Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/562/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 396/2236/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
19.11.2025 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2025 року, якою стосовно,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новоукраїнка, Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, осіб похилого віку на утримані не має, військовозобов'язаний, відомості, щодо судимості встановлюються,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 2 ст. 307 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме: з 09 год. 56 хв., 31.10.2025 року до 09 год. 56 хв. 30.12.2025 року, з визначенням застави у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 гривень,
Заступник начальника СВ Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_9 01.11.2025 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 12025121080000268 від 01.07.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
За наслідками розгляду вказаного клопотання, ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2025 року, клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя виходив з того, що доказами, які надані слідчим та які містяться в матеріалах клопотання, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочинів, передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Також під час розгляду клопотання встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; можливість незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також те, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 .
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що у клопотанні слідчий навів лише свої припущення щодо можливості ОСОБА_8 впливати на свідків не довівши цей факт будь якими доказами (допити свідків, НСРД чи інше). Можливість вчинити інші кримінальні правопорушення теж крім припущень слідчого даний факт не підтверджується жодним матеріалом справи.
Крім того у своєму клопотання слідчий навмисно не зазначив обставин. Які також враховуються судом під час обрання запобіжного заходу, а саме : наявність сталих соціальних зав'язків ОСОБА_8 , постійного місця проживання в м. Новоукраїнка, батьків похилого віку з вадами здоров'я, трьох неповнолітніх дітей на утриманні, вік та стан здоров'я підозрюваного, дотримання підозрюваним запобіжних заходів, які застосовувались до нього раніше, відсутність скарг за місцем проживання, незадовільний матеріальний стан, відсутність судимостей та в зв'язку з чим відсутність будь яких запобіжних заходів а також повідомлень про підозру за вчинення будь яких інших злочинів та повна визнання своєї вини та сприяння органам досудового розслідування, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше - не порушував та як запобіжні заходи до нього раніше не застосовувались, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення - відсутні повідомлення про підозру у вчинення будь яких інших кримінальних правопорушень, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини - (злочин не є майновим), ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї - ризику повторення протиправної поведінки не має та як особа взагалі раніше не притягувалася до будь якої відповідальності , доступу до зброї не має.
При тому не враховано думку захисту про те, що відносно вказаної особи можливо застосувати й більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застави або особистого зобов'язання .
Крім того сторона захисту зауважує про те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 ґрунтується виключно на показах наркозалежних осіб. Дані покази на даному етапі досудового розслідування не чим не підтверджуються, але й не можуть бути спростовані та як їх оцінку суд надає під час винесення вироку . Але при цьому слідчий наводить вказані факти як такі, що начебто вже підтверджують причетність ОСОБА_8 .
Приймаючи до уваги вищевикладене та той факт, що підозрюваний має постійне місце проживання в м. Новоукраїнка, незадовільний стан здоров'я та матеріальний стан, сталі соціальні зв'язки та не зважаючи на тяжкість вчиненого злочину із відсутністю відповідних ризиків відносно вказаної особи можливо обрати інший запобіжних захід не пов'язаний із тримання під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який також повністю відповідає тяжкості злочину та дає можливість органам досудового слідства проводити усі необхідні слідчі дії з можливістю контролювати місце знаходження підозрюваного.
Отже, слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу не оцінено в сукупності всі обставини та не досліджено наявні докази, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, захисника та підозрюваного, які висловилися у підтримку апеляційних вимог, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги захисника, просив залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.
Як убачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12025121080000268 від 01.07.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження 31.10.2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_8 підтверджується доказами доданими до клопотання, а саме: протоколом оперативної закупки від 16.10.2025 року (а.к. 11-12), висновком експерта № СЕ-19/112-25/14395-НЗПРАП від 20.10.2025 року (а.к. 13-17), протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.10.2025 року (а.к. 18-21), протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.10.2025 року (а.к. 22-25), протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 16.10.2025 року (а.к. 26-29), протоколом обшуку від 31.10.2025 року (а.к. 33-44), висновком експерта № СЕ-19/112-25/15019-НЗПРАП від 31.10.2025 року (а.к. 45-49), висновком експерта № СЕ-19/112-25/15020-НЗПРАП від 31.10.2025 року (а.к. 50-54), висновком експерта № СЕ-19/112-25/15018-НЗПРАП від 31.10.2025 року (а.к. 55-59), протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 31.10.2025 року (а.к. 61-64), протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 31.10.2025 року (а.к. 69-70).
Колегія суддів також ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Зазначаючи про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені ст.177 КПК України, які слідчим суддею під час судового розгляду були встановлені.
На переконання колегії суддів, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Так, тяжкість покарання, яке може бути призначене ОСОБА_8 у разі доведеності його вини може бути передумовою на переховування від досудового слідства та суду. Незаконний вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, та продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, а тому слід визнати обґрунтованими висновки слідчого судді про те, що існує реальний ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Також, на переконання колегії суддів існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення та/або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки протиправну діяльність ОСОБА_8 здійснював до викриття його правоохоронними органами, підозрюється у вчиненні двох епізодів збуту наркотичних засобів. На даний час його протиправні дії викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв'язку із чим він може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Стороною захисту під час розгляду в суді першої інстанції не спростовані доводи клопотання слідчого. Не надані докази в обґрунтування апеляційної скарги стороною захисту і до суду апеляційної інстанції.
Крім того, колегія суддів враховує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому, про що слідчим суддею наведено відповідні мотиви в оскаржуваному рішенні.
Апеляційні доводи захисника про необхідність скасування ухвали слідчого судді та відмови у застосуванні до ОСОБА_8 запобіжного заходу є безпідставними. Більш того, за встановлених обставин до підозрюваного неможливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Колегія суддів також враховує практику ЄСПЛ, так у справі «Воляник проти України» від 02.10.2014 року, вказано, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.
Так виходячи з встановлених обставин по справі та оцінюючи особу підозрюваного, обставин вчинення протиправних дій, існує достатньо підстав вважати, що у разі незастосування до ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме змогу впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що перешкодить повно, всебічно та неупереджено дослідити всі обставини у кримінальному провадженні та вчинити інші злочини, або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
Крім того, колегія суддів враховує, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , є тяжким, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних речовин, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчим суддею правильно оцінені наявні ризики та обґрунтовано задоволено клопотання органу досудового розслідування, обравши стосовно ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів враховуючи всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи запобіжного заходу, вважає, що у конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження. Застосований відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та безпідставність судового рішення про необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - спростовуються наведеним вище.
Крім того, колегія суддів зазначає, що сторона захисту як на підставу відмови обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 на те що він має сталі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, батьків похилого віку з вадами здоров'я, трьох неповнолітніх дітей на утриманні, то слід зауважити, що ці обставини існували і на момент вчинення ним інкримінованих злочинів, а відтак вони очевидно не утворюють жодних моральних запобіжників при обранні обвинуваченим моделі поведінки, тому не здатні перешкодити йому у разі звільнення з під варти, втекти від слідства та суду чи здійснити вплив на свідків або вжити інших дій з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В апеляційній скарзі містяться також інші твердження захисника, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, а тому апеляційну скаргу захисника залишає без задоволення.
Керуючись ст. 376 ч.2, 177, 183, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01 листопада 2025 року, якою стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4