Рішення від 21.11.2025 по справі 396/1339/25

Справа № 396/1339/25

Провадження № 2/396/764/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2025 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Цесельської О.С., за участі секретаря судових засідань Трохимчук Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоукраїнка у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» - Андрущенка Михайла Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2025 року до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області звернувся представник ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Представник ТОВ «Іннова Фінанс» позов обґрунтував наступним.

18.12.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 2438371223. Як вбачається із змісту договору позики, разом із правилами надання споживчих кредитів, затв. 17.10.2022 року складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник була попередньо ознайомлений.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа.

Основні умови договору щодо надання коштів у позику: тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту: для власних потреб; п.2.5. строк кредиту (строк дії Договору) 30 днів; дати надання кредиту: 18.12.2023; стандартна процентна ставка становить 2, 99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору; Знижена процентна ставка 1,99 % в день; дата повернення кредиту - 17.01.2024 року

Позичальник свої зобов'язання відповідно умов договору позики не виконав, в той час як позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 3000 гривень.

Станом на дату підготовки позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем складає 26985 грн.: 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23985 грн- заборгованість по процентам.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача, тому останні вимушені з даним позовом звернутися до суду.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Відповідачці визначено право на подання відзиву на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження, відзив на позов не надійшов. Відповідачка про час та місце судового розгляду повідомлялася судовою повісткою, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення повістки.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 18.12.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 2438371223.

Як вбачається із змісту договору позики, разом із правилами надання споживчих кредитів, затв. 17.10.2022 складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа.

Основні умови договору щодо надання коштів у позику: тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту: для власних потреб; п.2.5. строк кредиту (строк дії Договору) 30 днів; дати надання кредиту: 18.12.2023; стандартна процентна ставка становить 2, 99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору; Знижена процентна ставка 1,99 % в день; дата повернення кредиту - 17.01.2024 року

Позичальник свої зобов'язання відповідно умов договору позики не виконала, в той час як позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 3000 гривень.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за вищезазначеним договором надання грошових коштів у позику, відповідач має заборгованість перед позивачем станом на 23.06.2025 в розмірі 26985 грн.: 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23985 грн- заборгованість по процентам.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погасив, що є порушенням законних прав позивача.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України , а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

Суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» доведено факт укладення 18.12.2023 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику № 2438371223 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За умовами договору сторонами погоджено суму кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК Україниє обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Як вбачається із змісту позовної заяви, ТОВ «Іннова Фінанс» просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 2438371223 у розмірі 26985 грн.: 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23985 грн- заборгованість по процентам.

Доказів повернення відповідачкою позивачу ТОВ «Іннова Фінанс» отриманої у позику за вказаним договором суми позики у розмірі 3000 грн., матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимога позивача ТОВ «Іннова Фінанс» про стягнення заборгованості за тілом кредиту 3000 грн. є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо вимог в частині стягнення 23985 грн. заборгованості за процентами, то суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до положень договору надання грошових коштів у позику № 2438371223 від 18.12.2023 року: строк позики (строк дії договору) становить 30 днів; орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково, дата надання позики 18.12.2023; дата повернення кредиту - 17.01.2024 року.

За умовами договору сторони встановили строк кредитування до 17.01.2024 року, однак ТОВ «Іннова Фінанс» просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку по 23.06.2025 року.

Оскільки договором надання грошових коштів у позику № 2438371223 від 18.12.2023 року визначений строк його дії, який становить 30 днів, саме протягом даного строку позивач ТОВ «Іннова Фінанс» мав право нараховувати відповідачці передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням невиконання відповідачкою своїх зобов'язань за договором у встановлений ним строк та положень договору, становлять 2,99%.

Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 3000 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 2,99% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість відповідачки по відсоткам за договором надання грошових коштів у позику № 2438371223 від 18.12.2023 року становить 2691 грн. (3000 грн. х 2,99 % х 30 днів).

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 468, 79 грн. пропорційно до задоволеної частини вимог.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України та ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13,18, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (01014,м.Київ,вул.Болсуновська,8,поверх 9,код ЄДРПОУ44127243) заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № № 2438371223 від 18.12.2023 року в сумі 5691 гривні, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 468, 79 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя: О. С. Цесельська

Попередній документ
132032838
Наступний документ
132032840
Інформація про рішення:
№ рішення: 132032839
№ справи: 396/1339/25
Дата рішення: 21.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (29.12.2025)
Дата надходження: 30.06.2025
Предмет позову: Стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
13.08.2025 09:15 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
11.09.2025 08:00 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
15.10.2025 08:15 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
21.11.2025 08:00 Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області