"02" жовтня 2025 р. Справа №921/476/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів СКРИПЧУК О.С.
КРАВЧУК Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Ярина ТЕЛИНЬКО
за участю представників:
від скаржника - Кавійчик В.П. (адвокатка);
від кредитора ТОВ “Тіерра» - Марчук Г. В. (адвокат).
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» (вх.ЗАГС №01-05/979/25 від 02.04.2025)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.03.2025 (повна ухвала - 18.03.2025, суддя Андрусик Н.О.)
у справі №921/476/24
за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Трейдинг», м. Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД», с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.10.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «БМБУД» оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України 10.10.2024 за №74270.
07.11.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіерра» із заявою про визнання кредиторських (грошових) вимог до боржника в розмірі 12 851 409, 36 грн, з яких:
- 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника;
- 175 526,88 грн - заборгованість за договором оренди №18 від 17.11.2020 за період з 17.11.2020 по 04.01.2021;
- 1 118 806,45 грн - заборгованість за договором оренди №05/01/21-1 від 05.01.2021 за період з 05.01.2021 по 09.11.2021;
- 3 841 838,71 грн - заборгованість за договором оренди №2002 від 10.11.2021 за період з 10.11.2021 по 07.10.2024;
- 4 960 645,16 грн - заборгованість за договором оренди №06/01/21-1 від 05.01.2021 за період з 05.01.2021 по 07.10.2024;
- 1 202 834,10 грн - заборгованість за договором оренди №0602 від 06.02.2023 за період з 06.02.2023 по 07.10.2024;
- 173 462,37 грн - заборгованість за договором оренди №17/11/21 від 17.11.2021 за період з 17.11.2021 по 07.10.2024;
- 242 380,65 грн - заборгованість за договором оренди №19/11/21 від 19.11.2021 за період з 19.11.2021 по 07.10.2024;
- 814 990,00 грн - заборгованість за договором оренди №01/10 від 01.10.2020 за період з 31.10.2020 по 30.06.2022;
-109 800,00 грн - заборгованість за договором суборенди №01/07/21 від 01.07.2021 за період з 08.10.2021 по 30.06.2022;
- 7 480,24 грн - заборгованість за договором оренди №02/08/21 від 02.08.2021 за період з 08.10.2021 по 30.06.2022;
- 198 800,00 грн - заборгованість за договором оренди №01/03/21 від 01.03.2021 за період з 31.03.2021 по 31.05.2022.
Всього: 12 846 564,56 грн заборгованості з орендної плати.
Заявлені грошові вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні боржником як орендарем зобов'язань за договорами оренди та договором суборенди.
Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 13.03.2025 заяву ТОВ «Тіерра» про визнання грошових вимог до ТОВ «БМБУД» задовольнив. Визнав грошові вимоги ТОВ «Тіерра» до боржника - ТОВ «БМБУД» в розмірі 12 851 409, 36 грн, з яких: 4 844, 80 грн судового збору підлягають внесенню до першої черги реєстру вимог кредиторів; 12 846 564, 56 грн заборгованості по сплаті орендних платежів підлягають внесенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
Така ухвала мотивована тим, що заявлені ТОВ «Тіерра» грошові вимоги виникли з чинних договорів оренди та суборенди майна, за якими боржник фактично отримав та використовував майно, що підтверджується актами приймання-передачі. Доказів повернення майна або припинення дії договорів суду не подано. Боржник належним чином не виконував обов'язок зі сплати орендних платежів, що підтверджується розрахунками заборгованості та банківськими виписками. Частину зобов'язань боржник визнав, уклавши угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Тіерра» у сумі 12 846 564,56 грн є належним чином підтвердженими, обґрунтованими та такими, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим підлягають визнанню у повному обсязі.
Не погоджуючись із цією ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «БМБУД» подало апеляційну скаргу, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати її в частині визнання грошових вимог ТОВ «Тіерра» до боржника на суму 12 652 609, 40 грн та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про визнання грошових вимог. Також заявив клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що майно передане за договорами оренди №18 від 17.11.2020, №05/01/21-1 від 05.01.2021, №06/01/21-1 від 05.01.2021, №17/11/21 від 17.11.2021, №19/11/21 від 19.11.2021, а також за договором №0602 від 06.02.2023, повернуто ТОВ «Тіерра» у повному обсязі, у технічно справному стані та з повним комплектом документації, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі. У зв'язку з цим після дати його повернення відсутні підстави для подальшого нарахування орендної плати на користь ТОВ «Тіерра».
Апелянт також звертає увагу суду на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2024 у справі №921/110/23(921/449/24), якою об'єднано справи №921/110/23(921/449/24) та №921/110/23(921/558/24) в одне провадження та присвоєно номер №921/110/23(921/558/24).
Крім того, детально наводить умови договорів оренди №01/10 від 01.10.2020, №01/07/21 від 01.07.2021 та №02/08/21 від 02.08.2021, на підставі яких ТОВ «Тіерра» надавало послуги оренди обладнання ТОВ «БМБУД». Згідно з наданими скаржником актами та платіжними документами, загальна вартість таких послуг становила 5 609 800 грн та була повністю оплачена. Вказує, що між сторонами укладено низку угод про зарахування зустрічних однорідних вимог, якими зобов'язання ТОВ «БМБУД» за договорами оренди №01/10, №01/07/21 та №02/08/21 визнано припиненими у повному обсязі.
Таким чином, скаржник наполягає, що твердження ТОВ «Тіерра » про неповернення майна та наявність заборгованості не відповідають дійсності, а також суперечить підписаним актам приймання-передачі та документам, що підтверджують повне виконання орендних зобов'язань.
Подаючи клопотання про долучення нових доказів, скаржник заявив також клопотання про поновлення строку на подання доказів, в якому посилається на те, що документи які долучені до апеляційної скарги мають важливе значення та повинні бути враховані судом. Проте через безвідповідальне ставлення адвоката до своїх обов'язків такі не були вчасно подані, оскільки представник боржника не подав заперечень на заяву кредитора і не додав доказів, які спростовують доводи кредитора.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 1- 5, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
Позивач і особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із позовною заявою.
Відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, зобов'язані подати докази разом з відзивом або письмовими поясненнями.
Якщо доказ не може бути подано у встановлений строк з об'єктивних причин, учасник справи має повідомити суд письмово, зазначивши доказ, причини його неподання та підтвердження вжиття всіх заходів для його отримання.
У разі визнання причин поважними суд може встановити додатковий строк для подання таких доказів.
Докази, не подані у встановлений строк, не приймаються судом, крім випадків, коли особа доведе, що неможливість їх подання зумовлена об'єктивними причинами.
За змістом ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи доведе неможливість їх подання раніше з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду сформував правовий висновок щодо застосування статей 80. 269 ГГІК України у справі № 909/965/16 від 18.06.2020, згідно з яким єдиний винятковий випадок, коли можливим с прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії., тягар доведення яких покладений на учасника справи.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена сторонами суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з відповідною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18 та інші).
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справі №910/20010/20 від 29.09.2022 зазначено, що принцип рівності сторін у судовому процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Колегія суддів звертає увагу, що для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду необхідно розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторі до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.10.2020 у справі №914/2404/19).
Такий підвищений стандарт доказування полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство необхідно виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Заявник обґрунтовує пропуск строку на подання доказів тим, що його представник не подав заперечень і не долучив докази, хоча такі були у сторони, що стало наслідком неналежного виконання професійних обов'язків адвокатом.
Колегія суддів зазначає, що хоча недбале ставлення представника саме по собі не є безумовною підставою для поновлення строку, однак Верховний Суд неодноразово наголошував, що право сторони на доступ до правосуддя та змагальність не можуть бути обмежені виключно через помилки чи недбалість її представника. При цьому, застосування «справедливого балансу» між сторонами передбачає надання можливості подати докази, якщо їх неприйняття призведе до істотного порушення процесуального права сторони
Стаття 42 ГПК України визначає права та обов'язки учасників справи. Так, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів в судовому засіданні встановлено, що докази, які були долучені до апеляційної скарги у цій справі, було подано ТОВ «БМБУД» 22.10.2024 в межах справи №921/110/23(921/558/24) разом з відзивом на позовну заяву, позивачем у якій також є ТОВ «Тіерра». Зазначене підтверджується також ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.11.2024 у справі №921/110/23(921/558/24), якою витребувано у ТОВ "БМБУД" оригінали :
- додатку №3 до договору оренди №2002 від 10.11.2021 - акт прийому-передачі майна (повернення) від 11.11.2021 (повторно) ;
- додатку №3 до договору оренди №18 від 17.11.2020 акт прийому - передачі майна (повернення) від 18.11.2020;
- додатку №3 до договору оренди №05/01/21-1 від 05.01.2021 акт прийому - передачі майна (повернення) від 06.01.2021;
- додатку №3 до договору оренди №06/01/21-1 від 05.01.2021 акт прийому - передачі майна (повернення) від 06.01.2021;
- додатку №3 до договору оренди №17/11/21 від 17.11.2021 акт прийому - передачі майна (повернення) від 18.11.2021;
- додатку №3 до договору оренди №19/11/21 від 19.11.2021 акт прийому - передачі майна (повернення) від 20.11.2021;
- додатку №3 до договору оренди №0602 від 06.02.2023 акт прийому - передачі майна (повернення) від 07.02.2023
Тобто докази на підтвердження повернення орендованого майна, подані разом з апеляційною скаргою, фактично були наявні у кредитора, оскільки були подані в іншій пов'язаній справі між тими самими сторонами. Отже, їх неподання до суду першої інстанції не обумовлене бажанням приховати інформацію або недобросовісною поведінкою сторони, а є наслідком неналежної дії представника боржника, що ставить сторону у завідомо невигідне процесуальне становище.
Також суд апеляційної інстанції, при задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів враховує, що в справах про банкрутство, на відмінну від загального позовного провадження, відсутня стадія підготовчого провадження, протягом якої сторони повинні подати всі докази. Вказане ускладнює для боржника можливість оперативного збирання та подання доказової бази.
Крім того, докази подані до апеляції вже існували у матеріалах іншої справи між цими ж сторонами, що виключає їх «новизну» для кредитора та мінімізує ризик зловживання.
З огляду на вказане вище, неприйняття доказів буде розцінюватися проти боржника та може призвести до неправомірного визнання грошових вимог, що створює ризик встановлення фіктивної або необґрунтованої заборгованості.
У такій ситуації прийняття доказів апеляційним судом є необхідним для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також для запобігання порушенню прав учасників справи.
Враховуючи об'єктивний характер причин неподання доказів до суду першої інстанції через неналежне виконання обов'язків представником за відсутності наміру приховати докази; наявність доказів у сторони ще на момент розгляду справи першою інстанцією; специфіку справ про банкрутство та потребу у підвищеному стандарті доказування кредиторських вимог; принцип рівності сторін і необхідність уникнення істотного дисбалансу; усталену практику Верховного Суду щодо можливості прийняття доказів апеляційним судом за наявності об'єктивних причин, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку є поважними, а подані докази підлягають прийняттю та долученню до матеріалів справи, оскільки їх оцінка є необхідною для повного, всебічного та справедливого розгляду спору та перевірки обґрунтованості грошових вимог кредитора.
ТОВ «Тіерра» 05.05.2025 подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Покликається на такі обставини:
- ТОВ «БМБУД» подало до апеляційного суду докази, які не були представлені в суді першої інстанції, зокрема акти повернення техніки та документи про зарахування боргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), нові докази долучаються лише за доведеної об'єктивної неможливості їх подати раніше, чого скаржник не довів. Недбалість представника не є поважною причиною пропуску строку, а боржник міг усунути бездіяльність представника самостійно. У зв'язку з цим докази, подані з пропуском строку, не підлягають прийняттю та дослідженню;
- акти повернення техніки, подані ТОВ «БМБУД», датовані наступним днем після її передачі, проте фактично техніка використовувалася у господарській діяльності та тендерах у 2021 - 2023 роках. Частина техніки досі не повернена, що підтверджено рішенням суду та оголошенням її в розшук. Договори оренди продовжувалися автоматично, оскільки достовірних доказів повернення немає. Таким чином, акти повернення недостовірні і не можуть слугувати підставою для скасування ухвали;
- щодо заборгованості за договорами оренди та суборенди, ТОВ «БМБУД» визнає борг, але стверджує про його погашення через зарахування зустрічних вимог. Проте постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 ці угоди визнано недійсними. Борг за договором №01/03/21 підтверджується даними ЄРПН та виписками ТОВ «Тіерра», і скаржник не спростував ці дані, тому заборгованість залишається непогашеною.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції від 13.03.2025 ґрунтується на повному та правильному встановленні обставин справи і підстав для її скасування немає.
15.07.2025 представниця скаржника - адвокатка Кавійчик В. П. через систему «Електронний суд» подала клопотання, до якого долучила постанову Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №921/110/23(921/327/24), якою скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025, а справу № 921/110/23(921/327/24) передано до Господарського суду Тернопільської області на новий розгляд. Предметом розгляду зазначеної справи є визнання недійсними угод про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, які також мають бути предметом розгляду у цій справі.
02.10.2025 представник ТОВ «Тіерра» - Демчан О. І. через систему «Електронний суд» сформував клопотання про врахування практики Верховного Суду під час розгляду апеляційної скарги.
Інших клопотань чи заяв, передбачених ст. 207 ГПК України, сторонами не подано.
02.10.2025 у судовому засіданні взяли участь представники кредитора ТОВ «Тіерра» та скаржника , які надали пояснення по суті апеляційної скарги.
Інші учасники у справі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи зазначене, а також те, що явка представників учасників у справі в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи, які не з'явилися.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши застосування норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи та оцінка суду.
Звертаючись із заявою про визнання грошових вимог до боржника, ТОВ «Тіерра» покликається на те, що такі вимоги виникли на підставі договорів оренди №18 від 17.11.2020, №05/01/21-1 від 05.01.2021, №2002 від 10.11.2021, №06/01/21-1 від 05.01.2021, №0602 від 06.02.2023, №17/11/21 від 17.11.2021, №19/11/21 від 19.11.2021.
Так, між ТОВ «Тіерра» як орендодавцем та ТОВ «БМБУД» як орендарем було укладено сім договорів оренди №18 від 17.11.2020, №05/01/21-1 від 05.01.2021, №2002 від 10.11.2021 №06/01/21-1 від 05.01.2021, №0602 від 06.02.2023, №17/11/21 від 17.11.2021, №19/11/21 від 19.11.2021, відповідно до умов яких ТОВ «Тіерра» в період з 17.11.2020 по 06.02.2023 передало в оренду ТОВ «БМБУД» транспортні засоби, дорожно-будівельну та іншу техніку, а саме:
- на підставі договору оренди №18 від 17.11.2020 передано: коток дорожний HAMM HD 110K, 2004 р.в.; PEUGEOT BOXER вантажний-загальний, бортовий дубль кабіна, 2016 р.в.; PEUGEOT BOXER вантажний-загальний, бортовий дубль кабіна, 2016 р.в.; екскаватор - навантажувач NEW HOLLAND FB 110 - 4PS/E, 2000 р.в; BODEX KIS 3JM, напівпричіп-спеціалізований, н/пр - платформа - Е, 2010 р.в.; BODEX KIS 3WA, напівпричіп-спеціалізований, н/пр - самоскид - Е, 2007 р.в.; SCHMITZ SKI 24, напівпричіп-спеціалізований, н/пр - самоскид - Е, 2005 р.в.;DAF FT XF 105.410, вантажний-спеціалізований, сідловий тягач - Е, 2007 р.в; DAF XF 105.460, вантажний-спеціалізований сідловий тягач Е, 2009 р.в; DAF FT XF 105.460, вантажний-спеціалізований сідловий тягач - Е, 2008 р.в.; DAF FT XF105.460, вантажний-спеціалізований сідловий тягач - Е, 2008 р.в.;
- на підставі договору оренди №05/01/21-1 від 05.01.2021 передано: коток дорожний HAMM HD 110K, 2004 р.в; PEUGEOT BOXER вантажний-загальний, бортовий дубль кабіна), 2016 р.в.;PEUGEOT BOXER вантажний-загальний, бортовий дубль кабіна, 2016 р.в.; екскаватор навантажувач NEW HOLLAND FB 110 4PS/E, 2000 р.в; BODEX KIS 3JM, напівпричіп-спеціалізований, н/пр платформа Е, 2010 р.в.; BODEX KIS 3WA, напівпричіп-спеціалізований, н/пр самоскид Е, 2007 р.в.; SCHMITZ SKI 24, напівпричіп-спеціалізований, н/пр самоскид Е, 2005 р.в.; DAF FT XF 105.410, вантажний-спеціалізований, сідловий тягач, - Е, 2007 р.в; DAF XF 105.460, вантажний-спеціалізований сідловий тягач Е, 2009 р.в; DAF FT XF 105.460, вантажний-спеціалізований сідловий тягач Е, 2008 р.в.; DAF FT XF105.460, вантажний-спеціалізований сідловий тягач Е, 2008 р.в.; автомобіль спеціального призначення для чистки та посипання доріг, обладнаний відвалом для очистки снігу MAN TGM 26.330, 2008 р.в.; автомобіль спеціального призначення для чистки та посипання доріг, обладнаний відвалом для очистки снігу MAN TGM 26.330, 2008 р.в.; автомобіль спеціального призначення для чистки та посипання доріг, обладнаний відвалом для очистки снігу MAN TGM 26.330, 2008 р.в.; автогрейдер GR 165, 2007 р.в.;
- на підставі договору оренди №2002 від 05.01.2021 передано: коток дорожний HAMM HD 110K, 2004 р.в; PEUGEOT BOXER вантажний-загальний, бортовий дубль кабіна, 2016 р.в.; PEUGEOT BOXER вантажний-загальний, бортовий дубль кабіна, 2016 р.в.; екскаватор навантажувач NEW HOLLAND FB 110 4PS/E, 2000 р.в; BODEX KIS 3JM, напівпричіп-спеціалізований, н/пр платформа Е, 2010 р.в.; BODEX KIS 3WA, напівпричіп-спеціалізований, н/пр самоскид Е, 2007 р.в.; SCHMITZ SKI 24, напівпричіп-спеціалізований, н/пр самоскид Е, 2005 р.в.; DAF FT XF 105.410, вантажний-спеціалізований, сідловий тягач, - Е, 2007 р.в; DAF XF 105.460, вантажний-спеціалізований сідловий тягач Е, 2009 р.в; DAF FT XF 105.460, вантажний-спеціалізований сідловий тягач Е, 2008 р.в.; DAF FT XF105.460, вантажний-спеціалізований сідловий тягач Е, 2008 р.в.; автомобіль спеціального призначення для чистки та посипання доріг, обладнаний відвалом для очистки снігу MAN TGM 26.330, 2008 р.в.; автомобіль спеціального призначення для чистки та посипання доріг, обладнаний відвалом для очистки снігу MAN TGM 26.330, 2008 р.в.; автомобіль спеціального призначення для чистки та посипання доріг, обладнаний відвалом для очистки снігу MAN TGM 26.330, 2008 р.в.; автогрейдер GR 165, 2007 р.в.
- на підставі договору оренди №06/01/21-1 від 05.01.2021 передано: перфоратор електричний BOSCH Professional GBH 240 F; пилку дискова електричну DniproM MCS 185; станок для різання керамічних плит Einhell TC 618; фарборозпилювач ручний Dnipro M SH 65; шуруповерт WORCRAFT WCD 20 H Li; драбину металеву односекційну Квітка Standart; лом будівельний Master Tool26 мм 1600 мм 03-1016; молоток Fiberglass Stanley STHT051310; драбину 3-секційну універсальну Krause Tribilo 3х10 (129680); лебідку промислову Dragon Winch DWI 125/250; ємкість для приготування розчину КВІТКА PL; лазерний далекомір BOSH GLM50; риштування будівельне 110 м.кв ІНДАСТРІ; пилосмокт Ergojet 3000; вібротрамбівка ENERSOL ETR 080L; тестер UNI -T UT526; болгарку Makita GA9020; прожектор світлодіодний NikoLED; ваги DOMOTEC; дриль електрична Dnipro M HD132M; пальник Primus Essential Trail Stove; підіймач гідравлічний Genie GT JZ; котел бітумний БК 1; апарат для зварювання поліпропіленових труб WEZER PM-2; компресор пересувний AirPressBM 200-330; індукцій нагрівач IND-1000 W GIKRAFT; машину свердлильну Rebir IE 1305A; установку для гідравлічних випробувань трубопроводів СМ-60; відбійний молоток SPARKY K 920CE HD; апарат для ручного дугового зварювання Dnipro M M-18D; пістолет монтажний Vulkan JF-PU010A; мініелектростанція NIK PG8800; мініелектростанція Vulkan SC6000E; підіймач будівельний щогловий HAULOTTE STAR 8; електрорубанок Dnipro M PL-113; перфоратор пневматичний Black&Decker KD855KA; бадді для бетону Скіф 1 куб Б-1; поверхневий вібратор ИВ-98б У2.
- на підставі договору оренди №0602 від 06.02.2023передано: перфоратор електричний BOSCH Professional; пилку дискову електричну Dnipro M MCS185; станок для різання керамічних плит Einhell TC 618; бадді для бетону місткість 4 м3; шуруповерт WORCRAFT WCD 20 H Li; драбину металеву односекційну Квітка Standart; лом будівельний Master Tool26 мм 1600 мм 03-1016; молоток Fiberglass Stanley STHТ051310; драбину 3-секційну універсальну Krause Tribilo 3х10 (129680); ємкість для приготування розчину КВІТКА PL; лазерний далекомір BOSH GLM50; риштування будівельне 110 м.кв ІНДАСТРІ; лебідку важільну тягове зусилля 2т INTERTOOL GT1442; - болгарка Makita GA9020; - ваги DOMOTEC; - апарат для газового зварювання і різання; вібратори для усіх видів будівництва, крім гідротехнічного; вібратор поверхневий; вібратор для бетону; піскоструйний апарат»;
- на підставі договору оренди 17/11/21 від 17.11.2021 передано: деревоподрібнюючу машину Vermeer BC9351;
- на підставі договору оренди №19/11/21 від 19.11.2021 передано: зварювальний апарат Turan Makina AL 315 (для стискового зварювання поліетиленових труб); зварювальний апарат PATON PRO-250.
Згідно з підписаними актами прийому-передачі майна, визначене в актах майно згідно переліку, передано ТОВ «БМБУД» в день підписання відповідних договорів.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договорів, орендар має право отримати за згодою орендодавця один або декілька об'єктів оренди протягом строку дії договору.
Сторони погодили, що оренда об'єктів носить строковий характер, тому в межах дії договору об'єкт оренди може неодноразово переходити у володіння орендаря та вибувати із такого і кожен конкретний факт сторони засвідчують актом приймання-передачі. У випадку частого переходу об'єкту оренди у володіння орендаря та вибуття з такого протягом звітного періоду, яким є календарний місяць, то всі факти можуть посвідчуватись одним актом приймання-передачі майна, який підписується сторонами один раз на місяць протягом 10-ти днів місяця, який слідує за звітним.
Таким чином, між ТОВ «Тіерра» та ТОВ «БМБУД» виникли правовідносини оренди майна.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції) до орендних правовідносин застосовуються відповідні норми Цивільного кодексу України (надалі- ЦК України) з урахуванням особливостей, визначених цим кодексом .
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, яка узгоджується з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендарю) за плату на певний строк майно в користування для здійснення господарської діяльності.
Кредитор стверджує, що наявні у матеріалах справи акти приймання-передачі майна, підписані обома сторонами, свідчать про факт передання техніки в користування орендарю - ТОВ «БМБУД» та про відсутність її повернення орендодавцю - ТОВ «Тіерра».
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що тривале користування ТОВ «БМБУД» майном ТОВ «Тіерра» у межах зазначених договорів, а також його неповернення, підтверджується й тим, що скаржник неодноразово посилався на ці правочини як на докази наявності матеріально-технічної бази для виконання робіт за договорами, укладеними ним за результатами відкритих торгів. З доданих ТОВ «БМБУД» до тендерних заявок та пропозицій документів, зокрема довідок про матеріально-технічні можливості виконувати підрядні роботи, убачається, що ТОВ «БМБУД» фактично використовує техніку, яка належить ТОВ «Тіерра».
Окрім того, ТОВ «Тіерра» неодноразово надавало листи та довідки, за якими, в цілях забезпечення участі ТОВ «БМБУД» у відповідних тендерах, підтверджено чинність договорів оренди та передачу відповідачу техніки.
Відповідно до положень договорів оренди №05/01/21-1 від 05.01.2021, №06/01/21-1 від 05.01.2021, №18 від 17.11.2020 вони діяли до 31.12.2022, договір оренди №19/11/21 від 19.11.2021 до 31.12.2023.
Згідно з п.3.1 договорів оренди, у випадку відсутності заперечень сторін та/або продовження фактичних правовідносин за даним договором, такий вважається продовженим на новий термін та на тих самих умовах.
Суд першої інстанції, оцінюючи матеріали справи, дійшов висновку, що за відсутності доказів повернення орендованої техніки орендодавцю та з огляду на відсутність волевиявлення сторін щодо припинення дії договорів, останні відповідно до п. 3.1 продовжують діяти й надалі, а відтак є чинними.
Вказані висновки суду, колегія суддів вважає передчасними, оскільки з наданих апелянтом доказів (актів приймання-передачі) вбачається, що майно, передане за договорами оренди №18 від 17.11.2020, №05/01/21-1 від 05.01.2021, №06/01/21-1 від 05.01.2021, №17/11/21 від 17.11.2021, №19/11/21 від 19.11.2021, а також за договором №0602 від 06.02.2023, фактично повернуто ТОВ «Тіерра» у повному обсязі, у технічно справному стані та з повним комплектом документації.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими покликання кредитора - ТОВ «Тіерра» на недостовірність доказів - актів повернення майна.
Відповідно до ст. 76, 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Враховуючи те, що наявні акти повернення підписанні уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками, доказів підроблення зазначених доказів матеріали справи не містять, колегія суддів вважає, що такі є належними та достовірними доказами повернення боржником орендованого майна.
Таким чином, за наявності доказів фактичного повернення майна відпадають підстави вважати правочини продовженими після дати повернення техніки. Відповідно, відсутні й підстави для подальшого нарахування орендної плати на користь ТОВ «Тіерра» після моменту її повернення.
31.10.2022 між ТОВ "БМБУД" (сторона 1) та ТОВ "Тіерра" (сторона 2) було укладено три угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог (надалі - угоди).
Зі змісту угод слідує, що ТОВ "Тіерра" та ТОВ "БМБУД" являлися одночасно кредитором та боржником один до одного, за договірними зобов'язаннями, що виникли на підставі договорів оренди №01/10 від 01.10.2020, №01/07/21 від 01.07.2021, №02/08/21 від 02.08.2021 та договорів переведення боргу №27/09, №26/09 від 01.10.2022, №06/10 від 06.10.2022, №31/10/22, №1/2 та №1/1 від 31.10.2022, укладених між ТОВ "Тіерра" (первісний боржник), ТОВ "БМБУД" (новий боржник") та ФОП Юрч В.О., ФОП Олійник І.І., ФОП Волошин В.В., ФОП Пронь М.Т., ФОП Чугай Ю.М.,ТОВ "БСК Трейдинг", ТОВ "Константа Юргруп" (кредитор). Досягнутими у цих угодах домовленостями, їхні контрагенти дійшли згоди щодо припинення у повному обсязі зобов'язань один перед одним із заборгованості в сумі 932 270,24 грн, яка виникла за вищевказаними правочинами.
За умовами угоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог №1 (надалі - угода №1) сторони домовилися про наступне:
- сторона 1 має перед стороною 2 непогашене грошове зобов'язання у сумі 7 480, 24 грн, яке виникло на підставі договору оренди №08/08/21 від 02.08.2021, укладеного між цими сторонами (п.1.2.1 угоди);
- сторона 2 має перед стороною 1 непогашене грошове зобов'язання у сумі 71 816,99 грн, яке виникло на підставі договору переведення боргу №31/10/22 від 31.10.2022, укладеного між цими ж сторонами (п.1.2.2 угоди);
- контрагенти підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 (п.1.4 угоди);
- сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 цієї угоди, у сумі 7 480,24 грн, і такими чином з моменту підписання цієї угоди вважатимуть зобов'язання сторони 1 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за договором оренди № 02/08/21 від 02.08.2021, немає; зобов'язання сторони 2 таким, що припинено частково у розмірі 7 480,24 грн, залишкова заборгованість сторони 2 перед стороною 1 за договором переведення боргу №31/10/22 від 31.10.2022, становить 64 336,75 грн (п.1.5.1 угоди).
За умовами угоди про зарахування однорідних грошових вимог №2 (надалі - угода №2) сторони домовилися про таке:
- сторона 1 має перед стороною 2 непогашене грошове зобов'язання у сумі 109 800 грн; яке виникло на підставі договору оренди №01/01/21 від 01.07.2021, укладеного між стороною 1 та стороною 2 (п.1.2.1 угоди);
- сторона 2 має перед стороною 1 непогашене грошове зобов'язання у сумі 502 205,21 грн, яке виникло на підставі наступних договорів: 32 552,51 грн на підставі договору переведення боргу №26/09 від 01.10.2022; 76 600 грн на підставі договору №06/20 від 01.06.2020; 393 052,70 грн на підставі договору переведення боргу №1/1 від 31.10.2022 (п.1.2.2 угоди);
- сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 (п.1.4 угоди);
- сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 цієї угоди, у сумі 109 800 грн, і таким чином з моменту підписання цієї угоди вважатимуть: зобов'язання сторони 1 за договором оренди №01/07/21 від 01.07.2021 таким, що припинено в повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за Договором оренди № 01/07/21 від 01.07.2021, немає; зобов'язання сторони 2 таким, що припинено на суму в розмірі 109 800 грн, а саме: зобов'язання сторони 2 за договором переведення боргу № 26/09 від 01.10.2022 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за договором переведення боргу №26/09 від 01.10.2022, немає; зобов'язання сторони 2 за договором № 06/20 від 01.06.2020 таким, що припинено у повному обсязі заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за договором 06/20 від 01.06.2020, немає; зобов'язання сторони 2 за договором переведення боргу № 1/1 від 31.10.2022 таким, що припинено частково у розмірі 647,49 грн, залишкова заборгованість сторони 2 перед стороною 1 за договором переведення боргу №1/1 від 31.10.2022, становить 392 405,21 грн (п.1.5.1 угоди).
За умовами, що викладені в угоді про зарахування однорідних грошових вимог №3 (далі - угода №3) сторони домовилися про наступне:
- сторона 1 має перед стороною 2 непогашене грошове зобов'язання у сумі 814 990 грн; яке виникло на підставі договору оренди №01/10 від 01.10.2021, укладеного між стороною 1 та стороною 2 (п. 1.2.1 угоди);
- сторона 2 має перед стороною 1 непогашене грошове зобов'язання у сумі 1 136 549,89 грн, яке виникло на підставі наступних договорів (п.1.2.2 угоди): 378 735,85 грн на підставі договору переведення боргу № 27/09 від 01.10.2022; 30 000 грн на підставі договору переведення боргу №06/10 від 06.10.2022; 31 054,08 грн на підставі договору переведення боргу №13/10 від 13.10.2022; 64 336,75 грн на підставі договору переведення боргу №1/10/22 від 31.10.2022; 40 000 грн на підставі договору переведення боргу №1/2 від 31.10.2022; 592 423,21 грн на підставі договору переведення боргу №1/1 від 31.10.2022;
- сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 (п.1.4 угоди);
- у п.1.5.1 угоди сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 цієї угоди, у сумі 814 900 грн, і таким чином з моменту підписання цієї угоди вважатимуть: зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 за договором оренди №01/10 від 01.10.2020 таким, припинено в повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за договором оренди №01/10 від 01.10.2022, немає; зобов'язання сторони 2 таким, що припинено на суму в розмірі 814 990 грн; яке виникло на підставі договору оренди №01/10 від 01.10.2021, укладеного між стороною 1 та стороною 2 (п. 1.2.1 угоди);
- сторона 2 має перед стороною 1 непогашене грошове зобов'язання у сумі 1 136 549,89 грн, яке виникло на підставі наступних договорів (п.1.2.2 угоди): 378 735,85 грн на підставі договору переведення боргу № 27/09 від 01.10.2022; 30 000 грн на підставі договору переведення боргу №06/10 від 06.10.2022; 31 054,08 грн на підставі договору переведення боргу №13/10 від 13.10.2022; 64 336,75 грн на підставі договору переведення боргу №1/10/22 від 31.10.2022; 40 000 грн на підставі договору переведення боргу №1/2 від 31.10.2022; 592 423,21 грн на підставі договору переведення боргу №1/1 від 31.10.2022;
- сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 (п.1.4 угоди);
- у п.1.5.1 угоди сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за зобов'язаннями, зазначеними у п. 1.2.1 та п. 1.2.2 цієї угоди, у сумі 814 900 грн, і таким чином з моменту підписання цієї угоди вважатимуть: зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 за договором оренди №01/10 від 01.10.2020 таким, припинено в повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за договором оренди №01/10 від 01.10.2022, немає; зобов'язання сторони 2 таким, що припинено на суму в розмірі 814 990 грн, а саме: зобов'язання сторони 2 за договором переведення боргу № 06/10 від 06.10.2022 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за договором переведення боргу № 06/10 від 06.10.2022, немає; зобов'язання сторони 2 за договором переведення боргу №27/09 від 01.10.2022 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за договором переведення боргу №27/09 від 01.10.2022, немає; зобов'язання сторони 2 за договором переведення боргу № 13/10 від 13.10.2022 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за договором переведення боргу №13/10 від 13.10.2022, немає; зобов'язання сторони 2 за договором переведення боргу №1/2 від 31.10.2022 таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 за договором переведення боргу №1/2 від 31.10.2022, немає; зобов'язання сторони 2 за договором переведення боргу №31/10/22 від 31.10.2022 таким, що припинено частково у розмірі 50 511,22 грн, залишкова заборгованість сторони 2 перед стороною 1 за договором переведення боргу № 31/10/22 від 31.10.2022, становить 13 825,53 грн.
У пунктах 1.6 кожної з перелічених угод сторони зазначили, що погоджуються з вищевказаними підрахунками, згідно з якими проводять зарахування зустрічних однорідних вимог і претензій одна до одної не мають.
Угоди набирають чинності з моменту їх підписання та діють до повного виконання сторонами зобов'язань за ними (п. 4.1 угод).
Ліквідатор ТОВ «Тіерра» вважає зазначені угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог фраудаторними, тому ним в межах справи про банкрутство ТОВ «Тіерра» оскаржено законність вказаних правочинів (справа №921/110/23(921/327/24)).
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 у справі №921/110/23(921/327/24) відмовлено у позові.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у цій справі скасовано рішення місцевого господарського суду від 16.12.2024 та прийнято нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Водночас постановою Верховного Суду від 24.06.2025 у цій справі скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025, а справу № 921/110/23(921/327/24) передано до Господарського суду Тернопільської області на новий розгляд.
Таким чином, на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції перераховані вище угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог є чинними. Відтак вказані угоди повністю відповідали як вище переліченим умовам, так і вимогам, що визначались у ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, а саме: зобов'язання її учасників були зустрічними; зобов'язання сторін були бути однорідними (зараховувались вимоги про сплату грошових коштів у гривні); строк виконання зобов'язань настав, сторони мали заборгованість одна перед одною; вимоги сторін, розмір заборгованості ніким із контрагентів не оскаржувався та не оспорювався; усі умови таких договорів погоджено та прийнято їх контрагентами.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зарахування зустрічних однорідних вимог не є формою розрахунків, а виступає однією з підстав припинення зобов'язань. Це правове явище регулюється ст. 601-602 ЦК України та суттєво відрізняється від виконання зобов'язання (ст. 599 ЦК України) чи припинення зобов'язання за домовленістю сторін (ст. 603 ЦК України). Наведене спростовує доводи ТОВ «Тіерра» щодо того, що у спірних правовідносинах ТОВ «БМБУД» нібито оплачувало іншій особі або приймало від неї майно на шкоду іншим кредиторам.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що подані заявником докази не підтверджують належним чином ані факту неповернення техніки, ані виникнення нової заборгованості після укладення сторонами угод про зарахування зустрічних однорідних вимог. Натомість акти приймання-передачі, подані апелянтом, спростовують ключовий аргумент ТОВ «Тіерра», на який останнє посилалося як на підставу для продовження нарахування орендної плати після закінчення строку дії договорів.
Враховуючи наведе, у ТОВ «БМБУД» відсутня заборгованість перед ТОВ «Тіерра», а тому відсутні підстави для визнання грошових вимог ТОВ «Тіерра» до боржника в межах справи про його банкрутство.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції також бере до уваги, що в силу вимог ч. 2 ст. 59 КУзПБ, керівник боржника протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора зобов'язаний передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.
При цьому, ліквідатором ТОВ «Тіерра» не надано доказів у цій справі, чи він отримував від керівника боржника ТОВ «Тіерра» перелік документів, які були надані боржником у цій справі до суду апеляційної інстанції разом із клопотанням про приєднання таких доказів (актів приймання-передачі (повернення) майна з оренди, договорів про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог і т.д).
Вказаним пояснюється відсутність у ліквідатора ТОВ «Тіерра» таких доказів, але разом з тим, це не може бути підставою їх неврахування під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно із ч.4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006).
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене вище, а також те, що фактичні обставини, які існували на момент постановлення ухвали судом першої інстанції, були встановлені неповно, а висновки суду першої інстанції не відповідають наявним у справі доказам, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД», задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.03.2025 у справі №921/476/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви з грошовими вимогами ТОВ «Тіерра» до боржника ТОВ «БМБУД» - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена з урахуванням особливостей, передбачених ч. 3 ст. 9 Кодексом України з процедур банкрутства.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК