Справа № 523/24839/25
Провадження №1-кс/523/7923/25
"20" листопада 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Доброславської окружної прокуратури Одесько області - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 від судового розгляду кримінального провадження (справа №504/3389/25, пров.№1-кп/523/1998/25) за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
На розгляд судді Пересипського районного суду м.Одеси, за протоколом автоматизованого розподілу судових справ від 20.11.2025, передано журнал судового засідання від цієї ж дати по справі №504/3389/25, провадження №1кп/523/1998/25, в якому зафіксовано усну заяву ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження (справа №504/3389/25, пров.№1-кп/523/1998/25) за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , підтримав заявлене клопотання про відвід судді, просив відвести суддю ОСОБА_6 від судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України. В обгрунтування заявленого клопотання обвинувачений посилається на те що на його думку при автоматизованому розподілі справи між суддями був порушений порядок такого розподілу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 підтримала клопотання свого підзахисного та просила про відвід судді ОСОБА_6 ,
Прокурор Доброславської окружної прокуратури Одесько області - ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, вважав підстави для відводу судді ОСОБА_6 викладені у клопотанні обвинуваченого безпідставними, просив відмовити у клопотанні та продовжити розгляд справи в тому ж складі суду.
Дослідивши зафіксоване в журналі судового засідання усне клопотання обвинуваченого про відвід судді ОСОБА_6 , та вивчивши матеріали судового провадження, суд доходить наступного.
В силу ч.1 ст.9 КПК України, суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інша службова особа органів державної влади під час кримінального провадження зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною 1 ст.75 вказаного Кодексу регламентовано, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні якщо: він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Згідно зі ст.76 означеного Кодексу, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, а суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
У своїй заяві про відвід судді ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 посилається на норми законодавства України, втім не вказує в чому саме, на його думку, полягали порушення судді ОСОБА_6 при автоматичному розподілі справи між суддями, крім того а ні захисник, а ні обвинувачений не надали жодного допустимого доказу в обгрунтування, заявлених вимог клопотання про відвід судді.
За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, при розгляді справ суди мають застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пескадор проти Іспанії» (скарга № 62435/00, 17 березня 2003 року) дійшов висновку, що неприйнятність для розгляду і задоволення заяви про відвід судді має бути обумовлена, зокрема, і поданням її після початку розгляду справи судом. В іншому випадку така заява є, вочевидь, неприйнятною і має бути відхилена, оскільки такого зроблено не було.
Як вказує ЄСПЛ, у випадку, коли процесуальні порушення мають вирішальне значення для реалізації права на захист і заявник повинен довести важливість порушень (факти, що можуть вказувати на порушення).
При вирішенні заявленого обвинуваченим ОСОБА_5 відводу судді ОСОБА_6 , суддя виходить з наведених вище вимог законодавства та ураховує те, що заявлений в усній формі заявником і зафіксований в журналі судового засідання від 20.11.2025 року по справі №504/3389/25 відвід судді не містить належного обґрунтування, а доводи заяви про відвід не уявляють достатніх підстав чи доказів у контексті приписів ст.75 КПК України для відводу судді, внаслідок чого розглядувана заява про відвід судді підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.35, 75-81, 369-372 КПК України, суддя
Заяву ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 від судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України (справа №504/13151/25, пров.№1-кп/523/1528/25), - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити для відома судді ОСОБА_6 , а про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення й оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25.11.2025 року.
Суддя: ОСОБА_1