Справа № 466/10524/25
Провадження № 1-кс/466/3228/25
24 листопада 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Грибовичі Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141380000430 від 05 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України
встановив:
24 листопада 2025 року слідчий СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання зіслався на те, що в провадженні слідчого відділення Відділу поліції №1 ЛРУП №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження, яке зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025141380000430 від 05 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу та з 19 травня 2025 року вважається таким, що самовільно залишив військову частину.
У відповідності до вимог ст.ст.11, 16, 49, 127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Водночас, ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог зазначеного вище законодавства, вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 03.09.2025, всупереч вимогам ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобі, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» придбав з метою подальшого збуту у невстановленої слідством особи у невстановлений спосіб невстановлену кількість особливо небезпечної психотропної речовини PVP, та в подальшому зберігав її у невстановленому місці з метою збуту.
Продовжуючи свій злочинний умисел на збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, ОСОБА_5 , 03.09.2025, близько 19:18 год., перебуваючи за адресою: Львівська обл., м. Дубляни, вул. Львівська, поблизу буд. №10, незаконно збув шляхом передачі із рук в руки ОСОБА_8 (особі зі зміненими анкетними даними, особисті дані якого було змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні») за грошові кошти у сумі 800 грн. (кристалоподібну речовину зеленого кольору) особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл 2 - піролідин-1-іл-пентан-1-он) обіг якої заборонено, яка знаходилася у прозорому безбарвному полімерному пакеті з пазовим замком та смугою фіолетового кольору, масою 0,7428 грам.
В подальшому, 03.09.2025 в період часу з 21:10 по 21:20 год. особа зі зміненими анкетними даними ОСОБА_8 придбану ним за вищевказаних обставин особливу небезпечну психотропну речовину PVP, (1-феніл 2 - піролідин-1-іл-пентан-1 - он), обіг якої заборонено, масою 0,7428 грам, яка знаходилася у прозорому безбарвному полімерному пакеті з пазовим замком та смугою фіолетового кольору, добровільно видав працівникам поліції.
Згідно Таблиці №2 «Особливо небезпечні психотропні речовини обіг яких заборонено» Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», що затверджений постановою Кабінету міністрів України №770 від 06.05.2000 - PVP (1-феніл 2 - піролідин-1-іл-пентан-1-он) відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчим СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області із дотримання вимог ст. 208 КПК України 24.11.2025 о 11:32 год. затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.11.2025 року слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 ЛРУП №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, висновком експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/114-25/21519-НЗПРАП від 06 листопада 2025, протоколом обшуку, протоколами допиту свідків, речовими доказами та іншими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, зібрані в ході досудового розслідування докази у їх сукупності дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 обґрунтованою.
При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід врахувати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені умисного кримінального правопорушення, що відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна, у зв'язку із наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 будучи особою, який обізнаний із можливою мірою покарання у разі визнання його винним у вчиненні злочину, в якому він підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому суду, може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати встановленню істини по справі.
Таким чином, існують вагомі докази, які підтверджують вчинення підозрюваного ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів тяжких, санкцією ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна. Крім того, ОСОБА_5 не працюючий, на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, тяжких хворіб досудовим слідством не встановлено, які б перешкоджали утриманню останнього під вартою.
Беручи до уваги вищенаведене, наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення участі підозрюваного ОСОБА_5 у досудовому розслідуванні та судовому розгляді, виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Захисник ОСОБА_6 проти клопотання заперечив, вважає, що ризики належними доказами не підтверджені. Просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт або зменшити розмір застави у звязку з скрутним матеріальним становищем.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до нього домашній арешт.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12025141380000430 від 05 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчим СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області із дотримання вимог ст. 208 КПК України 24.11.2025 о 11:32 год. затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.11.2025 року слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 ЛРУП №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Як вбачається, однією з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у справі «К.-Ф. проти Німеччини» 27.11.1997 року (заява №144/1996/765/962) ЄСПЛ знову наголошував, що обґрунтованість підозри, наявність якої має служити підставою для арешту, є невід'ємним елементом запобіжної гарантії проти свавільного арешту й затримання й що це передбачено п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції. Наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа ймовірно вчинила правопорушення.
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному ОСОБА_5 . Така стверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зокрема: протоколом огляду місця події, висновком експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/114-25/21519-НЗПРАП від 06 листопада 2025, протоколом обшуку, протоколами допиту свідків, речовими доказами та іншими доказами у кримінальному провадженні.
Тому слідчий суддя вважає, що є достатньо доказів, які доводять обґрунтованість підозри, яка висунута ОСОБА_5 . Доведеність його вини у скоєнні інкримінованого злочину на цій стадії не перевіряється.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Зокрема, обґрунтованими є доводи слідчого та прокурора про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до10 років з конфіскацією майна, у зв'язку із наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , будучи особою, яка обізнана із можливою мірою покарання у разі визнання його винним у вчиненні злочину, в якому він підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не навчається, не має на своєму утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей або осіб похилого віку, що свідчить про відсутність міцних соціально стримуючих факторів, які б створювали перешкоди для переховування від органу досудового розслідування; може незаконно впливати на свідків, експертів; знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Тому, з метою виконання підозрюваним процесуальних обов"язків, визначених ст.177 КПК України, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити речі і документи, які у подальшому можуть бути визнані речовими доказами, незаконно впливати на свідків, експерта у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, слід обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, слідчим суддею оцінено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність достатності доказів, що свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_5 , і за наслідками розгляду клопотання про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено, що інший, більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним обов"язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.
При цьому, судом досліджено можливість застосування альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, та дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 п. 2 ст.183 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Згідно ч.4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: зокрема щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_5 слід визначити заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчим суддею, при цьому також враховуються документи, що характеризують підозрюваного, відомості про стан здоров'я та майнове становище підозрюваного.
Відтак, з врахуванням положень ст. ст. 182, 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 233600,00 грн.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 193,194,196, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
клопотання слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити повністю.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарання (№19)».
Дія ухвали закінчується 22 січня 2026 року включно.
У відповідності до положень ст. ст. 182, 183 КПК України визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 233600,00 грн.(двісті тридцять три тисячі шістсот) гривень.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, прокурора, слідчого судді та в подальшому до суду;
2) не відлучатися за межі м. Дубляни Львівської області, без дозволу слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
3) повідомляти слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
6) не вчиняти інших кримінальних правопорушень, передбачених КК України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання даних обов'язків, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Виконання ухвали доручити слідчому СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП України у Львівській області ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 25 листопада 2025 року о 14.00год. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12).
Слідчий суддя ОСОБА_1