Справа № 594/856/25
14 листопада 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Зушман Г. І.
з участю секретаря Шимків Н.І.
представника позивача - адвоката Романішена О.О.
представника відповідачки - адвоката Малькута О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-
Позивач ОСОБА_1 у липні 2025 року звернувся в суд із зазначеним позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 12.05.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо: 2/3 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/1 частки земельної ділянки (пай) площею 1,38 та, кадастровий номер 6120881200:01:001:0208, за умовами якого визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (пай) площею 1,38 га, к/н 6120881200:01:001:0208, яка знаходиться на території Скала-Подільської селищної ради (колишньої Бурдяківської сільської ради Борщівського району) Чортківського району Тернопільської області, та право власності на 2/3 частки домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 та припинити право власності ОСОБА_2 на дані об'єкти.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачка є власником 2/3 часток домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 та мала його оформити. Крім того, спадковим майном є зазначена вище земельна ділянка (пай) площею 1,38 га, кадастровий номер 6120881200:01:001:0208, яка за заповітом ОСОБА_3 від 24.11.2017 переходить до спадкоємця ОСОБА_2 , оскілки сестра ОСОБА_4 - відмовилась від спадщини на її користь.
Позивач зазначив, що 12.05.2018 він сплатив відповідачці грошові кошти в розмірі 9800 доларів США, розмір яких був узгоджений завчасно в якості повної вартості 2/3 часток зазначеного вище домоволодіння та вартості земельної ділянки (пай) площею 1,38 га, кадастровий номер 6120881200:01:001:0208, а після спливу 6-ти місячного строку на прийняття спадщини відповідачка мала оформити це майно на нього. Проте, у зв'язку з тим, що були відсутні правовстановлюючі документи на дане майно, постійні відрядження відповідачки за межі території України, оформити цю домовленість було неможливо. Відповідачка також не подала обіцяні заяви до нотаріуса про відмову на його користь в спадкуванні даного майна. Він на даний час єдиний, хто користується спадковим майном.
Ухвалою суду від 18.07.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03.09.2025 відмовлено в затвердженні мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним. Продовжено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні.
Представник відповідачки в системі «Електронний суд» подав заяву про визнання позову.
Ухвалою суду від 06.10.2025 відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачкою ОСОБА_2 та закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просять його задовольнити з наведених у ньому підстав. Пояснили, що позивач та відповідачка є рідними братом і сестрою. 2/3 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 1,38 га є спадковим майном після смерті матері сторін ОСОБА_3 . Відповідачка ОСОБА_2 рідко буває в Україні, останній раз приїжджала перед війною і це була її ініціатива, щоб позивач придбав у неї майно .
Представник відповідачки в судовому засіданні визнав позов та пояснив, що відповідачка виїхала за кордон ще до початку війни і не має наміру проживати у спірному домоволодінні.
Суд, заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши докази, встановив наступні обставини справи і відповідні до них правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 , є рідними братом та сестрою, що підтверджується копіями свідоцтв про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 20.05.2016 та ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 06.05.1965 та копією свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 19.10.1985.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Бурдяківці Борщівського району Тернопільської області помер батько сторін ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 23.07.2015.
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 10.08.2016 (справа № 594/750/16-ц), яке 22.08.2016 набрало законної сили, визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як за спадкоємцем за законом, право власності на 1/3 частину будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
У мотивувальній частині даного рішення зазначено, що згідно довідки Бурдяківської сільської ради № 447 від 19.05.2016 та копій особового рахунку з погосподарських книг Бурдяківської сільської ради за 1986-1995 рр., двір, що знаходиться в АДРЕСА_1 і членами якого були: ОСОБА_6 - голова двору, дружина - ОСОБА_3 та донька - ОСОБА_1 ( ОСОБА_7 ) , відносився до категорії колгоспних дворів. Станом на 15 квітня 1991 року ці ж члени колгоспного двору є такими, що не втратили права на частку в колгоспному дворі.
Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд, виготовленої Борщівським районним БТІ 18.05.2016, інвентаризаційна вартість домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 становить 246849,00 грн. Основна його частина побудована в 1930 році, господарські будівлі та прибудови в 1938-1984 роках.
Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №020499 від 23.12.2004 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.10.2023 власником земельної ділянки площею 1,38 га, цільове призначення -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6120881200:01:001:0208, є ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 24.11.2017 склала заповіт, яким належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) площею 1,38 га, серії ЯА №020499,заповіла в рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Бурдяківці Борщівського району Тернопільської області померла матір сторін ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 23.02.2018.
ОСОБА_8 відмовилася від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 в користь відповідачки ОСОБА_2 , про що подала нотаріусу відповідну заяву 02.05.2018.
Відповідачка ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом, про що подала нотаріусу відповідну заяву 02.05.2018.
Позивач посилається на те, що 2/3 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в ДРРП 1023746961208), які належали померлій ОСОБА_3 , а також земельна ділянка площею 1,38 га, кадастровий номер 6120881200:01:001:0208, є спадковим майном. Враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_2 не мала наміру проживати у вказаному вище будинку, проживає здебільшого за кордоном, в різних країнах, то вони дійшли згоди, що він викупить у неї 2/3 частки зазначеного вище домоволодіння з метою збереження батьківської спадщини.
На підтвердження наведеного позивачем надано розписку ОСОБА_2 від 12.05.2018, згідно якої відповідачка ОСОБА_2 отримала від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9800 доларів США в рахунок відмови в користь ОСОБА_1 права на спадщину після смерті батьків на наступне майно: 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (пай) площею 1,38 га, кадастровий номер 6120881200:01:001:0208. Вартість вказаного майна, яке належить їй після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 сплачена повністю в розмірі, який узгоджений за угодою сторін.
За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, регламентовано статтею 203 ЦК України, серед яких: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта).
Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина першастатті 206 ЦК України).
За правилами частини третьої статті 209 ЦК України нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦПК України).
Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 363/230/18 (провадження № 61-8511св19) Верховний суд сформулював висновок, зазначивши, що при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другоїстатті 220 ЦК України.
За змістом сталої позиції Верховного Суду, зокрема, сформульованої у справі №188/1196/19 від 09.12.2014 року, однією з умов визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
Проте, з пояснень сторін можна зробити висновок, що відповідачка не ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі продажу, однак на даний час існують перешкоди такого посвідчення, а саме її перебування за межами України, що на думку суду не є проявом ухилення від посвідчення правочину та обставиною, яка підтверджує втрату такої можливості, а відтак і підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.
Крім того, наявна у справі копія розписки судом до уваги не приймається, як неналежний та недопустимий доказ. Так, зі змісту розписки встановлено, що вона фіксує зобов'язання відповідачки на майбутнє відмовитися на користь позивача від права на спадщину після смерті батьків на 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (пай) площею 1,38 га, кадастровий номер 6120881200:01:001:0208.
Отже дана розписка не є договором купівлі-продажу, оскільки є односторонньою та сторони не дотримали вимог закону про зміст договору купівлі-продажу та його реквізити.
Крім того, таку розписку було складено під час дії мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який було скасовано тільки з 01 липня 2021 року згідно із Законом №552-IX.
Таким чином визнання договору дійсним у даній справі лише усуне такий недолік, як відсутність нотаріального посвідчення, що є неможливим з огляду на недодержання сторонами вимоги закону про зміст договору купівлі-продажу.
З огляду на наведене, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.12, 13,81,141,263,265 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійснимвідмовити.
Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Повне рішення складено 24 листопада 2025 року.
Головуючий: Г.І.Зушман