Справа № 726/3588/25
Провадження №3/726/782/25
Категорія 156
25.11.2025 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
15.10.2025 о 18:37 м. Чернівці вул. Заводська, 32 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. На вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, у встановленому законом порядку.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність, згідно із ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи за адресою проживання. Поважних причин неявки суду не повідомив.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення та враховуючи факт належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи щодо неї, за відсутності поважних причин неявки, вважаю за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 484383 від 15.10.2025 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Такий протокол складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та у ньому зафіксовані обставини вчиненого правопорушення, суть правопорушення, кваліфікація дій особи. Більше того, вказані у протоколі обставини повністю підтверджуються іншими, долученими до протоколу доказами.
ОСОБА_1 ставиться у провину факт відмови його, як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, який повністю знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння детально регламентована положеннями ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Відповідно до ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно із вимогами Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Також процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою КМУ № 103 від 17 грудня 2008 року (зі змінами та доповненнями) (далі -Порядок).
Згідно із п.2 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно із вимогами п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, якщо водій ухилявся від огляду на стан алкогольного сп'яніння, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як свідчать матеріали справи, передбаченої процедури було дотримано працівниками поліції.
Так, згідно із даними Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6), ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, у зв'язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці - запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак такий огляд на місці зупинки не проводився у зв'язку із відмовою водія від огляду.
У зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, останньому було також запропоновано пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я (медичному закладі), про що свідчить, виписане 15.10.2025 Направлення на медичний огляд (а.с.7).
Свідки огляду чи відмови від огляду не залучалися, а застосовувалася відеофіксація на боді камеру поліцейського № 230038, відповідно до ст. 266 КУпАП, відео з якої долучено до матеріалів справи.
На переглянутому судом відеозаписі із боді камери поліцейського, що застосовувалася при пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, вбачається як поліцейські після зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , о 19:05 вказали останньому про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився від огляду.
В подальшому поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, надали можливість водію надати свої пояснення щодо події, перейшли до оформлення матеріалів із якими ознайомили водія.
Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння особи, яка керувала транспортним засобом, тягне за собою відповідальність за ст.130 КУпАП, оскільки п. 2.5 Правил дорожнього руху, передбачає обов'язок пройти огляд водієм транспортного засобу на вимогу працівника поліції. Підстава для відмови від огляду вагомого значення немає.
Свою відмову ОСОБА_1 мотивував тим, шо не керував транспортним засобом, хоча інші присутні пасажири, зокрема дружина і діти, не заперечували, що за кермом був саме ОСОБА_1 .
Заперечення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 суддя розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та визнання його винуватості.
Таким чином доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова його, як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно зі ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та обставин, що обтяжують відповідальність, а тому для досягнення мети виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення ним нових правопорушень, вважаю необхідним і достатнім накладення адміністративного стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у визначеному розмірі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Доказів наявності обставин для звільнення від сплати судового збору суду не надано.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 30, 33-36, 40-1, 130, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет у графі «громадянам» за посиланням: https://sg.cv.court.gov.ua/sud2410/
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі її оскарження перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
СуддяС. А. Асташев