Справа № 944/6655/24 Головуючий у 1 інстанції: Колтун Ю. М.
Провадження № 33/811/1576/25 Доповідач: Галапац І. І.
20 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Буженка Юрія Сергійовича на постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року,
з участю захисника правопорушника ОСОБА_1
- адвоката Буженка Ю.С.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Згідно постанови судді, 22 листопада 2024 року о 09 год. 50 хв. в м.Яворів по вул.Мислиивській,16, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «SKODA OCTAVIA», н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря Яворівської ЦРЛ № 09 від 22 листопада 2024 року, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Буженко Ю.С. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, такою, що винесена з грубим порушенням норм КУпАП. Звертає увагу на те, що рішенням Франківського районного суду м.Львова від 02 січня 2025 року скасовано постанову, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрито, відтак, відсутні докази правомірності звернення до ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан сп'яніння, яке б передувало оформленню адмінматеріалів за ч.1 ст. 130 КУпАП, адже останнім не вчинялось будь-якого порушення правил дорожнього руху перед тим, як працівники поліції до нього підійшли. Зазначає, що працівники поліції не дотрималися висом ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», внаслідок чого законність складання адмінматеріалів за ч.1 ст. 130 КУпАП викликає сумнів та свідчить про неправомірність дій працівників патрульної поліції. Апелянт також звертає увагу на те, що наявний в матеріалах справи результат імунохроматичного дослідження №698 не містить в собі посилання на документацію технічного засобу, яка б свідчила про сертифікацію даного приладу та його повірку, чим ставить під сумнів справжність і показники цього засобу при визначенні стану наркотичного сп'яніння. Крім цього, результат дослідження спростовується висновком №9 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини, наведеному у медичному закладі, куди поліцейськими було доставлено ОСОБА_1 та в якому зазначено, що об'єктивних ознак сп'яніння не виявлено. Стверджує, що направлення ОСОБА_1 до медичного закладу не містить його підпису щодо ознайомлення останнього з таким. Акцентує увагу на те, що працівниками поліції порушено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, крім цього, протокол складений з порушенням вимог законодавства. Звертає увагу на те, що інспектором поліції не було складено акту огляду на стан сп'яніння, не запропоновано скористатися правовою допомогою, відеозапис події небезперервний. Апелянт також зазначає, що суддею першої інстанції та працівниками поліції не було належним чином встановлено особу порушника, його майновий стан обставини, що пом'якшують відповідальність, а також те, що на утриманні троє неповнолітніх дітей, одна з яких являється з інвалідністю. Поряд з цим, адвокат Буженко Ю.С. вважає, що місцевим судом порушено право ОСОБА_1 на прийняття участі у судовому засіданні, так як розгляд даної справи відбувся у його відсутності, при цьому, повісток про слухання справи не отримував, а клопотання захисника щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції - проігноровано.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 29 вересня 2025 року, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся у відсутності правопорушника та його захисника, скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши виступ захисника правопоруника ОСОБА_1 - адвоката Буженка Ю.С. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Зокрема такий висновок суду підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 179508 від 22 листопада 2024 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; результатом імунохроматичного дослідження (CITO TEST) №698 від 22 листопада 2024 року; висновком №9 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану алкогольного сп'яніння від 22 листопада 2024 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 листопада 2024 року; відеозаписом події, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 179508 від 22 листопада 2024 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника.
Як зазначено в протоколі, права та обов'язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз'яснені, про що свідчить підпис останнього у такому.
Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008р., огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 р.
Крім цього, згідно п. 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
В розділі ІІІ Інструкції передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, яким за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями, встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Так, як вбачається із наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у такому зазначено про те, що у ОСОБА_1 у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, не природна блідність.
При цьому, сам бланк направлення не містить будь-яких вимог щодо підпису особи, яка направляється до медичного закладу для огляду водія з метою виявлення стану сп'яніння.
Отже, враховуючи вищезазначене, вказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року №1452/735, у зв'язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи лабораторне дослідження біологічних середовища організму (сечі) ОСОБА_1 було проведено за допомогою експрес-тесту, в результаті якого в сечі останнього було виявлено позитивний результат на наявність наркотичних речовин, а саме: морфін. Експрес-тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння.
Інструкція вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння, що і було в повному обсязі виконано лікарем КНП «Львівської центральної районної лікарні» та виявлено в сечі наркотичні речовини - морфін.
Покликання апелянта на незаконність результату імунохроматичного дослідження №698 у зв'язку із відсутністю підписів лікарів на бланку та документації технічного засобу, яка б свідчила про сертифікацію даного приладу та його повірку, апеляційним судом до уваги не приймається, адже вказаний документ оформлено на бланку згідно встановленого зразка, затвердженого наказом МОЗ України «Про затвердження облікової форми №498-2/о» від 24.03.2006 року №158, який містить всі необхідні реквізити. Натомість зазначення підпису лікаря у даному бланку не передбачено.
Водночас лабораторне дослідження є вторинним від медичного огляду, воно підтверджує або спростовує висновок, зроблений лікарем на підставі медичного огляду.
Остаточний діагноз повинен бути встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, що здійснюється лікарем в процесі огляду водіїв.
Разом із тим, діагноз, на підставі якого в подальшому видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів лабораторного дослідження та отриманих показників, лікар також враховує загальну клінічну картину.
Клінічні дані в поєднанні з результатом аналізу біологічного середовища дають можливість визначити, чи знаходиться особа в стані наркотичного сп'яніння.
Так, в суді апеляційної інстанції, допитана в якості спеціаліста лікар-нарколог КНП «Львівської центральної районної лікарні» ОСОБА_2 пояснила, що провівши огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, об'єктивних ознак такого у нього не виявила, однак, згідно результату імунохроматичного дослідження №698 у сечі ОСОБА_1 виявлено морфін, що свідчить про те, що особа вживала наркотичну речовину та ствердила що ОСОБА_1 , перебував у стані наркотичного сп'яніння, проте, не визначено коли саме та у якій дозі.
Відтак, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв'язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є безпідставними.
Не беруться до уваги і доводи захисника про те, що рішенням Франківського районного суду м. Львова, від 02 січня 2025 року по справі № 461/9570/24 скасовано постанову серії ЕНА №3524330 від 22 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, оскільки вказана осбтавина жодним чином не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Неспроможними є також доводи захисника Буженка Ю.С. про відсутність у матеріалах справи акту огляду на стан сп'яніння, так як відсутність зазначеного акту не є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення та не спростовує факту перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'янінням, та як наслідок, накладення на останнього адміністративного стягнення.
Щодо покликань апелянта в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв'язку із розглядом справи у відсутності правопорушника та його захисника, то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені їх права, поновлені шляхом подачі апеляційної скарги та забезпечення їх участі в апеляційному розгляді, на який правопорушник також не з'явився.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).
Таким чином, покликання апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини, майновому стану, обставинам, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1 - адвокату Буженку Ю.С. строк на апеляційне оскарження постанови судді Яворівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Буженка Ю.С. - залишити без задоволення, а постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.