Справа № 523/1037/25
Провадження №4-с/523/25/25
"28" жовтня 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Аліна С.С.
при секретарі - Томілко М.В.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Войтенка Валентина Вікторовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати зняти арешт з майна,-
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 на дії начальника Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Войтенка Валентина Вікторовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати зняти арешт з майна, в якій просить:
-Визнати бездіяльність начальника Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Войтенко Валентина Вікторовича протиправною.
-Зобов'язати начальника Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Войтенко Валентина Вікторовича зняти арешт з майна та арешт з рахунків боржника ОСОБА_1 накладений в виконавчому провадженні № 35016008 відкритому на підставі виконавчого листа №2-3694/11 від 21.01.2012 року виданого Суворовським районним судом м. Одеси.
Скаргу обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні у Першому Пересипському відділі ДВС м. Одеси перебувало виконавче провадження №35016008 з примусового виконання виконавчого листа №2-3694/11 від 21.01.2012 року виданого Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості. В межах виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , незважаючи на те, що виконавче провадження закінчено ще 2013 року арешт з майна ОСОБА_1 досі знято не було, що порушує її право вільно володіти, розпоряджатися своїм майном.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 28.08.2023 року виконавчий лист №2-3694/11 було визнано таким, що не підлягає виконанню.
18.12.2023 року ОСОБА_1 було подано заяву про зняття арешту з майна, однак відповіді на заяву так і не отримала, арешт знято не було. Разом з тим, представником ОСОБА_1 було надіслано адвокатський запит з метою отримання інформації щодо розгляду заяви боржника про зняття арешту з майна, який також було проігноровано начальником Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).
У судове засідання скаржник ОСОБА_1 та її представник Жовта А.С. не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У судове засідання представник Пересипського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином про причини не явки суду не повідомив, в.о. начальника Мельничук Р. надав відзив на скаргу в якому просив відмовити в задоволені вимог ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали скарги, суд вважає про те, що скарга є не доказаною, є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, із матеріалів справи вбачається , що ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 28.08.2023 р. задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню ( арк.сп.9-12). Визнано виконавчий лист № 2 - 3694/11, який виданий 21.02.2012 року Суворовським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за основним кредитом у розмірі 89548 доларів 13 центів США, прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 24552 долара 41 центів США, пеня за прострочену заборгованість по сплаті суми кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 5485 долара 19 центів США, суму штрафу у розмірі 9157 доларів 50 центів США, а всього суму у розмірі 128743 (сто двадцять вісім тисяч сімсот сорок три) долара США (двадцять три) 23 цента США, що курсом НБУ станом на 23.03.2011р. (1долар США - 7,9477 гривні) еквівалентно сумі у розмірі 1 023 212 (один мільйон двадцять три тисячі двісті дванадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок - таким, що не підлягаю виконанню (а.с.9-12).
З тексту ухвали вбачається, що в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №2-3496/11 за позовом ПАТ КБ “Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням від 19 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за основним кредитом у розмірі 89548 доларів 13 центів США, прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 24552 долара 41 центів США, пеня за прострочену заборгованість по сплаті суми кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 5485 долара 19 центів США, суму штрафу у розмірі 9157 доларів 50 центів США, а всього суму у розмірі 128743 (сто двадцять вісім тисяч сімсот сорок три) долара США (двадцять три) 23 цента США, що курсом НБУ станом на 23.03.2011р. (1долар США - 7,9477 гривні) еквівалентно сумі у розмірі 1 023 212 (один мільйон двадцять три тисячі двісті дванадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.
На підставі даного рішення, Суворовським районним судом м.Одеси 19.11.2011р. було видано виконавчий лист №2-3496/11 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за основним кредитом у розмірі 89548 доларів 13 центів США, прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 24552 долара 41 центів США, пеня за прострочену заборгованість по сплаті суми кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 5485 долара 19 центів США, суму штрафу у розмірі 9157 доларів 50 центів США, а всього суму у розмірі 128743 (сто двадцять вісім тисяч сімсот сорок три) долара США (двадцять три) 23 цента США, що курсом НБУ станом на 23.03.2011р. (1долар США - 7,9477 гривні) еквівалентно сумі у розмірі 1 023 212 (один мільйон двадцять три тисячі двісті дванадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.
Даний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у відділі ДВС Роздільнянського РУЮ Одеської області з 26.10 по 27.12.2012 року (виконавче провадження № 34968655) по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3694/11, який був виданий Суворовським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми у розмірі 1 023 121, 56 грн.
Державним виконавцем від 26.10.2012 року відкрито виконавче провадження та після спливу строку на добровільне виконання розпочато примусове виконання рішення суду.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.12.2011р. рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2011р. було залишено без змін.
На підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 26.12.2011р., яким рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2011р. було залишено без змін, Суворовським районним судом м. Одеси 21.02.2012р. було видано новий виконавчий лист, відповідно до якого з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за основним кредитом у розмірі 89548 доларів 13 центів США, прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 24552 долара 41 центів США, пеня за прострочену заборгованість по сплаті суми кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 5485 долара 19 центів США, суму штрафу у розмірі 9157 доларів 50 центів США, а всього суму у розмірі 128743 (сто двадцять вісім тисяч сімсот сорок три) долара США (двадцять три) 23 цента США, що курсом НБУ станом на 23.03.2011р. (1долар США - 7,9477 гривні) еквівалентно сумі у розмірі 1 023 212 (один мільйон двадцять три тисячі двісті дванадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.
Однак у даному виконавчому листі була допущена описка та замість вірного номеру справи №2-3496/11 було записано №2-3694/11.
Виконавчий лист суду №2-3694/11 від 21.02.2012р. перебував на виконанні у Першому Суворовському відділі ДВС.
01.11.2012р. Першим Суворовським відділом ДВС було відкрито виконавче провадження ВП №35016008 з примусового виконання виконавчого листа 21.02.2012р. №2-3694/11.
Дане виконавче провадження було закінчено 22.04.2013р., згідно п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідачем ОСОБА_2 було подано касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області, яке ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19 вересня 2012 року задоволено частково, а ухвалу Апеляційного суду Одеської області скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Так, при новому розгляді справи, Апеляційним судом Одеської області по вищевказаній справі було ухвалено нове рішення, яким було змінено рішення Суворовського районного суду міста Одеси.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.11.2012р., рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2011р.. було змінено, та позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, та стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно заборгованість на загальній сумі 943 735 грн. 57 коп., також стягнуто з ОСОБА_2 та інші судові витрати в сумі по 606 грн. 67 коп. з кожної. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно заборгованість на загальній сумі 943 735 грн. 57 коп., також стягнуто з ОСОБА_2 та інші судові витрати в сумі по 606 грн. 67 коп. з кожної.
27.12.2012 року боржницею до відділу Роздільнянського РУЮ Одеської області надано рішення Апеляційного суду Одеської області, яким рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 19.10.2011 року було змінено.
На підставі ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем від 27.12.2012 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу, а виконавчий лист Суворовського суду від 19.11.2011р. з постановою про повернення виконавчого документа та з супровідним листом направлено до Суворовського районного суду міста Одеси.
Отже фактично, виконавчий лист суду №2-3496/11 від 19.11.2011р. та виконавчий лист №2-3694/11 від 21.02.2012р. (в якому наявна помилка у номері замість вірного номеру справи №2-3496/11 було записано №2-3694/11) є такими, що не підлягають виконанню, оскільки вони відповідали рішенню Суворовського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2011р., яке було змінено Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.11.2012р..
Судом також встановлено, що правовідносини, що були предметом судового розгляду, витікали з кредитного договору №0Д07/11/2007/840-К/256 від 19.11.2007 року, договору поруки №0Д07/11/2007/840-К/256-2 від 19.11.2007 року та іпотечного договору від 19.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М., реєстр № 2383.
15 травня 2020 року між ПАТ КБ « Надра» та ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL3N017513 згідно умов якого останнє набуло право вимоги до ОСОБА_2 .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.02.2021 року задоволено заяву ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» про заміну стягувача. Ухвала набрала законної сили.
15.03.2021 року між ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» та ТОВ « Консалт Солюшенс» було укладено Договір факторингу № 15/03-21/1ДФ від 15 березня 2021 року.
15.03.2021 року між ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» та ТОВ « Консалт Солюшенс» було укладено Договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 19.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О.М. в реєстрі за № 2383, який в свою чергу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Черленюх Л.В , реєстр № 187.
ТОВ «Консалт Солюшенс» на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку», задоволено вимогу за виконавчим документом № 2-3496/11 виданим Суворовським районним судом м. Одеси щодо стягнення 1023 212 , 56 грн. шляхом реєстрації за Стягувачем права власності на земельну ділянку площею 0,1 га., кадастровий номер 5122786400:02:001:0931, які належали на праві власності боржнику. У наслідок чого стягувачу перейшло право власності на зазначену земельну ділянку. Вказане підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.04.2021 року № 255204711.
30.04.2021 року ТОВ «Консалт Солюшенс» надав боржнику ОСОБА_4 лист-підтвердження в якому засвідчив відсутність претензій по кредитному договору №0Д07/11/2007/840-К/256 від 19.11.2007 року.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.03.2013р. було визнано виконавчий лист № 2 - 3694/11, виданий 21.02.2012 року Суворовським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» грошової суми у розмірі 1 023 212,56 грн. таким, що не підлягаю виконанню.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16.09.2021р. було визнано виконавчий лист по справі № 2-3496/11, виданий 19 листопада 2011 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( РНКОПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( РНКОПП НОМЕР_3 ) на користь ПАТ КБ « Надра» заборгованості у розмірі 1 023 212, 56 грн. - таким що не підлягає виконанню.
Відповідно ч.1 та ч.2 ст.432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Враховуючи той факт, що виконавчий лист суду №2-3496/11 від 19.11.2011р. та виконавчий лист №2-3694/11 від 21.02.2012р. (в якому наявна помилка у номері замість вірного номеру справи №2-3496/11 було записано №2-3694/11) були зроблені на підставі рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2011р., яке було змінено Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.11.2012р., то вони є такими, що не підлягають виконанню.
За нормами ч.1 ст.74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника державним виконавцем:
1)отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2)надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3)отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4)наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5)відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6)отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7)погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8)отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9)підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;
10)отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, законодавство не передбачає підстав для зняття арешту та заборони відчуження державним виконавцем, у зв'язку з не виконанням боржником боргових зобов'язань після повернення виконавчого листа стягувачу з правом повторного його пред'явлення до виконання, а може бути знятий лише за рішенням суду.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Оскільки ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, та власником коштів, на які державним виконавцем накладено арешт, питання про відновлення її прав як власника коштів має бути вирішено у порядку визначеному розділом VII ЦПК України.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів про погашення боргу ОСОБА_1 , відповідно до рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 19 жовтня 2011р., яке було змінено Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.11.2012р., яким стягнуто « стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно заборгованість на загальній сумі 943 735 грн. 57 коп.».
Крім того в матеріалах справи відсутні письмові відомості про закриття виконавчого провадження, у зв'язку із погашенням боргу, отже, суд вважає, що при закритті виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у державного виконавця не було обов'язку щодо одночасного скасування постанови про накладення арешту, а отже його дії не можуть бути визнані протиправними.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_5 не надала суду письмових доказів в обгрунтування заявлених вимог.
Також, суд вважає, що заявгиця ОСОБА_5 не довела суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При таких обставинах скарга ОСОБА_1 на дії начальника Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Войтенка Валентина Вікторовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати зняти арешт з майна - задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 260, 447-452 ЦПК України суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Войтенка Валентина Вікторовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати зняти арешт з майна - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд м.Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст складений та підписаний 03.11.2025р.
Суддя Аліна С.С.