Справа № 595/1667/25
Провадження № 3/595/639/2025
25.11.2025 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженої, працюючої бібліотекарем Відділу культури, релігії і туризму Бучацької ОТГ, до адміністративної відповідальності протягом року не притягалася,
за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 981566 від 09 листопада 2025 року, 28 жовтня 2025 року о 12 год. 50 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , утримуючи собаку породи лабрадор, допустила її вільне пересування без повідка та намордника в громадському місці, унаслідок чого собака вибігла на вулицю та вкусила неповнолітнього ОСОБА_2 , чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Присутня у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, визнала частково та пояснила, що її собака породи лабрадор без повідка та намордника перебував біля неї на вулиці неподалік будинку. Повз них вулицею проїжджав на велосипеді неповнолітній ОСОБА_2 . Собака підбіг до ОСОБА_2 та схопив його за штани, останній злякався, однак видимих тілесних ушкоджень на ньому вона не бачила.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що собака ОСОБА_1 породи лабрадор часто бігає по вулиці без намордника та повідка, були випадки, коли собака нападав на свідка також. 28 жовтня 2025 року собака ОСОБА_1 напав на її сина ОСОБА_2 , однак тілесних ушкоджень йому не спричинив, лише схопив зубами за штани. Вона неодноразово робила зауваження ОСОБА_1 , щоб та не випускала собаку на вулицю без намордника та повідка.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , покази свідка, дослідивши письмові докази, прийшов до такого висновку.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Частиною 1 ст. 154 КУпАП, передбачена відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Частиною 3 ст. 154 КУпАП кваліфікуються дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Як вбачається із матеріалів справи, до них не додано жодного документу про отримання неповнолітній ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, звернень до медичних закладів з приводу надання медичної допомоги.
Крім того, як вказує ОСОБА_1 , вона особисто не бачила на тілі дитини ушкоджень.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила, що тілесних ушкоджень сину спричинено не було.
Отже, суддя, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та докази, надані правоохоронним органом, приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно перекваліфікувати з ч. 3 ст. 154 КУпАП на ч. 1 ст. 154 КУпАП.
Згідно із п. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 154 КУпАП, тобто вигулювання собак без повідків та намордників.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 981566 від 09 листопада 2025 року;
- рапортом ПОГ СВГ ВППП Чортківського РУП Ібрагімової Т.;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09 листопада 2025 року, у яких останній зазначає, що 28 жовтня 2025 року близько 12:50 год. він йшов вулицею Центральною в селі Дуліби. Неподалік будинку на вулиці біля ОСОБА_1 знаходився її собака породи «Лабрадор», який підбіг та вкусив його за ногу;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 09 листопада 2025 року, у яких вона зазначає, що 28 жовтня 2025 року близько 12:50 год. собака породи «Лабрадор», який гуляв вулицею без намордника, вкусив її сина ОСОБА_2 . Вона неодноразова спілкувалася з ОСОБА_1 за приводу того, що собака часто гуляє вулицею без намордника та жителі села бояться собаки. Просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності.
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09 листопада 2025 року, у яких вона повідомила, що 28 жовтня 2025 року приблизно о 12:50 год. вона знаходилась на вул. Центральній в с. Дуліби, біля неї був її собака без намордника. В цей час повз них проходив неповнолітній ОСОБА_2 , до якого підбіг собака та вкусив його за ногу. Після цього вона зателефонувала до фельдшера села та повідомила про даний факт та попросила оглянути ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 09 листопада 2025 року, згідно яких остання повідомила, що вона працює медичною сестрою у Язловецькій лабораторії у с. Дуліби Чортківського району. 28 жовтня 2025 року близько 12:50 год. їй на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що її собака вкусила неповнолітнього ОСОБА_2 . Після цього вона про даний факт повідомила матір неповнолітнього ОСОБА_2 та розказала про їхні подальші дії.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.154 КУпАП, є всі підстави для притягнення останньої до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення в межах, встановлених у санкції ч. 1 ст. 154 КУпАП.
Водночас, санкцією ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачено покарання у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушниці, її відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю що стягнення у виді штрафу і попередження, як це передбачено санкцією ч. 1 ст. 154 КУпАП, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 154, 245, 251, 255, 268, 280, 284, 294 КУпАП, суддя -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, і попередження.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. І. Созанська