Справа № 462/9244/25
провадження 1-кс/462/2088/25
24 листопада 2025 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявами від 13.11.2025 року та від 18.11.2025 року,
встановив:
ОСОБА_3 21.11.2025 року через систему «Електронний суд» звернулася до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова зі скаргою, в порядку ст.303 КПК України, в якій просить визнати бездіяльність посадових осіб ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області незаконною, зобов'язати уповноважену особу ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені у її заявах від 13.11.2025 рокута від 18.11.2025 року, розпочати досудове розслідування та повідомити її про результати розгляду заяв.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 13.11.2025 року вона звернулася до ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України. Однак, всупереч вимогам ст.214 КПК України дані відомості не внесені в ЄРДР, у зв?язку з чим вона 18.11.2025 року повторно звернулася до ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України. Проте, всупереч вимогам ст.214 КПК України дані відомості також не внесені в ЄРДР, що вказує на неправомірну бездіяльність ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Однак, ОСОБА_3 не з'явилася для розгляду скарги у судове засідання, яке було призначене на 24.11.2025 року, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду скарги. При цьому, 24.11.2025 року подала заяву, в якійпросила розглядати скаргу за її відсутності, що слідчий суддя вважав за можливе, з огляду на визначений процесуальним законом скорочений строк розгляду скарги та необхідність забезпечення доступу скаржника до правосуддя.
ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду скарги, не забезпечив явку в судове засідання свого уповноваженого представника, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаних завдань здійснюється, з-поміж іншого, шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Зазначене право породжує відповідний обов'язок компетентних державних органів відреагувати на такі звернення у передбаченому законом порядку.
В силу ч.1 ст.9 КПК на керівника органу досудового розслідування, слідчого покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст.214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України №139 від 06.04.2016 року, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Крім цього, слід звернути увагу, що аналіз змісту положень ст.214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 року у справі №556/450/18.
Таким чином, системний аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що слугувати підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені вагомі фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов?язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як встановлено в судовому засіданні, 13.11.2025 року ОСОБА_3 на електронну адресу ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області скерувала заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.
В подальшому, 18.11.2025 року ОСОБА_3 повторно на електронну адресу ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області скерувала заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За п.15 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексу.
Згідно п.4 ч.1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, відповідно до загальних засад кримінального провадження та основних засад судочинства, закріплених у законі, сторони в судовому провадженні за даною скаргою, в тому числі ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівський області, повинно самостійно обґрунтувати у судовому засіданні правову позицію. Крім того, до суду має бути подано докази на підтвердження обставин, викладених у скарзі, чи в заперечення проти скарги, та доведено їх переконливість перед судом.
Разом з тим, на вимогу слідчого судді органом досудового розслідування не надано матеріалів за заявами ОСОБА_3 від 13.11.2025 року та від 18.11.2025 року, а також письмової відповіді про неможливість їх надання.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що на момент розгляду скарги слідчому судді не надано об?єктивних даних про те, що уповноваженою службовою особою ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівський області, заяви ОСОБА_3 від 13.11.2025 року та від 18.11.2025 року були розглянуті відповідно до вимог ст.214 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначена уповноважена особа допустила бездіяльність, і тому скарга підлягає задоволенню в частині зобов'язання вказаної особи розглянути відповідно до вимог ст.214 КПК України заяви ОСОБА_3 від 13.11.2025 року та від 18.11.2025 року.
Щодо вимог скарги зобов'язати уповноважену особу ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області розпочати досудове розслідування та повідомити ОСОБА_3 про результати розгляду заяв, то такі не підлягають до задоволення, оскількизгідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування, а відомості щодо кримінального правопорушення за заявами ОСОБА_3 від 13.11.2025 року та від 18.11.2025 року ще не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,тому такі вимоги є передчасними.
Керуючись ст.2, 3, 7, 9, 214, 303, 304, 306, 307, 309, 369-372, 376 КПК України,
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області розглянути відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України заяви ОСОБА_3 від 13.11.2025 року та від 18.11.2025 року.
В іншій частині вимог скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Слідчий суддя: ОСОБА_1