Справа № 495/6486/25
Провадження № 2-з/515/2241/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
25 листопада 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого-судді Дем'янової О.А.,
за участю секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,
розглянувши заяву представника позивачки адвоката Портної Уляни Олександрівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки та визнання спільної сумісної власності,
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Портну У.О. звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю разом з відповідачем, як чоловіка та жінки, та визнання спільної сумісної власності. До позовної заяви позивачкою додано заяву про забезпечення позову та клопотання про витребування доказів.
27 серпня 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області матеріали справи передано на розгляд Татарбунарському районному суду Одеської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2025 року справу передано судді Дем'яновій О.А.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
28 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представником позивачки адвокатом Портною У.О. подано заяву про усунення недоліків разом з пакетом документів, неналежна якість яких стала підставою для залишення позову без руху.
04 листопада 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Також, судом за результатами розгляду заяви представника позивачки витребувано із Єдиного державного реєстру транспортних засобів (ЄДРТЗ) та з Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України інформацію та копії документів, на підставі яких було зареєстровано право власності у стосовно транспортних засобів:
Автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, pік випуску 2010, державний номер НОМЕР_1 , № шасі кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 на підставі договору, укладеного у СГ, №7162/23/000510 від 03.03.2023р., виданий ФОП ОСОБА_3 , місце реєстрації ТСЦ 5641;
Автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, рік випуску 2001, державний номер НОМЕР_3 , № шасі кузова НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 на підставі договору, укладеного у СГ, №5652/17/000423 від 06.12.2017р., виданий ПП «ДАФ-77», місце реєстрації ТСЦ 5143;
Автомобіль марки MAN TGS 18/320, рік випуску 2009, державний номер НОМЕР_5 , № шасі кузова НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_2 на підставі купівлі - продажу 16.05.2024 року, місце реєстрації ТСЦ 1249.
Копію ухвали направлено до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України - для виконання та зобов'язано подати витребувані документи безпосередньо до Татарбунарського районного суду Одеської області.
20 листопада 2025 року від Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України на виконання вимог ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 04.11.2025 надано запитувану інформацію щодо транспортного засобу-автомобіля марки VOLKSWAGEN модель TRANSPORTER, 2001 р.в., VIN: НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрованого на ім'я ОСОБА_2 .
Інформація щодо інших транспортних засобів, зазначених в ухвалі суду від 04 листопада 2025 року від Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України не надходила.
21 листопада 2025 року представником позивачки-адвокатом Портною У.О. подано заяву про забезпечення позову, у якій вона просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною відчуження та експлуатації автомобілів з внесенням у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту щодо наступного рухомого майна: Автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, рік випуску 2010, державний номер НОМЕР_1 , № шасі кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 на підставі договору, укладений у СГ, №7162/23/000510 від 03.03.2023р., виданий ФОП ОСОБА_3 , місце реєстрації ТСЦ 5641. Автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, рік випуску 2001, державний номер НОМЕР_8 , № шасі кузова НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 на підставі договору, укладений у СГ, №5652/17/000423 від 06.12.2017р., виданий ПП «ДАФ-77», місце реєстрації ТСЦ 5143. Автомобіль MAN TGS 18/320, рік випуску 2009 р., державний номер НОМЕР_5 , № шасі кузова НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_2 на підставі куплі - продажу 16.05.2024р., місце реєстрації ТСЦ 1249.
Заяву обґрунтовано тим, що вищевказане майно набуте позивачкою та відповідачем під час шлюбу, у зв'язку з чим виник спір про визнання його сумісною власністю майна поділ спільного майна подружжя. У зв'язку з цим виникла необхідність у накладенні арешту на вище перелічене рухоме майно, а невжиття заходів щодо забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у подальшому.
Крім того, представник позивачки-адвокат Портна У.О. у заяві про забезпечення позову вказала, що за допомогою мобільного застосунку «Автономера» встановила, що колишній чоловік позивачки-відповідач у справі ОСОБА_2 , дізнавшись про її намір звернутись до суду, продав один із автомобілів, а саме «VOLKSWAGEN CADDY».
Дослідивши, матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до положень статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п'ята статті 151 ЦПК України).
Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
З матеріалів справи, а також ії наданої представником позивачки та Головним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ України інформації вбачається, що за відповідачем зареєстрований транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, рік випуску 2001, державний номер НОМЕР_8 , № шасі кузова НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Згідно з відомостями, наданими представником позивачки ОСОБА_4 транспортний засіб VOLKSWAGEN CADDY (рік випуску 2010, державний номер НОМЕР_1 , № шасі кузова НОМЕР_2 , був проданий, відповідно не належить відповідачу.
При цьому суд зазначає, що відомості про транспортний засіб MAN TGS 18/320 (рік випуску 2009 р., державний номер НОМЕР_5 , № шасі кузова НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_2 на підставі куплі - продажу 16.05.2024р., місце реєстрації ТСЦ 1249) до суду не надходили, і позивачем також не надано, що не дає можливості суду встановити належніть його на праві приватної власності відповідачу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Беручи до уваги, що у суду наявні відомості про належність відповідачу одного транспортного засобу, а саме: VOLKSWAGEN CADDY (рік випуску 2010, державний номер НОМЕР_1 , № шасі кузова НОМЕР_2 , відомості про реєстрацію за ним інших транспортних засобів суду не надано, з метою недопущення порушення у зв'язку із застосуванням забезпечення позову прав та інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви адвоката Портної У.О. та вжиття заходів забезпечення позову стосовно одного із перелічених нею у заяві автомобіля.
Керуючись ст.ст. 149-154 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивачки адвоката Портної Уляни Олександрівни про забезпечення позову задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рухоме майно - автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, рік випуску 2001, державний номер НОМЕР_8 , № шасі кузова НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_9 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ), на підставі договору, укладеного у СГ, №5652/17/000423 від 06.12.2017р., виданий ПП «ДАФ-77», місце реєстрації ТСЦ 5143.
Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження рухомого майна: автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, рік випуску 2001, державний номер НОМЕР_8 , № шасі кузова НОМЕР_4 .
Внести відомості про арешт рухомого майна, а саме: автомобілю VOLKSWAGEN TRANSPORTER, рік випуску 2001, державний номер НОМЕР_8 , № шасі кузова НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_9 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ) до відповідного реєстру.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію даної ухвали направити до Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), - для виконання та учасникам справи, - для відома.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя О.А.Дем'янова