Справа № 385/1614/25
Провадження № 2/385/730/25
24.11.2025 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Венгрина М. В.,
секретар судового засідання Шевченко Л. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України,
встановив:
позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь за період з 28.04.2017 по 01.03.2020 - 14140,17 грн 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання; 39198,16 грн інфляційних втрат, а всього 53338,33 грн, а також судові витрати по справі.
Стислий виклад позиції сторін
позиція позивача
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02.02.2009 в справі № 2-50/09 з відповідачів, а також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь АТ «Райффайзен Банк» було солідарно стягнуто 165607,69 грн заборгованості за кредитним договором № 014/05/148 від 07.03.2008. З ухвали Кропивницького апеляційного суду від 18.11.2019 в справі № 385/1233/19 позивачу стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . 05.08.2020 Кропивницьким апеляційним судом винесено постанову про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні в справі № 2-50/2009 за заявою ТОВ «Укрфінанс Груп», з врахуванням того, що правонаступником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є ОСОБА_1 . Виконавче провадження № 74163668, боржником в якому був ОСОБА_1 , щодо виконання рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02.02.2009 № 2-50/09 перебувало на виконанні в Гайворонському відділі ДВС та 28.08.2025 постановою державного виконавця було закрите у зв'язку з повним фактичним виконанням. Оскільки таке тривалий час не виконувалось, то позивач вправі задоволити понесені втрати за неналежне виконання зобов'язання шляхом отримання компенсації від боржників в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України за період невиконання рішення суду.
позиція відповідача
Відповідачі правом на подання відзиву не скористались.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі
27.10.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
21.11.2025 представником позивача подано заяву про проведення розгляду спавши без участі представника ТОВ «Укрфінанс Груп» в якій вказано, що позивач підтримує позов в повному обсязі.
Відповідачі повідомлялись про дату, час та місце проведення судового розгляду належним чином (відповідач ОСОБА_1 отримав судову повістку 29.10.2025, а відповідачка ОСОБА_2 , відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України - шляхом опублікування оголошення на веб сайті судової влади 28.10.2025), в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали. Також з метою максимального вжиття заходів з повідомлення відповідачки ОСОБА_2 , суд скеровував судову повістку за останнім відомим її місцем проживання, яка повернута за відсутністю адресата.
Враховуючи, що позивач скористався своїм правом та подав заяву про розгляду справи за його відсутності, відповідачі був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та про причини неявки не повідомив, відзиву не подав, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з такого.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною 1 статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
07.03.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/05/148.
07.03.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 014/05/148/1, яким ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1 , що виникають з кредитного договору № 014/05/148.
З виконавчого листа від 02.02.2009 в справі № 2-50/09, що виданий Гайворонським районним судом Кіровоградської області в справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення 165607,69 боргу за порушення умов зобов'язання по кредитному договору № 014/05/148 від 07.03.2008 вбачається, що такий був виданий на виконання рішення суду, яким з боржників солідарно стягнуто 165607,69 грн.
З ухвали від 18.11.2019 та постанови від 05.08.2020 Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області в справі № 385/1233/19 вбачається, що апеляційним судом задоволено заяву ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» про заміну стягувача у виконавчому провадженні (справа № 2-50/2009) про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором, враховуючи, що правонаступником ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є ОСОБА_1 .
Постановою про закінчення виконавчого провадження № 74163668 від 28.08.2025 старшого державного виконавця Гайворонського відділу ДВС у Голованівському районі Кіровоградської області закінчене виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-50/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 165607,69 грн заборгованості за кредитним договором № 014/05/148 від 07.03.2008 на користь ТОВ «Укрфінанс Груп» у зв'язку з сплатою заборгованості в повному обсязі.
З інформації про виконавче провадження № 74163668 станом на 30.09.2025 вбачається,що станом на 14.02.2024 борг в сумі 165857,69 сплачено не було, 13.11.2024 виконавцем було винесено постанову про зміну назви стягувача на ТОВ «Укрфінанс Груп», 28.08.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Слід вказати, що згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішення суду у господарській, цивільній або адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином суд вважає встановленим те, що у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 станом на 02.03.2020 (дата звершення строку розрахунку заборгованості за ч. 2 ст. 625 ЦК України за даним позовом) було невиконане солідарне грошове зобов'язання за рішенням суду від 02.02.2019 про стягнення 165607,69 грн, право вимоги за яким належало ТОВ «Укрфінанс Груп». Виконавчий лист неодноразово скеровувався на виконання до виконавчої служби та повертався у зв'язк з відсутність майна боржника. Востаннє звернуто до виконання та відкрито виконавче провадження 14.02.2024. На даний час заборгованість погашена, у зв'язку з чим постановою державного виконавця від 28.08.2025 виконавче провадження закінчене.
Ст. 625 ЦК України в ч. 2 передбачає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
З правового аналізу ст. 1049, 526, 530, 599, 610, 611, 625 ЦК України вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та трьох відсотків річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16, провадження № 14 -254цс19.
Суд перевірив розрахунок заборгованості за 3% річних та інфляційних втрат і погоджується з таким.
Також суд звертає увагу, що відповідачі відзиву, своїх заперечень проти розрахунку чи контррозрахунку не подавали, тому суд не має можливості надати оцінку таким.
Отже, що стосується стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд вважає такі вимоги підставними та такими, що підлягають задоволенню.
щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи, що позивач при зверненні до суду сплатив 3028,00 грн судового збору, такий підлягає стягненню на його користь з відповідачів по 1514,00 грн з кожного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.
Враховуючи наведене, оскільки представником позивача до закінчення судових дебатів у справі (в позовній заяві) подано заяву про, те що ним до суду буде подано, протягом п'яти днів з дня винесення рішення, докази понесених судових витрат по справі, а тому питання про судові витрати, понесені позивачем, слід вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог, визначивши позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.
Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. М. Соловцова, 2, офіс 38/2, ЄДРПОУ 40326297) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» 53338 (п'ятдесят три тисячі триста тридцять вісім) грн 33 коп. заборгованості за період з 28.04.2017 по 01.03.2020, з яких 14140,17 грн - 3 % річних, 39198,16 грн інфляційні втрати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп сплаченого судового збору
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» на 12.11.2025 о 09 год 00 хв в приміщенні Гайворонського районного суду Кіровоградської області (26300, м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 3).
Визначити Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, тобто до 01.12.2025 (з урахуванням вихідних днів).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 24.11.2025.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Дата документу 24.11.2025