити результат внесення новим учасником Товариства додаткового вкладу загальною сумою 2 040 000,00 грн.

- «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 05.12.2024 23:56:27, 1005171070012001137, Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про хасновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_5 . Приватний нотаріус Боненко Т.Л.».

Таким чином, ОСОБА_3 отримав статус учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» вже після того, як позов у даній справі надійшов до Господарського суду Миколаївської області.

В свою чергу, 23.12.2024 до Господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява, в якій останній просив:

- прийняти заяву про зміну предмету позову, збільшення, уточнення позовних вимог до розгляду;

- залучити до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 ;

- задовольнити у повному обсязі позовні вимоги, з урахуванням збільшення їх розміру, уточнення позовних вимог та зміни предмету позову.

Тобто позивачем були вчинені дії з метою залучення ОСОБА_3 , як співвідповідача у даній справі.

Однак, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.01.2025 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову залишено без розгляду, а у задоволенні заяви в частині залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 відмовлено.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, оскільки за своєю правовою природою подана позивачем заява про зміну предмету позову є заявою, яка направлена на одночасну зміну предмету та підстав позову, така заява суперечить приписам ч. 3 ст. 46, п. 2. ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Ураховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у залученні ОСОБА_3 в якості співвідповідача, слід відмовити, так як відпали підстави такого залучення.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Таким чином, підставою для залучення співвідповідача є заява позивача про таке залучення, яка буде подана до закінчення підготовчого провадження.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Такі висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17.

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов'язаний визначити суб'єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред'явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19.

Таким чином, якщо клопотання про залучення співвідповідача було подано у встановлені законом строки, то суд першої інстанції зобов?язаний залучити до участі у справі такого співвідповідача та вирішувати, чи він є належним відповідачем уже під час розгляду справи по суті.

Підготовче засідання у даній справі було закрито 02.04.2025, тобто заяву про залучення співвідповідача було подано позивачем вчасно, що свідчить про те, що Господарський суд Миколаївської області безпідставно відмовив у задоволенні такої заяви.

Крім того, позивач також вживав дій з метою забезпечення позову у даній справі, а саме з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву, зареєстровану в Господарському суді Миколаївської області від 04.12.2024 за вх. № 15323/24, про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 частково; заборонено суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у тому числі державним реєстраторам, нотаріусам тощо) вчиняти будь-які дії щодо внесення (реєстрації) змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324), зокрема, але не виключно, щодо зміни учасників Товариства, зміни директора Товариства та або відомостей про директора Товариства, зміни розміру Статутного капіталу Товариства, зміни місцезнаходження Товариства, припинення, реорганізації, ліквідації Товариства, інших реєстраційних дій.

З огляду на викладене вище, позивачем було вчинені всі необхідні дії для визначення правильного складу відповідачів у даній справі, однак суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до безпідставного не залучення ОСОБА_3 .

В свою чергу, на переконання колегії суддів, процесуальні помилки суду першої інстанції не можуть обмежувати право позивача на захист своїх порушених прав.

Таким чином, враховуючи правильне визначення складу відповідачів станом на момент пред?явлення позову, намагання «зафіксувати становище», шляхом подання заяви про забезпечення позову, подання заяви про залучення відповідачем та беручи до уваги те, що ОСОБА_3 не було залучено до участі у справі саме з вини суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що таке не залучення співвідповідача не може бути підставою для відмови у позові, адже це обмежить право позивача на захист його порушеного права.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції позбавлений права залучати співвідповідачів у справі та відповідно не міг виправити допущену судом першої інстанції процесуальну помилку.

Також, у апеляційного суду відсутні повноваження скасовувати рішення суду першої інстанції у зв'язку з процесуальними порушеннями з направленням справи на новий розгляд до господарського суду для усунення недоліків.

Однак, з метою повного та всебічного розгляду справи та надання ОСОБА_3 можливості висловити свою правову позицію щодо позову, Південно-західним апеляційним господарським судом було залучено ОСОБА_3 до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів.

Таким чином, з огляду на всі викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що у даному випадку достатнім для повного та всебічного розгляду справи та з метою дотримання законних прав та інтересів усіх співзасновників ТОВ "ТОКА" є залучення ОСОБА_3 до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів та отримання від останнього пояснень щодо суті спору.

В той же час, не залучення ОСОБА_3 до участі у справі у якості співвідповідача з вини суду першої інстанції не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позивач у даній конкретній справі виконав усі вимоги процесуального закону, як при подачі позовної заяви (правильно визначив відповідачів станом на той час), так і після зміни складу засновників товариства шляхом подачі заяви про залучення іншого засновника співвідповідачем.

Рішення про відмову у задоволенні позову у даному випадку не буде відповідати принципам «верховенства права», в основу яких покладено принцип справедливості судового рішення.

Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Слід зазначити, що у низці рішень ЄСПЛ, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France» ЄСПЛ вказував на те, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішеннях у справах «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

У даному випадку, надто суворе тлумачення положень процесуального закону щодо складу відповідачів у даній справі порушить право позивача на судовий захист та відповідно обмежить йому доступ до правосуддя, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, з метою захисту своїх прав як керівника товариства, позивач заявив наступні вимоги:

1. Визнати повністю недійсним Рішення учасника №1/2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324) від 21 листопада 2024 року.

2. Скасувати повністю реєстраційні дії/записи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме:

3. Відновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (Ідентифікаційний код 43600324).

Як було встановлено вище, рішенням учасника №1/2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» ( ОСОБА_2 ) від 21 листопада 2024 року, вирішено: відкликати, припинити повноваження та звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_1 з 21.11.2024 року; обрати та призначити директором Товариства ОСОБА_2 з 22.11.2024 року; уповноважити ОСОБА_2 на вчинення дій необхідних для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

В той же час, враховуючи встановлені вище обставини, станом на 21.11.2024 ОСОБА_2 володіла 40% частки в Статутному капіталі Товариства, а отже у неї були відсутні права одноособово приймати рішення про зміну виконавчого органу товариства.

На переконання колегії суддів позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії є належними способами захисту, які передбачені законом.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2025 по справі №914/452/223.

Згідно з ч.3 ст.99 ЦК повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

За змістом ч.13 Закону "Про ТОВ і ТДВ" повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.01.2010 № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення ч.3 ст.99 ЦК (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 13.05.2014 № 1255-VII) зазначив, що зміст положень статті 99 ЦК України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу щодо виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.41 КЗпП трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб. Отже, підставою для розірвання договору згідно з цим пунктом є рішення власника в особі його вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому / звільнення працівників.

Системний аналіз положень п.5 ч.1 ст.41 КЗпП та ч.3 ст.99 ЦК дає підстави для висновку, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. Тож припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 04.02.2020 у справі №915/540/16, постановах Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №757/36650/16-ц, від 18.04.2023 у справі №552/3110/21).

В даному випадку, на переконання колегії суддів ефективним та достатнім способом захисту буде саме визнання повністю недійсним Рішення учасника №1/2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324) від 21 листопада 2024 року та скасування повністю реєстраційні дії/записи стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 22.11.2024 16:41:56, 1005171070011001137, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна структури власності., ОСОБА_5 . Приватний нотаріус Боненко Т.Л.».

Адже в результаті задоволення таких позовних буде визнано недійсною та фактично усунуто підставу, у зв'язку з існуванням якої було припинено повноваження позивача, як директора ТОВ «ТОКА». В свою чергу, скасування реєстраційного запису про зміну керівника товариства приведе до повернення інформації про попереднього керівника, яким був саме позивач.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що 01.06.2014 набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 13.05.2014, відповідно до пп.1 п.1 якого ч.1 ст.41 КЗпП доповнено пунктом 5: "припинення повноважень посадових осіб". Згідно з пояснювальною запискою до проєкту вказаного Закону передбачення такої підстави розірвання трудового договору забезпечить "можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб", а в якості компенсації для захисту інтересів останніх - мінімальний розмір вихідної допомоги у розмірі середньої заробітної плати за шість місяців.

З огляду на це у постанові від 15.09.2020 у справі №205/4196/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:

- за правилами цивільного судочинства потрібно розглядати спори, у яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП, крім такого розірвання за п.5 ч.1 ст.41 КЗпП (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК);

- до юрисдикції господарського суду належать спори, у яких позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК, п.5 ч.1 ст.41 КЗпП, оскаржує законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого припинення повноважень (звільнення). До 28.03.2014 року, коли відповідно до пп.1 п.3 Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 10.10.2013 набрала чинності нова редакція п.4 ч.1 ст.12 ГПК, юрисдикція господарського суду поширювалася на вищевказані спори за участю господарських товариств, а з 28.03.2014 - за участю будь-яких юридичних осіб.

Колегія суддів вважає, що висновки про застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №205/4196/18 є зрозумілими, однозначними, усталеними та передбачуваними (прогнозованими).

В свою чергу, вимоги про поновлення на посаді директора є ефективним саме у разі, коли позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП, крім такого розірвання за п.5 ч.1 ст.41 КЗпП.

Враховуючи те, що у даному випадку позивача було звільнено саме на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України КЗпП (припинення повноважень за частиною третьою статті 99 ЦК України), то вимога про відновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» не є ефективним та належним способом захисту порушеного права.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про:

- Визнання повністю недійсним Рішення учасника №1/2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324) від 21 листопада 2024року, згідно з яким вирішено: відкликати, припинити повноваження та звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_1 з 21.11.2024 року; обрати та призначити директором Товариства ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.01.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з 22.11.2024 року; уповноважити ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.01.2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) на вчинення дій необхідних для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

- Скасування повністю реєстраційну дію/запис стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324), що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 22.11.2024 16:41:56, 1005171070011001137,Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна структури власності., ОСОБА_5 . Приватний нотаріус Боненко Т.Л.».

В той же час позовна вимога про відновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА», не підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

У даному випадку, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме не залучив до участі у справі ОСОБА_3 , у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, у частині 9 статті 129 ГПК передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Висновок щодо застосування наведеної норми викладено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, відповідно до якого процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Наведена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (такі висновки наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 905/716/20, від 15.09.2022 у справі № 910/10159/21).

Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Зміст вказаної норми також свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов'язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим (подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 910/18790/19, від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19 та додаткових постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 910/18790/19, від 04.03.2021 у справі № 916/376/19).

У даному випадку, спір виник саме у зв'язку з неправильними діями ОСОБА_2 , яка безпідставно виключила позивача зі складу учасників ТОВ «ТОКА», тому витрати позивача по сплаті судового збору в частині його задоволення покладаються на ОСОБА_2 .

Крім того, витрати апелянтки на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги, не зважаючи на часткове задоволення такої скарги, також покладаються на апелянтку з врахуванням вищевикладених підстав.

Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2025 по справі №915/1509/24 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

« 1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати повністю недійсним Рішення учасника №1/2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324) від 21 листопада 2024року, згідно з яким вирішено: відкликати, припинити повноваження та звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_1 з 21.11.2024 року; обрати та призначити директором Товариства ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.01.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з 22.11.2024 року; уповноважити ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Новоодеським РВ УМВС України в Миколаївській області 10.01.2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) на вчинення дій необхідних для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному законодавством.

3. Скасувати повністю реєстраційну дію/запис стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324), що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме:

- «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 22.11.2024 16:41:56, 1005171070011001137,Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна структури власності., ОСОБА_5 . Приватний нотаріус Боненко Т.Л.».

4. Визначити розмір Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324) у сумі 5100000,00 грн. (п'ять мільйонів сто тисяч грн. 00 коп.), та визначити розмір часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» (ідентифікаційний код 43600324), а саме:

- Частка ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) становить 3060000,00 грн. (три мільйони шістдесят тисяч грн. 00 коп.), що складає 60% Статутного капіталу Товариства;

- Частка ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) становить 2040000,00 грн. (два мільйони сорок тисяч грн. 00 коп.), що складає 40 % Статутного капіталу Товариства.

5.В іншій частині позову відмовити.

6.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 9 084,00 грн.»

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Зобов'язати Господарський суд Одеської області видати накази з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.11.2025 у зв'язку з участю суддів зі складу колегії суддів Богатиря К.В. та Таран С.В. у підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ у період з 17.11.2025 по 21.11.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран

Попередній документ

132040671

Наступний документ

132040673

Інформація про рішення:

№ рішення:	132040672
№ справи:	915/1509/24
Дата рішення:	12.11.2025
Дата публікації:	26.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (24.04.2025)
Дата надходження:	04.12.2024
Предмет позову:	Визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним рішення учасника, скасування реєстраційних дій

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

22.01.2025 13:00	Господарський суд Миколаївської області
24.02.2025 12:30	Господарський суд Миколаївської області
02.04.2025 12:00	Господарський суд Миколаївської області
16.04.2025 13:30	Господарський суд Миколаївської області
24.04.2025 13:50	Господарський суд Миколаївської області
28.08.2025 12:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.09.2025 11:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
23.10.2025 15:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
12.11.2025 15:00	Південно-західний апеляційний господарський суд