Справа № 348/326/22
Провадження № 11-кп/4808/160/25
Категорія ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
19 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретарів с/з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2024 року, у кримінальному провадженні №12019090200000899 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КПК України,
Вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2024 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пнів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, особи з інвалідністю ІІІ групи, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, раніше судимого: вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2015 за ч.1 ст.101, ч.3 ст.206, ч.1 ст.222, ст.42 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2023 року за ч.1 ст.263, ст.379 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років,
визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_8 визначено шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2023 року у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахується з моменту обрання йому запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні - 05.02.2021 року. У строк відбування покарання зараховано строк тримання обвинуваченого під вартою і частково відбуте покарання за вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2023 року.
Стягнуто з ОСОБА_8 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 5222 (п'ять тисяч двісті двадцять дві) гривні 28 копійок на користь держави.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду, восени 2019 року у ОСОБА_8 виник умисел на умисне знищення чужого майна (автомобіля марки BMW моделі 528XI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_10 , який перебував у користуванні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ) шляхом підпалу. Для вчинення даного злочину ОСОБА_8 заздалегідь домовився з ОСОБА_13 про спільне вчинення злочину та розподілив ролі. Так, ОСОБА_8 підготував легкозаймисту рідину і інструктував ОСОБА_13 щодо вчинення злочину, а ОСОБА_13 мав безпосередньо здійснити підпал заздалегідь заготовленими засобами відповідно до обумовленого плану. На виконання злочинного плану ОСОБА_8 , 04.11.2019 приблизно о 02.14 ОСОБА_13 за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, прийшов до огорожі житлового будинку АДРЕСА_2 , переліз через огорожу, підійшов до автомобіля марки BMW моделі 528XI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , облив: передній бампер, переднє праве крило, задній бампер та заднє праве крило легкозаймистою речовиною із полімерної пляшки, яку заздалегідь дав йому ОСОБА_8 , підпалив автомобіль і втік з місця події. Внаслідок вчинення злочину потерпілим було завдано майнову шкоду у розмірі 438211,00 гривень. Такими діями, ОСОБА_8 вчинив злочин передбачений ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, а саме: умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та невмотивованим.
Вказує, що суд першої інстанції, беручи за основу його обвинувачення показання обвинуваченого ОСОБА_13 не врахував протиріччя між ними та показаннями свідка ОСОБА_14 , оскільки останній пояснив, що не давав обвинуваченому велосипед. Також суд не врахував протиріччя між показаннями свідка ОСОБА_15 і обвинуваченого ОСОБА_13 щодо конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_16 - братом обвинуваченого ОСОБА_13 . Свідок ОСОБА_15 підтвердив, що він не бачив між ними конфлікту. Разом з тим, свідок ОСОБА_15 не бачив ні його, ні ОСОБА_17 , ні автомобіля марки Опель зеленого кольору. Також оспорює показання обвинуваченого ОСОБА_13 що вони разом на автомобілі марки Опель зеленого кольору їхали на місце злочину, оскільки згідно відеозаписів з камер відео спостереження в ніч з 03.11.2019 року на 04.11.2019 року даний автомобіль рухався в сторону с. Пнів зі сторони м. Надвірна, зупинився біля будинку ОСОБА_8 , з нього вийшли двоє осіб і автомобіль поїхав далі в напрямку м. Надвірна. Тому відеозапис спростовує показання ОСОБА_13 , що нібито вони їхали на місце злочину. Суд не звернув також увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_13 цілеспрямовано змінював свої показання, щоб у оперативних працівників отримати наркотичні речовини, бо є наркозалежним, а тому вважає їх такими, що не можуть лягти в основу його обвинувачення.
Щодо показань свідка ОСОБА_15 , на переконання ОСОБА_8 , вони нічого не можуть підтверджувати через те, що цей свідок нічого не бачив і не знає.
Також апелянт ставить під сумнів і показання свідка ОСОБА_18 та вважає їх припущенням.
Показання понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 вважає недопустимими доказами, оскільки останні не пам'ятають про участь у слідчих діях.
Також судом не було зазначено обставини, які підлягають доказуванню, а саме - мотив вчинення злочину.
Разом з тим, в розпорядженні суду був перелік кримінальних проваджень у яких ОСОБА_11 за час своєї службової діяльності у Надвірнянській місцевій прокуратурі Івано-Франківської області підтримував обвинувачення за ст.121 КК України відносно ОСОБА_13 , який був позбавлений волі і відбув покарання. Таким чином вважає, що саме у ОСОБА_21 був мотив для скоєння цього злочину.
Ставить під сумнів інші докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме протокол огляду предметів від 26.01.2021 року, а також на зміст відеозаписів, які були оглянуті в судовому засіданні, оскільки вони не підтверджують його причетність до вчинення злочину.
Щодо проведених експертиз одягу, взуття, інструментів і ємностей з легкозаймистими речовинами, то такі інструменти і ємності згідно показань свідка ОСОБА_22 належать останньому, а виявлені сліди нафтопродуктів на одязі апелянта неможливо ідентифікувати.
Також в порушення п.2 ч.4 ст.374 КПК України, суд не вирішив долю речових доказів, які були вилучені в апелянта під час обшуку, а саме декілька пар взуття і одяг.
Вважає, що суд безпідставно не допитав свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_23 , що вплинуло на неповноту судового розгляду.
Відокремлення даного кримінального провадження в окреме провадження, вплинуло на призначення йому покарання та погіршило його становище.
Стверджує, що суд безпідставно не допитав потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , за відсутності яких неможливо з'ясувати всі обставини кримінального провадження.
На думку апелянта, суд також безпідставно послався на ряд відомостей, які містяться в матеріалах кримінального провадження, в тому числі на показання потерпілих, які отримані в ході досудового розслідування, оскільки обґрунтовувати свої висновки суд може тільки на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Вважає, що обвинувачений ОСОБА_13 його обмовив.
Просить, вирок суду скасувати та ухвалити виправдувальний вирок щодо нього.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник та обвинувачений підтримали подану апеляційну скаргу.
Прокурор заперечив проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції безпосередньо дослідив докази по справі та з дотриманням вимог ст.94 КПК України дав їм оцінку, як щодо належності, допустимості та достовірності, так і їх сукупність щодо достатності та взаємозв'язку.
За наслідком розгляду справи, суд правильно дійшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені злочину за обставин наведених у вироку.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою доказів наданою судом першої інстанції та спроби переоцінити фактичні обставини, однак не містять конкретних відомостей, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість ухваленого вироку.
Суд першої інстанції правильно виходив із того, що вина ОСОБА_8 у вчиненні умисного знищення майна шляхом підпалу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, підтверджується сукупністю послідовних, взаємопов'язаних та узгоджених доказів, які виключають будь-які розумні сумніви у його причетності.
Особливе значення у встановленні обставин має детальний опис дій ОСОБА_8 , який містився у показаннях обвинуваченого ОСОБА_13 наданих ним у суді першої інстанції.
Ці показання були логічними, послідовними та містили конкретні відомості про їх спільну підготовку до злочину, характер домовленостей між співучасниками, спосіб дій та безпосередню роль обвинуваченого ОСОБА_8 у організації підпалу.
Показання обвинуваченого ОСОБА_16 були надані суду за відсутності будь-яких ознак про тиск, у присутності захисника, у процесуальному порядку, передбаченому КПК України, і не містили ознак вимушеності або штучності. Крім того, такі показання узгоджуються із сукупністю інших доказів сторони обвинувачення, які містяться в протоколах слідчих дій, у висновках експертів, на відеозаписах з камер спостереження, у показаннях свідків та речових доказах.
Так, обвинувачений ОСОБА_13 пояснив суду, що після домовленості вчинити підпал автомобіля прокурора, ОСОБА_8 виготовив легкозаймисту речовину, помістив її в полімерну пляшку та передав йому.
День та час зустрічі для передачі легкозаймистої речовини, детально описані обвинуваченим в показаннях та підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_15 , оскільки під час цього відбувся конфлікт між обвинуваченим ОСОБА_24 та братом обвинуваченого ОСОБА_25 .
Показання ОСОБА_13 про спільну підготовку до вчинення злочину, зокрема візуальне вивчення місця вчинення злочину, підтверджується відеозаписами з камер зовнішнього спостереження, де зафіксовані дві особи за статурою схожі на обвинувачених, які в ніч з 02.11.2019 на 03.11.2019 проходять та дивляться на будинок АДРЕСА_2 .
Крім того, показання обвинуваченого ОСОБА_13 про обставини вчинення підпалу підтверджуються відеозаписами з камер зовнішнього відеоспостереження та протоколом огляду місця події, згідно якого, на місці злочину виявлено корок синього кольору з надписом «Bon Boisson». Корок визнано речовим доказом. В подальшому на цьому об'єкті виявлено клітини, які за генетичними ознаками збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_13 , що підтверджується висновками експерта.
Під час санкціонованого обшуку житла обвинуваченого ОСОБА_8 , було вилучено одяг, взуття, рукавиці, респіратор, ємності з легкозаймистими речовинами. Згідно висновків експертиз, на взутті (кросівках) виявлено сліди змінених світлих дистилятних нафтопродуктів. У вилучених ємностях знаходяться світлі нафтопродукти з вуглеводневим складом, характерним для бензину, нафтовим оливам та відпрацьованій нафтовій оливі. На одязі обвинуваченого ОСОБА_8 виявлено сліди нафтопродуктів, нафтової оливи, дистилятних нафтопродуктів. На вилучених у обвинуваченого ОСОБА_8 рукавицях та респіраторі виявлено сліди суміші нафтової оливи та зміненого світлого нафтопродукту (бензину, гасу, дизельного палива).
Сукупності зазначених доказів, які узгоджуються між собою, достатньо для висновків про вчинення обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_13 інкримінованого злочину.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_8 на те, що виявлені сліди нафтопродуктів неможливо індивідуалізувати або, що окремі інструменти чи ємності нібито належали іншій особі, не спростовують узагальненого висновку про наявність у нього легкозаймистих речовин та предметів, прямо передбачених злочинним планом, описаним у показаннях ОСОБА_13 .
Той факт, що під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_13 змінив показання та пояснив, що оговорив ОСОБА_8 , не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. До таких показань обвинуваченого ОСОБА_13 апеляційний суд ставиться критично, оскільки вони суперечать сукупності вище наведених доказів, зокрема показанням свідка ОСОБА_26 , записом з камер відеоспостереження, висновкам експертів.
При цьому, апеляційний суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_13 обґрунтовував надання викривальних ОСОБА_8 показань, впливом на нього з боку прокурора - обіцянкою більш м'якого покарання. На спростування цих обставин прокурор надав апеляційному суду матеріали наглядового провадження, де містяться заяви ОСОБА_13 про добровільне надання правдивих показань щодо обставин вчинення злочину спільно із ОСОБА_8 . Копії заяв обвинуваченого ОСОБА_13 долучені до кримінального провадження.
Також слід врахувати, що обвинувачений ОСОБА_13 утримується в одній установі виконання покарання з ОСОБА_8 та побоюється за своє здоров'я та життя, про що писав у зверненнях до прокурора з проханням утримувати його в окремому ізольованому приміщенні.
Інші доводи апеляційної скарги про невірну оцінку доказів також не є підставою для визнання висновків суду першої інстанції невірними, оскільки не містять указівки на істотні порушення вимог діючого законодавства під час їх отримання.
Твердження апелянта про відсутність у нього мотиву вчинення кримінального правопорушення, у даному випадку вирішального правового значення не має, оскільки не є обов'язковим для складу злочину передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Відсутність допиту свідків зазначених в апеляційній скарзі, не свідчити про неповноту судового розгляду, оскільки обвинувачений не надав відомостей, як їх показання можуть вплинути на висновки суду.
За таких обставин, апеляційний суд не знайшов підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного вироку.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4