Справа № 445/2541/25
провадження № 3/445/1134/25
24.11.2025року суддя Золочівського районного суду Львівської області Сивак В.М., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 2 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого у АДРЕСА_1 ,
за адміністративні правопорушення передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 15.09.2025, о 19 год. 05 хв., у с. Перегноїв, вул. Центральна, 12 Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом Lifan STI R200, без н/з із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився у встановленому законодавством порядку. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , 15.09.2025, о 19 год. 05 хв., у с. Перегноїв, вул. Центральна, 12 Львівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом Lifan STI R200, без н/з, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв перекидання, внаслідок чого мотоцикл отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою суду від 24.11.2025 вказані матеріали об'єднано в одне провадження
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Качмар Я.В. просив закрити провадження відносно його клієнта у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Подав суду клопотання про закриття провадження у справі.
Відповідальність за ч.1ст.130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Качмара Я.В., дослідивши наявні докази у справі, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП встановлена таким належними та допустимими доказами:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463505 від 24.09.2025 та серії ЕПР1 № 463583 від 24.09.2025, з яких судом встановлено дата, час і місце
їх складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протоколи; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративних правопорушень; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані правопорушення;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якого вбачається, що ОСОБА_1 направлявся до КНП Перемишлянська ЦРЛ для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, та зафіксована відмова останнього від проходження даного огляду;
- поясненнями свідка ОСОБА_2 , в яких останній підтверджує, що ОСОБА_3 , 15.09.2025 в нетверезому стані керував мотоциклом;
-рапортом поліцейського СРПП ВнП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області Сивуляк А.;
- схемою місця ДТП від 15.09.2025;
- та відеоматеріалами долученими до протоколу з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у машині швидкої допомоги з перемотаною головою, поведінка правопорушника не відповідає обстановці, останній поводиться неадекватно, вживає нецензурні слова.
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Підстав для закриття провадження у справі за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП не вбачається, тому що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, повністю узгоджуються між собою, та які підтверджують вчинення правопорушником адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Оцінюючи вищевказані документи і пояснення, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини, суду не надано.
При вирішення питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, наявність обставини, що обтяжують відповідальність та відсутність обставин які пом'якшують відповідальність, у зв'язку з чим суддя вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням прав керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Приймаючи до уваги положення ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60
Керуючись ч.1 ст.130,221,283,284 КУпАПсуддя ,-
в задоволенні клопотання відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, та відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя:В. М. Сивак