Справа № 646/10576/25
Провадження № 2/646/5196/2025
25 листопада 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді Чорної Б.М.,
за участю секретаря судового засідання Машко П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою за позовною заявою ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Какун А.С. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами у розмірі 17 201,25 грн. та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17 лютого 2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» договір позики № 79727678. Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача. Підписанням Договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.5.1. п.5 Договору позики), а також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit», їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладання цього Договору, йому зрозумілі. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ» ) укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором позики № 79727678 від 17.02.2024, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників №30 від 19.08.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 17 201,25 грн., з яких: 5 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 701,25 грн. - сума заборгованості за відсотками. Згідно з умовами договору позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку в строки, передбачені договором у зв'язку з чим виникла заборгованість на вказану вище суму, через що, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Основ'янського районного суду міста Харкова від 15.10.2025 р. справу передано до розгляду судді Чорній Б.М.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 28.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом .
Відповідач у судове засідання з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги визнав.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 17.02.2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» уклали договір позики №79727678, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 75254, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит /а.с.6-9/
Відповідно до п.1.Договору Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату від суми Позики.
Відповідно до п.2.1. Договору сума позики : 5 500,00 грн.
Відповідно до п.2.2. Договору строк позики 30 днів.
Відповідно до п.2.3. Договору процентна ставка : 2,5% (фіксована), яка діє протягом Строку, визначеного п.п.2.2 п.2 Договору дата надання позики - 17.02.2024, дата повернення позики - 17.03.2024, денна процентна ставка - 0,75%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою - 2,70% в день.
Згідно п.2.2. Договору момент оплати зарахування оплати Позики та Процентів здійснюється на банківський рахунок Позикодавця.
Відповідно до п.5.5. Договору Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за Договором Позикодавець має право без згоди Позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за Договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому обов?язок Позикодавця проінформувати Позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за Договором здійснюється Позикодавцем протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги або дати залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості, у спосіб, визначений ч. 1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома Позичальника такого факту, саме шляхом направлення повідомлення на електронну пошту Позичальника, що зазначена у Договорі та/або ляхом розміщення повідомлення в особистому кабінеті Позичальника.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними Договорами, вказаними у Реєстрі Боржників /а.с.9-14/.
19 серпня 2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за вказаним вище договором факторингу /а.с.15/.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 30 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача боржника ОСОБА_1 в сумі 17 201,25 грн., з яких: 5500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11701,25 грн. - сума заборгованості за відсотками /а.с.17/.
Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора за договором позики № 79727678 від 17.02.2024 за період з 17.02.2024 по 19.08.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.08.2024 не погашена, залишок заборгованості складає 17 201,25 грн. /а.с.18-20/.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Так, із наданих позивачем документів вбачається, що Договір позики № 79727678 від 17.02.2024 сторонами укладено в електронній формі, що також не заперечувалось відповідачем ОСОБА_1 .
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 41, ст. 49 Закону України «Про платіжні системи» передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
Проте, не дивлячись на визнання позовних вимог, позивачем на підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за договором позики №79727678 від 17.02.2024 не долучено належних доказів, передбачених статтями 41, 49 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують виконання позикодавцем взятих на себе зобов'язань щодо зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним.
Виписка за особовим рахунком клієнта (рух коштів) у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, підтверджує виконання за день операцій клієнтом. Усупереч наведеному такої виписки позивачем до позову не долучено.
Розрахунок заборгованості за договором позики №79727678 від 17.02.2024, сам по собі не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру за вищевказаним договором, оскільки доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання ним кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем суду не надано.
Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18).
Розрахунок є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.
Тобто, позивач не надав суду доказів здійснення транзакції у розмірі 5 500,00 грн. ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (Первісним кредитором) на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , а також квитанції про зарахування на картковий рахунок відповідача вказаної суми кредиту.
При цьому, суд зауважує, що позивач не скористався своїм правом на витребування доказів і не заявляв клопотань про витребування з банківських установ відомостей щодо перерахування суми на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Суд також звертає увагу, що Договір факторингу з витягом з реєстру боржників, які є похідними від кредитного договору, не є безумовними доказами підтвердження достовірності розміру заборгованості.
Будь-яких інших доказів на підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суду не надано, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявлено.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29.06.2021 у справі №916/2040/20).
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості та порушення відповідачем прав позивача, які б підлягали судовому захисту, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір включено до складу судових витрат.
Згідно із платіжною інструкцією № 135696 від 23.09.2025 при пред'явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн. /а.с.42/
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на результат вирішення спору та відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cz.hr.court.gov.ua/sud2035/ .
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, фактична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, ЄДРПОУ:35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 .
Суддя Б.М.Чорна