про продовження застосування
запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Єдиний унікальний номер №943/1198/25
Провадження №1-кп/943/147/2025
25 листопада 2025 року
м.Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Буськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121КК України,
В провадженні Буського районного суду перебуває кримінальне провадження № 12025141210000222 від 11.05.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121КК України.
Прокурор ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки продовжують існувати ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Термін тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено, згідно ухвали Буського районного суду від 16.10.2025 року, до 14.12.2025 року.
Прокурор підтримав заявлене клопотання, просить таке задоволити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заперечив проти такого, важає, задоцільне застосувати до підзахисного цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши інші матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
До спливу строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В силу ч. 3 ст. 176, ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, визначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, утриманців, постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні
Суд вважає, що прокурором доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_5 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, умисне тяжке тілесне ушкодження іншій людині, що кваліфікується як особливо тяжкий злочин, існують ризики, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Продовження строку утримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
У відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Згідно із ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З врахуванням наведеного та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкості інкримінованих йому діянь, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задоволити, продовжити застосування відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, без права внесення застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 197, 314, 371, 372 КПК України, суд -
ухвалив :
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербляни Буського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ "Львівська установа виконання покарань №19, без права внесення застави.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме з 25 листопада 2025 року до 23 січня 2026 року, включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_5 та скерувати для відома та виконання уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1