Справа № 727/14658/25
Провадження № 2-з/727/55/25
20 листопада 2025 року Суддя Шевченківського районного суд м. Чернівці Слободян Г.М., розглянувши без повідомлення сторін справу за заявою ОСОБА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ; інтереси якої представляє адвокат Якобишена Т.Д. (РНОКПП: НОМЕР_1 ); особи, які можуть отримати статус учасника справи, відповідачів: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви в суд, ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Якобишена Т.Д. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 .
В обґрунтування заяви заявник ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Якобишена Т.Д. посилається на те, що він є сином ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та окрім нього дитиною останніх являється ОСОБА_2 . Вказує, що він проживає в Норвегії; з ним разом проживала мати - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в лікарні Крістіансанд Норвегія. Зазначає, що за життя мати залишала заповіт, згідно якого усе належне їй майно заповідала йому, ОСОБА_1 . Окрім наведеного, доводи заяви мотивує і тим, що 02.07.2024 року за його заявою було відкрито спадкову справу до майна померлої матері, спадкове майно складається з квартири АДРЕСА_2 . Співвласниками вказаної квартири є також ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , 1996 року народження і ОСОБА_7 , 1996 року народження. Зазначає в заяві про те, що його сестра ОСОБА_2 подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті матері і відкрито спадкову справу та видано свідоцтво про право на спадщину. Вказує на те, що після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 разом з іншими співвласниками 12 травня 2025 року продали квартиру АДРЕСА_3 , (співвласником якої є його покійна мати) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що договір купівлі-продажу квартири посвідчено приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О. I., зареєстровано в реєстрі за №1228. Заявник вважає, що вищевказаний договір купівлі-продажу укладено з метою позбавити його права на частку квартири за заповітом після смерті матері, а не з метою реального настання наслідків укладеного договору купівлі-продажу. Зазначає, що його сестра ОСОБА_2 продовжує проживати в квартирі АДРЕСА_3 . Вказує на те, що ОСОБА_2 достовірно було відомо, що його мати за життя залишила заповіт саме на його ім?я, більш того, у ОСОБА_2 ніколи не було оригіналу свідоцтва про смерть матері.
Просить забезпечити позов до подання позовної заяви, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову до подання в суд позовної заяви про визнання про право на спадщину за законом та договору купівлі-продажу квартири недійсними, оцінивши наведені заявником підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суд зважає на наступне.
Відповідно до положень частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частинами 1, 6, 7 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, суд виснував, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Так, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 . Окрім заявника, в його батьків є донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказує на те, що проживає в Норвегії та разом із ним проживала мати ОСОБА_5 , оскільки в неї було діагностовано злоякісну пухлину в підшлунковій залозі та вона в Норвегії проходила лікування онкологічного захворювання.
ІНФОРМАЦІЯ_5 в лікарні муніципалітету ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть із перекладом на українську мову. За життя мати ОСОБА_5 склала заповіт від 22 лютого 2024 року року на все майно на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
02 липня 2024 року в приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н. В. за заявою ОСОБА_1 від 06.03.2024 року відкрито спадкову справу N? 11/2024 (номер у Спадковому реєстрі 72655453) після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадковим майном після смерті матері є: 1/4 частка квартири АДРЕСА_2 . Іншими співвласниками квартири АДРЕСА_3 були: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Разом з цим, у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О. І. також було відкрито спадкову справу N? 16/2024 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за заявою сестри заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Спадкову справу у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О.І. відкрито після відкриття спадкової справи у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н. В., однак за даними « ОСОБА_5 ».
27 вересня 2024 року приватним нотаріусом Холоменюк О. І. видано на ім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на належну їй 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 разом з іншими співвласниками 12 травня 2025 року продали квартиру АДРЕСА_3 , (співвласником якої є його покійна мати) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 12.05.2025 року.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення в разі задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
Зокрема тому, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективним способом захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 має намір звертатися в суд з позовом про визнання про право на спадщину за законом та договору купівлі-продажу квартири недійсними, вважає, що в нього з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник спір, що випливає з сімейних правовідносин, є підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення позову може призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки ОСОБА_3 є одноосібним власником спірного майна та може в будь-який момент розпорядитись ним на власний розсуд.
Зважаючи на наведене, суд вважає за доцільне застосувати забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на наступне майно, що буде адекватним, пропорційним, співмірним заходом щодо позовних вимог.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов'язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.
Такою є правова позиція Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Враховуючи докази, надані стороною по справі на підтвердження своїх вимог, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що слід накласти арешт на вищевказане майно.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ; інтереси якої представляє адвокат Якобишена Т.Д. (РНОКПП: НОМЕР_1 ); особи, які можуть отримати статус учасника справи, відповідачів: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви в суд - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Роз'яснити заявниці, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Слободян Г.М.