Єдиний унікальний номер 944/2669/25
Провадження № 2-о/448/46/25
19.11.2025 м. Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Романченко І.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Мостиська цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у Львівській області про встановлення факту проживання на території України,
учасники справи:
представник заінтересованої особи - Бута Н.І.,
І. Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи
1. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бігун М.В., звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року з метою для одержання паспорта громадянина України.
2. В обґрунтування заяви посилається на те, що він народився в с. Макунів Мостиського району Львівської області ІНФОРМАЦІЯ_1 , де постійно проживав, зокрема і станом на 1991 рік. Стверджує, що факт народження підтверджується свідоцтвом про народження, в якому Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснив актовий запис № 55 від 14.12.1964. У 1980 році закінчив Макунівську восьмирічну школу Мостиського району Львівської області а в 1984 році закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища за професією машиніст екскаваторів.
Зазначає, що з 11.11.1984 по 26.11.1986 проходив строкову військову службу. Заявник був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року IX- НОМЕР_1 від 05.03.1984 року, виданого відділом внутрішніх справ Мостиського райвиконкому Львівської області. Вчасно не здійснив обмін паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на паспорт громадянина України.
Заявник не має документа, який посвідчує його особу, що унеможливлює для нього реалізацію його прав і свобод, зокрема у сфері медицини та соціального захисту.
3. Також зазначає, що він своєчасно не оформив паспорта громадянина України, через що в нього виникло багато проблем з документами. Вказує, що звернувся до Мостиського відділу Державної міграційної служби у Львівській області щодо видачі паспорта громадянина України. Проте, листом його проінформовано, що для документування паспортом громадянина України необхідно надати судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року.
4. Вказує, що встановлення факту постійного проживання на території України необхідно йому для отримання паспорта громадянина України.
5. Представник заінтересованої особи 09.10.2025 в систему «Електронний суд» подав письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи, в яких просив відмовити в задоволені заяви. Обгрунтовуючи заперечення, вказує на те, що станом на 24.08.1991 року заявник вже був повнолітнім, проте, не звернувся для отримання паспорта громадянина України, причин такого довготривалого зволікання та бездіяльності не пояснив. Крім того, заявник не надав доказів , які б підтверджували факт постійного проживання повнолітньої особи на території України станом на 24.08.1991 року.
ІІ. Позиція учасників справи
6. Представник заявника в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника та задовольнити заяву ОСОБА_1 .
7. Представник заінтересованої особи у судовому засіданні підтримала подані письмові заперечення.
8. Суд констатує, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
9. Ухвалою судді від 23.06.2025 заяву залишено без руху та запропоновано заявнику усунути недоліки, вказані в ній.
10. Ухвалою судді від 07.07.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.
11. Згідно ухвали суду від 15.09.2025 суд постановив замінити заінтересовану особу з Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області на Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у Львівській області, відмовлено у задоволенні клопотання представника заінтересованої особи Баліцького Олександра Йосиповича про закриття провадження.
Заслухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступного.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом
12. Заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_2 від 20.05.2025, актовий запис № 55 від 14.12.1964, виданого Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.6).
13. У 1980 році заявник закінчив Макунівську восьмирічну школу Мостиського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про восьмирічну освіту НОМЕР_3 від 20.06.1980.
14. В 1984 році ОСОБА_1 закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища за професією машиніст екскаваторів, що підтверджується дипломом НОМЕР_4 від 26.07.1984.
15. ОСОБА_1 11.11.1984 по 26.11.1986 проходив строкову військову службу.
16. Згідно довідки виконавчого комітету Судововишнянської міської ради №184 від 25.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає без реєстрації за адресою: в АДРЕСА_1 .
17. Згідно довідки виконавчого комітету Судововишнянської міської ради №180 від 25.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 24.08.1991 року згідно по господарської книги №7 села Макунів (1991-1995) Маломокрянської сільської ради Мостиського району, був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 (а.с.11).
18. Заявник був документований паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року IX- НОМЕР_1 від 05.03.1984 року, виданого відділом внутрішніх справ Мостиського райвиконкому Львівської області.
19. Заявник вчасно не здійснив обмін паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на паспорт громадянина України.
20. Згідно листа Мостиського відділу Головного управління державної міграційної служби у Львівській області №4627-46/4627.1-25 від 07.05.2025 ОСОБА_1 було повідомлено, що для документування паспортом громадянина України необхідно надати судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991.
V. Застосоване Судом законодавство
21. Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
22. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
23. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
24. У відповідності до частин першої, третьої, четвертої, шостої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
25. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
26. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
27. Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
28. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
29. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
30. Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
31. Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.
32. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України "Про громадянство України" є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
33. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України "Про громадянство України").
34. Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.
35. Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року).
36. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України "Про громадянство України" і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.
37. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
38. Пунктом 3 частини другої статті 9 Закону України "Про громадянство України" визначено, що безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.
39. Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв'язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.
Тобто, на підставі статті 8 Закону України "Про громадянство України" встановлюється набуття громадянства України.
40. Відповідно до підпункту "а" пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
41. Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону "Про громадянство України", що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт "в" пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
42. Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
43. Таким чином, відповідно до положень Закону України "Про громадянство України" і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.
44. Ураховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі статті 3 Закону України "Про громадянство України" і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.
45. Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116св20).
46. Відповідно дост.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.
Тобто, встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України«Про громадянствоУкраїни» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої ст. 3 цього Закону.
47. Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз'яснено, що у порядку ч.2 ст. 256, яка змінена на ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України - (далі - ЦПК України), суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 315ЦПКта залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р., постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 р. або станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 р. чи 13 листопада 1991 р.; постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв'язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.
VІ. Висновки Суду
48. Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року з метою для одержання паспорта громадянина України.
49. Згідно відповіді Мостиського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.05.2025 року, йому роз'яснено, що для документування паспортом громадянина України необхідно надати судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991.
50. Надані заявником документи, на переконання суду, доводять факт проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991 року. Так, заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Макунів, Мостиського району Львівської області, тобто на території колишньої УРСР. За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство» - усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України, є громадянами України. Такі особи є громадянами України з 24 серпня 1991 року.
51. Крім того, згідно довідки виконавчого комітету Судововишнянської міської ради №180 від 25.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 24.08.1991 року згідно по господарської книги №7 села Макунів (1991-1995) Маломокрянської сільської ради Мостиського району, був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 (а.с.11). Проживає там і на теперішній час.
52. Таким чином, суд вважає, що заявник станом на 24.08.191 року мав постійний правовий зв'язок із місцем проживання в с.Макунів, Яворівського району, Львівської області, Україна.
53. Беручи до уваги встановлені судом обставини, та вищевикладені приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 постійно проживав на території України, в тому числі на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Зазначений факт підлягає встановленню судом, оскільки від нього залежить реалізація прав заявника, а саме отримання ним паспорту громадянина України.
З урахуванням викладеного, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою, яка підтверджена письмовими доказами, тому її слід задовольнити повністю.
VIІ. Судові витрати
54. Заява розглянута в порядку окремого провадження.
55. Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.76-80, 315 ЦПК України, Суд
1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у Львівській області про встановлення факту проживання на території України - задовольнити.
2. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Макунів, Мостиського району Львівської області, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
3. Судові витрати зі сплати судового збору залишити за заявником.
4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
5. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 24.11.2025
Відомості щодо учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у Львівській області (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 11, м. Львів, індекс 79007, ЄДРПОУ 45870769).
Суддя Світлана ГІРЯК