Справа №523/4465/25
Пр. №2-ві/521/11/25
25 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Жулего М.І.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Громіка Дмитра Дмитровича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левківський Ігор Петрович про зменшення обов'язкової частки у спадщині,
встановив:
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левківський І.П. про зменшення обов'язкової частки у спадщині.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
21 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про відвід судді посилаючись на те, що дії судді Громіка Д.Д. прямо свідчать про його явну упередженість відносно нього, штучного нівелювання можливості надання ним важливих для нього доказів по справі, та створення умов переваги сторони відповідача в змагальності з ним та зацікавленість. Крім того, зазначає, що судом створювалося перевага для сторони відповідача, а саме розгляд справи тричі відкладався за умови неявок як самого відповідача так і заявлених ним, та долучених до розгляду справи двох його представників, а саме адвоката Тимчука О. та представника за довіреністю Комарової І. Станом на даний час, замість 2-х місяців справа слухається 7 (сім) місяців та відкладена судом на 29 січня 2026 року. Отже, справа з урахуванням призначення суддею Громіком Д.Д. судового засідання на 29 січня 2026 року на стадії підготовчого засідання буде тривати 9 місяців, що є неприпустимим, що свідчить про безпідставне затягування, невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Також, під час проведення судового засідання 19 листопада 2025 року суддя Громік Д.Д. безпідставно відмовив в задоволенні заявленому ним клопотанні про виклик і допит в якості свідків чотирьох осіб. Зазначене відбулося при умові беззаперечного додержання ним вимог ЦПК України щодо подання такого клопотання.
Також, зазначає, що у справу, яка призначена для слухання у загальному позовному провадженні (не у спрощеному) допущено представника відповідача за довіреністю Комарову І., яка, в силу того, що не являється адвокатом, не має право брати участі у справах призначених до слухання за правилами загального позовного провадження.
За результатами розгляду вказаної заяви, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та на виконання вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України постановив ухвалу про передачу справи для вирішення питання про відвід судді Громіка Д.Д.суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2025 року, заява про відвід судді, була передана на розгляд судді Сегеді О.М.
Справа суддею отримана 25 листопада 2025 року.
Розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Громіку Д.Д.,суд прийшов до висновку про те, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Так, відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною 3 ст. 39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, в обґрунтування наявності підстав для відводу головуючого у справі - судді Громіка Д.Д., фактично зазначає про незгоду з процесуальними рішеннями у справі.
Разом з тим, вказані доводи заявника на переконання суду, жодним чином не свідчать про можливу упередженість та безсторонність судді Громіка Д.Д. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левківський І.П. про зменшення обов'язкової частки у спадщині, та не є підставою для його відводу, що визначена ст. ст. 36, 37 ЦПК України, у зв'язку з чим подана заява невмотивована, що суперечить ст. 39 ЦПК України.
Головна мета відводу (самовідводу) - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, відповідно до ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За таких обставин, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді Громіка Д.Д. при розгляді даної цивільної справи.
Отже, розглянувши питання про відвід судді Громіка Д.Д., дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений відвід задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Громіка Дмитра Дмитровича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левківський Ігор Петрович про зменшення обов'язкової частки у спадщині - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Сегеда