Справа № 727/14314/25
Провадження № 3/727/2921/25
24 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівців Дубець О.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 2 статті 173-2 КУпАП,
До Шевченківського районного суду м. Чернівців із Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ВАД №980234 від 05 листопада 2025 року, ОСОБА_1 20 жовтня 2025 року о 18:20 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно дитини співмешканки - ОСОБА_2 , а саме: кричав, виражався нецензурними словами, принижував честь та гідність, чим завдав шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_2 . Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про розгляд справи. Причини неявки в судове засідання не повідомив, клопотань та заяв суду не надав.
ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснила, що між нею та чоловіком сталася сварка на фоні того, що останінй був в стані алкогольного сп'яніння. Наразі вони помирилися і ОСОБА_1 добровільно пішов служити в ЗСУ. Претензій до чоловіка не має та просила справу закрити.
Частиною 2 статті 268 КУпАП не визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Враховуючи наведене та беручи до уваги сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу самим цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи те, що діючим КУпАП передбачені строки розгляду справи, суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши додані до справи докази, суд встановив таке.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Вчинення діяння, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи передбачає адміністративну відповідальність за частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених у диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю малолітнього чи неповнолітнього потерпілого.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині 2 статті 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частини 2 статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного чи психологічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом із тим, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стався конфлікт на побутовому рівні. Доказів того, що дії ОСОБА_1 містили ознаки домашнього насильства щодо дитини співмешканки ОСОБА_4 , у ході розгляду справи не здобуто. Також матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 завдав шкоди психологічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки дії ОСОБА_1 , зазначені в протоколі про адміністративні правопорушення, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП, суд вважає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена поза розумним сумнівом, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 173-2, 247, 283 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 2 статті 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Чернівців протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Дубець О.С.