Рішення від 24.11.2025 по справі 138/2122/25

Справа № 138/2122/25

Провадження №:2/138/1110/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2025 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2111524286411, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 2500 грн. на строк один рік, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Також, 02.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2112212032551, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 1500 грн. на строк один рік, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 01.12.2021 01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 2111524286411 та №2112212032551. В свою чергу 10.01.2023 та 10.03.2023 були укладені договори №10-03/2023/01 та № №10-01/2023, відповідно до яких ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №2111524286411 та №2112212032551. Також, 18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами №2111524286411 та №2112212032551. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договорами №2111524286411 та №2112212032551. Разом з тим, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитних договорів у нього утворилась заборгованість, яка станом на день звернення з позовом до суду становить 73000,17 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в розмірі 3999,40 грн. (2499,40 грн. за договором № 2111524286411 та 1500 грн. за договором № 2112212032551), заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 69000,77 грн. (42618,17 грн. за договором № 2111524286411 та 26382,60 грн. за договором № 2112212032551). За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаними кредитними договорами в загальному розмірі 73000,17 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 29.09.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та витребувано докази.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 25.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про надання фінансових послуг № 2111524286411 «Стандартний».

Відповідно до умов договору товариство надало позичальнику кредит в сумі 2500 грн. на строк 16 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 2 % за кожен день користування кредитом.

В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (п. 1.4.2 Договору)

Пунктом 1.9 договору сторони визначили граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) - один рік.

Також 25.04.2021 відповідач підписав Додаток № 1 до кредитного договору Заяву-анкету, Додаток № 2 до Договору «Графік платежів», а також Додаток № 3 Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)), якими передбачено суму кредиту: 2500,00 грн., строк кредитування 16 днів, та інші умови користування кредитом.

Кредитодавцем, на виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 2500,00 грн. шляхом перерахунку на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 за допомогою системи ТОВ «ФК «Вей Фор Пей». Вказане підтверджується копією листа ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 06.01.2025 адресованого ТОВ «Служба миттєвого кредитування».

Враховуючи викладене вище та положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини, натомість погодив зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. При цьому, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору про надання фінансових послуг № 2111524286411 «Стандартний» від 25.04.2021 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.

Також, судом встановлено, що 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111524286411.

Факт укладення вказаного договору підтверджується долученими до матеріалів справи копією Акту приймання-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 та копією платіжного доручення № 307600018 від 03.12.2021 про сплату коштів за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2111524286411, заборгованість за яким станом на 03.12.2021 становила 17320,5 грн. (2499,40 грн. -заборгованість за тілом кредиту та 4821,10 грн. - заборгованість по процентам).

В подальшому, 10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж» прав вимоги №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111524286411.

Факт укладення вказаного договору, підтверджується підписаними сторонами та долученими до матеріалів справи актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором №10-03/2023/01 та актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору №10-03/2023/01 до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2111524286411, заборгованість за яким станом на 10.03.2023 становила 45117,57 грн. (2499,40 грн. -заборгованість за тілом кредиту та 42618,17 грн. - заборгованість по процентам).

Крім того, 18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2111524286411.

Факт укладення вказаного договору, підтверджується підписаними сторонами та долученими до матеріалів справи актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором №18-02/25 та актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.03.2025.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору №18-02/25 до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2111524286411, заборгованість за яким станом на 18.02.2025 становила 45117,57 грн. (2499,40 грн. -заборгованість за тілом кредиту та 42618,17 грн. - заборгованість по процентам).

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив що до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що боржник належним чином не виконував умови кредитного договору, унаслідок чого у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг № 2111524286411 «Стандартний» від 25.04.2021 позивачем додано детальні розрахунки заборгованості, з яких вбачається, що заборгованість відповідача станом на 18.02.2025 становить 45117,57 грн., з яких 2499,40 грн. -заборгованість за тілом кредиту та 42618,17 грн. - заборгованість по процентам, нарахованими за період з 25.04.2021 по 24.04.2022.

Суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом вірним та таким, що не суперечить умовам кредитного договору.

Крім того судом встановлено, що 02.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про надання фінансових послуг № 2112212032551 «Стандартний».

Відповідно до умов договору товариство надало позичальнику кредит в сумі 1500 грн. на строк 9 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 2 % за кожен день користування кредитом.

В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (п. 1.4.2 Договору)

Пунктом 1.9 договору сторони визначили граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) - один рік.

Також 02.05.2021 відповідач підписав Додаток № 1 до кредитного договору Заяву-анкету, Додаток № 2 до Договору «Графік платежів», а також Додаток № 3 Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)), якими передбачено суму кредиту: 1500,00 грн., строк кредитування 9 днів, та інші умови користування кредитом.

Кредитодавцем, на виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 1500,00 грн. шляхом перерахунку на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 за допомогою системи ТОВ «ФК «Вей Фор Пей». Вказане підтверджується копією листа ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 06.01.2025 адресованого ТОВ «Служба миттєвого кредитування».

Враховуючи викладене вище та положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини, натомість погодив зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. При цьому, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору про надання фінансових послуг № 2112212032551 «Стандартний» від 02.05.2021 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.

Також, судом встановлено, що 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2112212032551.

Факт укладення вказаного договору підтверджується долученими до матеріалів справи копією Акту приймання-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 та копією платіжного доручення № 307600018 від 03.12.2021 про сплату коштів за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2112212032551, заборгованість за яким станом на 03.12.2021 становила 10395 грн. (1500,00 грн. -заборгованість за тілом кредиту та 8895,00 грн. - заборгованість по процентам).

В подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж» прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2112212032551.

Факт укладення вказаного договору, підтверджується підписаними сторонами та долученими до матеріалів справи актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором №10-01/2023 та актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору №10-01/2023 до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2112212032551, заборгованість за яким станом на 10.01.2023 становила 27882,6 грн. (1500 грн. -заборгованість за тілом кредиту та 26382,6 грн. - заборгованість по процентам).

Крім того, 18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2112212032551.

Факт укладення вказаного договору, підтверджується підписаними сторонами та долученими до матеріалів справи актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором №18-02/25 та актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.03.2025.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору №18-02/25 до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2112212032551, заборгованість за яким станом на 18.02.2025 становила 27882,6 грн. (1500 грн. -заборгованість за тілом кредиту та 26382,6 грн. - заборгованість по процентам).

Отже, суд встановив що до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг № 2112212032551 «Стандартний» від 02.05.2021 позивачем додано детальні розрахунки заборгованості, з яких вбачається, що заборгованість відповідача станом на 18.02.2025 становить 27882,60 грн., з яких 1500 грн. -заборгованість за тілом кредиту та 26382,60 грн. - заборгованість по процентам, нарахованими за період з 02.05.2021 по 01.05.2022.

Суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом вірним та таким, що не суперечить умовам кредитного договору.

Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем за двома кредитними договорами становить 73000,17 грн. (4511,57 грн. + 27882,60 грн.).

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеними договорами й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Факторинг Партнерс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати з надання правової допомоги в розмірі 25000 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» домовились, що адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплачувати юридичну допомогу відповідно до умов розділу 4 договору.

Згідно п.п. 4.1, 4.5 договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємним додатком до договору. Сума визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Згідно заявки на надання юридичної допомоги № 79 від 02.06.2025 сторони за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 погодили надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об'єднанням ТОВ «Факторинг Партнерс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Зокрема: надання усної консультації з вивчення документів (2 год. по 2000 грн./год. =4000 грн.); надання письмової консультації з вивчення документів (1 год. по 3000 грн./год. = 3000 грн.); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (6 год. по 3000 грн./год.=18000 грн.). Всього погоджено послуг на суму 25000 грн.

Згідно з Витягом з Акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 сторони погодили надання вказаних вище правових послуг Адвокатським об'єднанням Товариству відповідно до заявок на надання юридичної допомоги.

Разом з тим, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Однак, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором ціна позову в якій становить 73000,17 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та без проведення судового засідання. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «Факторинг Партнерс» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 60, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитними договорами № 2111524286411 від 25.04.2021 та № 2112212032551 від 02.05.2021 у розмірі 73000 грн. (сімдесят три тисячі) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42640371.

Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна, адреса для листування: вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521, м. Київ, 03150, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: Т.Ю. Холодова

Попередній документ
132032954
Наступний документ
132032956
Інформація про рішення:
№ рішення: 132032955
№ справи: 138/2122/25
Дата рішення: 24.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (05.01.2026)
Дата надходження: 05.08.2025
Предмет позову: про стягнення боргу за кредитним договором