1Справа № 335/7437/25 2/335/3268/2025
25 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого - судді Мінаєва М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бойкинюк Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком,
У липні 2025 року КП «Запоріжремсервіс» ЗМР звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.04.2019 по 01.04.2025 в розмірі 22607,63 грн., а також стягнути судовий збір в розмірі 2244,40 грн.
Ухвалою судді від 05.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також про те, що позивач не підтримує позовні вимоги через те, що у серпні 2025 року, тобто після подання позову до суду, відповідач погасила заборгованість. Тому представник позивача просив стягнути з відповідача в порядку ч. 3 ст. 142 ЦПК України судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідач в судове засідання тричі не з'явилась, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила, письмового відзиву на позов не подала, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надала, що відповідно до ст. 280 ЦПК України в сукупності є підставою для заочного розгляду справи, про що 25.11.2025 судом була постановлена відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні по справі докази, у їх сукупності, приходить до такого.
Матеріалами справи підтверджується, і відповідачем не спростовано, що Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №520 від 01.09.2017 р. «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, за об'єктом конкурсу (група будинків) №3.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа-суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Відповідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у разі якщо протягом одного року з дати набрання чинності Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя.
Співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , не створили об'єднання співвласників. Таким чином, відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 р. №520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» у вищезазначеному будинку за результатами проведеного конкурсу призначено управителя - Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради.
Згідно вищезазначеного рішення виконавчого комітету КП «Запоріжремсервіс» розпочало надання послуг з управління багатоквартирним будинком 01 листопада 2017 року.
Виконавчий комітет Запорізької міської ради вищезазначеним рішенням уповноважив заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2 укласти договір з надання послуг з управління багатоквартирними будинками м. Запоріжжя від імені власників багатоквартирних будинків з переможцями конкурсу. Договір відповідає умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Так, 06.09.2017 р. між КП «Запоріжремсервіс» та співвласниками будинку АДРЕСА_2 (від імені і в інтересах співвласників правочин укладено заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради) укладено Договір № 188-УБ про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (п. 5) «…договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк».
Відповідно до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 188-УБ від 06.09.2017 року на кожного співвласника покладено обов'язок оплачувати за надані управителем послуги з управління багатоквартирним будинком.
У ОСОБА_1 у праві приватної власності є квартира АДРЕСА_3 , де за період з 01.11.2017 року по 01.04.2025 року КП «Запоріжремсервіс» надавало послугу з управління багатоквартирним будинком.
Оплату за послуги підприємства Відповідач не вносив частково, але фактично ними користувався. Тому за період з 01.11.2017 року по 01.04.2025 року утворилась заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком у сумі 22607,63 грн., що підтверджується доданим розрахунком заборгованості.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Згідно ч. 1 ст. 9 «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, до яких відноситься і послуга з управління багатоквартирним будинком, щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.
В одному багатоквартирному будинку договір про надання послуг з управління може укладатися одночасно не більш як з одним управителем.
Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно приписів п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2018, ухваленій у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18).
Відповідно до п. 8 Договору № 188-УБ замовник має право ініціювати розірвання цього договору у випадках та на умовах, що передбачені в ньому. Відповідно до п. 22 Договору №590-УБ дія цього договору припиняється у разі: - ліквідація або реорганізація юридичної особи, або смерть особи, уповноваженої замовником на укладення цього договору, визнання її недієздатною, обмежено дієздатною або безвісно відсутньою; - відмови управителя або замовника від управління у зв'язку з неможливістю для управителя особисто здійснювати управління об'єктом; - складення негативного акта оцінки технічного стану об'єкта за результатами контролю за якість наданих управителем послуг; - відмови замовника від виконання цього договору внаслідок відчуження ним понад 50 відсотків майна об'єкта; - одержання негативних результатів опитування (анкетування) мешканців об'єкта, а також власників (співвласників) окремих приміщень об'єкта, які в ньому не проживають, щодо якості наданих управителем послуг; - ліквідація або реорганізації юридичної особи управителя, або визнання її банкрутом; - одержання негативних результатів обстеження технічного стану об'єкта.
Відповідно до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 188-УБ від 06.09.2017 року на кожного співвласника покладено обов'язок оплачувати за надані управителем послуги з управління багатоквартирним будинком.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що Договір № 188-УБ від 06.09.2017 було припинено з підстав, визначених умовами самого договору, скасовано чи визнано недійсним в цілому або частини його умов, у встановленому законом порядку.
Також, відповідачем не надано доказів письмового повідомлення однією стороною договору № 188-УБ іншої сторони про відмову від договору, а також оспорювання вказаного договору у передбаченому Законом порядку.
За вказаних обставин, суд доходить до висновку, що вказаний договір укладено з боку співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою на те особою, та що він є чинним, оскільки дія цього договору була продовжена. Відтак, КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради є надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , якому співвласники зобов'язані сплачувати відповідну плату.
Згідно з умовами Договору № 188-УБ від 06.09.2017 КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради зобов'язалося надавати Замовнику послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях для забезпечення їх сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а Замовник, в свою чергу, надав право Управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом.
Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Договору, управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа-суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, а замовник (співвласник) щомісяця сплачує за надані управителем послуги.
Відповідно до умов договору № 188-УБ від 06.09.2017, оплата за надані управителем послуги для житлових та нежитлових приміщень становить 4,66 грн. за квадратний метр щомісяця щодо приміщень першого поверху та 5,17 грн. що приміщень на інших поверхах.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 є одноособовим власником квартири АДРЕСА_3 .
Згідно розрахунку заборгованості, який долучено до позовної заяви, за період з 01.04.2019 по 01.04.2025 утворилась заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком по належній ОСОБА_1 квартирі у сумі 22607,63 грн.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регламентуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1); без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості (п. 2); на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг (п. 4); на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (п. 5); складати та підписувати акти-претензії у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт (п. 9).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (п. 1); у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг (п. 5); за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку (п. 7); щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження (п. 10).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ствердженням позивача, яке відповідачем не спростоване, у серпні 2025 року відповідач повністю погасив вказану вище заборгованість, чим фактично вчинив дії, що свідчать про визнання ним позовних вимог.
Відтак, в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд вважає цей факт встановленим, а тому підстав для задоволення позову про стягнення цієї заборгованості з відповідача немає.
Разом з цим суд бере до уваги, що заборгованість була сплачена відповідачем після подання позивачем позовної заяви про стягнення цієї заборгованості, за позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 22553 від 21.05.2025.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як випливає із обставин справи та сукупності наведених вище норм процесуального права, погашення відповідачем заборгованості після пред'явлення до нього позову свідчить про визнання ним позову, та водночас саме подання позову було спричинене неправильними діями відповідача щодо несвоєчасного погашення заборгованості.
Відтак, половина сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а інша половина - поверненню позивачу з державного бюджету
Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 4,5,12, 81, 82, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), на користь Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 22144952, р/р НОМЕР_2 у банку Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Повернути Комунальному підприємству «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 22144952, р/р НОМЕР_2 у банку Запорізьке РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) п'ятдесят відсотків суми судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 22553 від 21.05.2025, а саме 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.М. Мінаєв