Справа № 462/4788/25
Провадження № 2/466/2995/25
(заочне)
17 листопада 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Ковальчук О.І.
секретаря Пилипців О.-І.І.
з участю представника позивача Пучак І.А.
справа №462/4788/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу в розмірі 25619,27 грн.
встановив :
27.06.2025 представник АТ «Львівгаз» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення на користь АТ «Львівгаз» вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу у розмірі 25619,27грн. та судового збору в розмірі 2270,00грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг по газопостачанню АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за адресою - АДРЕСА_1 . Останній відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , обсяг спожитого газу здійснюється з 2003 року газовим лічильником (ЗВТ) № 2303557.
22.07.2022р. представники АТ «Львівгаз» за адресою позивачки під час перевірки склали акт про порушення № 001250, яким встановлено порушення кодексу газопровідних систем, а саме зазначено - «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, відсутня пломба АТ «Львівгаз», ЗВТ підфарбований.
22.07.2022 року відбулося засідання центральної комісії розгляду актів про порушення АТ «Львівгаз», за результатами якого прийнято рішення щодо задоволення акту про порушення № 001250 від 22 липня 2022 року, донараховано ОСОБА_1 552,95 кубічних метрів газу, із сумою до оплати 25 619,27 грн.
Згідно протоколу №00081, лічильник ОСОБА_1 було направлено на експертизу.
Відповідно до акту експертизи ЗВТ № 606 від 26.07.2022 року, не виявлено втручання в роботу ЗВТ № 2303557 споживачем ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Відліковий пристрій лічильника газу, заводський номер 2303557 не містить ознаки несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Зокрема, корпус лічильника пофарбований, не порушено цілісність заводського та повірочного тавра, всередині лічильника не виявлено сторонніх предметів, тощо.
Актом про порушення за № 001250 від 22.07.2022 року було встановлено відсутність пломби Оператора ГРМ, що в свою чергу порушує захист від несанкціонованого демонтажу на місці експлуатації в цілому і дає можливість для використання газу, що не обліковується.
Крім того вказує, колегія суддів по справі №466/6855/22 звертає увагу, що за збереження та цілісність вузла обліку природного газу, як і за цілісність пломб, має відповідати саме позивач та відповідно вона має нести за це відповідальність, як власник ВОГ. Доказів повідомлення позивачем ОСОБА_1 АТ «Львівгаз» про відсутність пломби матеріали справи не містять.
Враховуючи, що у даній справі встановлено порушення, внаслідок якого здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, рішення комісії АТ «Львівгаз» від 22.07.2022 року щодо затвердження Акту про порушення №000250 від 27.02.2022 року та донарахування ОСОБА_1 , як споживачу об'єму та обсягу не облікованого природного газу і його вартості в сумі 25 619,27 грн є законним.
Відтак АТ «Львівгаз» діяло в рамках чинного законодавства, внаслідок чого споживачу проведено нарахування необлікованого об'єму природного газу, що передбачено п.3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. Вартість необлікованого (донарахованого)об'єму (обсягу) природного газу складає 25619,27 грн. Оскільки в досудовому порядку відповідач не компенсував вартості недонарахованого об'єму природного газу, позивач змушений звернутися суду та просить позов задовольнити.
Ухвалою від 24.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просила позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, довідкою про доставку смс-повідомлення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначаються Законом України «Про ринок природного газу».
Відповідно до п.п.23 ч.1ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Згідно п.3 ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема, є несанкціонований відбір природного газу (п.2 ч.2 ст.59 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Відповідно до розділу І Кодексу газорозподільних систем, побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Об'єкт побутового споживача територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня, тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування (п.5 Розділу І Правил постачання природного газу).
Несанкціонований відбір природного газу відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу (п.4 Глави 1Розділу 1КГРС).
У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу (п.1 Глави 5 розділу ІХ КГРС).
За результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення (п.11 Глави 5 Розділу ХІ КГРС).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг по газопостачанню АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» за адресою - АДРЕСА_1 . Останній відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , обсяг спожитого газу здійснюється з 2003 року газовим лічильником (ЗВТ) № 2303557.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 02.12.2022 року по справі №466/6855/22, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 22.07.2022р. в частині задоволення акту про порушення від 22.07.2022р. № 001250. Визнано протиправним донарахування ОСОБА_1 , відповідачем обсягів природного газу в об'ємі 552,95 куб.м., на суму 25 619,27 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 10.10.2023 року, апеляційну скаргу Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02.12.2022 року по справі №466/6855/22 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживачів відмовлено.
Так, як встановлено Постановою Львівського апеляційного суду від 10.10.2023 року по справі №466/6855/22, 22.07.2022 року представники АТ «Львівгаз» за адресою ОСОБА_1 під час перевірки склали акт про порушення № 001250, яким встановлено порушення кодексу газопровідних систем, а саме зазначено «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, відсутня пломбаАТ «Львівгаз», ЗВТ підфарбований.
22.07.2022 року відбулося засідання центральної комісії розгляду актів про порушення АТ «Львівгаз», за результатами якого прийнято рішення щодо задоволення акту про порушення № 001250 від 22 липня 2022 року, донараховано ОСОБА_1 552,95 кубічних метрів газу, із сумою до оплати 25 619,27 грн.
Згідно протоколу №00081, лічильник ОСОБА_1 було направлено на експертизу.
Відповідно до акту експертизи ЗВТ № 606 від 26.07.2022 року, не виявлено втручання в роботу ЗВТ № 2303557 споживачем ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Відліковий пристрій лічильника газу, заводський номер 2303557 не містить ознаки несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. Зокрема, корпус лічильника пофарбований, не порушено цілісність заводського та повірочного тавра, всередині лічильника не виявлено сторонніх предметів, тощо.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що не було доведено сам факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника, а саме наявність усіх його обов'язкових ознак, передбачених пунктом 4 глави 1 розділу 1 кодексу ГРМ, у зв'язку з чим були відсутні усі законні підстави для застосування до нарахування об'єму природного газу позивачу, що є достатніми підставами для визнання протиправними та скасування спірного рішення комісії відповідача.
Однак, колегія суддів не може погодитись з цим висновком районного суду, з огляду на таке.
Актом про порушення за № 001250 від 22.07.2022 року було встановлено відсутність пломби Оператора ГРМ, що в свою чергу порушує захист від несанкціонованого демонтажу на місці експлуатації в цілому і дає можливість для використання газу, що не обліковується.
Колегія суддів звертає увагу, що за збереження та цілісність вузла обліку природного газу, як і за цілісність пломб, має відповідати саме позивач та відповідно вона має нести за це відповідальність, як власник ВОГ.
Доказів повідомлення позивачем ОСОБА_1 АТ «Львівгаз» про відсутність пломби матеріали справи не містять.
Враховуючи, що у даній справі встановлено порушення, внаслідок якого здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, рішення комісії АТ «Львівгаз» від 22.07.2022 року щодо затвердження Акту про порушення №000250 від 27.02.2022 року та донарахування ОСОБА_1 , як споживачу об'єму та обсягу не облікованого природного газу і його вартості в сумі 25 619,27 грн є законним.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставинам, встановленим постановою Львівського апеляційного суду від 10.10.2023 року, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яке набрало законної сили.
У відповідності до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до положень ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання договору чи зміни умов його виконання не допускається.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 526, п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків.
З врахуванням вищевикладеного, надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмету позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу в сумі 25619,27грн.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263,265,267, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 25619,27грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень двадцять сім копійок) вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) сплаченого судового збору.
Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», ЄДРПОУ - 03349039, м. Львів, вул. Золота, 42.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Текст рішення складено та підписано 17.11.2025 року.
Суддя О. І. Ковальчук