Справа № 216/8108/25
провадження 1-кс/216/2678/25
(повний текст)
20 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №7 в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041710000574 від 03.06.2025 покладених на обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цюрупинськ Херсонської області, громадянство Україна, який має повну середню освіту, керівник БО «БФ «Велика сила, це Україна», у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні малолітнього сина , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 та ч.1 ст. 382 КК України
19 листопада 2025 року прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, про продовження строку дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .
1. Зміст клопотання.
В клопотанні прокурора зазначено, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні із 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан, який продовжено Указами Президента, та діє по теперішній час.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
У зв'язку з цим, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він на початку червня 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, достовірно знаючи про вищевказані обставини та обмеження, діючи умисно, маючи прямий умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, при особистій зустрічі з раніше малознайомим ОСОБА_5 , повідомив та запевнив останнього, який не має законних підстав для перетину державного кордону України, про можливість організації процесу незаконного переправлення через державний кордон України, шляхом отримання ОСОБА_5 медичних довідок про наявність групи інвалідності, які надають дозвіл військовозобов'язаним безперешкодно перетнути державний кордон України під час воєнного стану, за грошову винагороду у виді 17000 доларів США за умови надання попереднього завдатку у виді 10500 доларів США та копій особистих документів ОСОБА_5 для підготовки пакету документів, що надають таке право, тобто відповідних засобів, схиливши останнього до вчинення таких дій та визначивши порядок подальших дій останнього.
Далі, 25.07.2025, приблизно о 19:00 год., ОСОБА_4 , діючи на досягнення єдиного злочинного наміру до кінця, знаходячись поблизу під'їзду №3 будинку № 1 по пр.. Центральний в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, діючи під контролем правоохоронних органів, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_5 , отримав від останнього грошові кошти у виді 10500 доларів США які є імітаційними засобами Федеральної резервної системи США номіналом 100 доларів кожна у кількості 105 банкнот, які мають однакову серію та номер КВ 14859854 М, які були попередньо оглянуті протоколом огляду імітаційних засобів та копії особистих документів, після чого, знаходячись там же, був затриманий працівниками правоохоронних органів.
Таким чином встановлена достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за ознаками: організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, надання засобів вчинене з корисливих мотивів.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи керівником БО "БФ "Велика сила, це Україна" користуючись набутими соціальними та професійними зв'язками за час роботи на вищевказаній посаді, умисно, з корисливих мотивів, у червні 2025 року, під час особистої зустрічі з ОСОБА_5 в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виказав ОСОБА_5 незаконну пропозицію надати йому грошові кошти в сумі 10500 доларів США, за вплив ОСОБА_4 на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - посадовими особами КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова"
Дніпропетровської обласної ради", щодо проведення фіктивної операції з імплантації стороннього предмету під шкіру ОСОБА_5 , та отримання за результатами проведеної операції медичних довідок, для встановлення І групи інвалідності.
25.05.2025 ОСОБА_4 продовжуючи свою протиправну діяльність, діючи з єдиним умислом, знаходячись поблизу буд. 1 по пр. Центральний в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, при зустрічі з ОСОБА_5 , повторно висловив останньому пропозицію надати йому грошові кошти в сумі 10500 доларів США та в цей же день, приблизно о 19.00 годинні, перебуваючи навпроти під'їзду № 3 по пр. Центральний м. Кривого Рогу, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, отримав від ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 10500 доларів США, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - посадовими особами КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова"Дніпропетровської обласної ради", щодо проведення фіктивної операції з імплантації стороннього предмету під шкіру ОСОБА_5 , та отримання за результатами проведеної операції медичних довідок, для встановлення І групи інвалідності.
Таким чином встановлена достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Крім того, Згідно ч. 1 статті 129-1 Конституції України, Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Досудовим розслідування встановлено, що 07.02.2025 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, винесено постанову у справі № 214/5723/24, яка набрала законної сили 18.02.2025, та відповідно до якої ОСОБА_4 визнано виннним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Проте, ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність судового рішення про позбавлення права керування транспортними засобами, яке набрало законної сили, будучи ознайомленою з ним, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, діючи умисно 03.06.2025 року близько 11:55 год. керував транспортним засобом марки «BMW 530D» державний реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 та рухався по вулиці Віталія Матусевича в Металургійному районі міста Кривого Рогу, де був зупинена працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, та стосовно ОСОБА_4 винесено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 350950 від 03.06.2025 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, яке направлено на розгляд до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу.
07.08.2025 Металургійний районний суд міста Кривого Рогу, за результатами розгляду протоколу серії ЕПР1 № 350950 від 03.06.2025 винесено постанову у справі № 210/4053/25, яка набрала законної сили 19.08.2025, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років.
Таким чином встановлена достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
26.07.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
29.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 332 ч. 3, ст. 369-2 ч.2 КК України.
28.07.2022 слідчим суддею Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відносно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.09.2025 з можливістю внесення застави.
29.07.2025 року ОСОБА_4 було звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням застави, однак на останнього у разі внесення застави були покладені обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
18.09.2025 року керівником Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області продовжений строк досудового розслідування до 3-х місяців, тобто до 26.10.2025 року.
19.09.2025 слідчим суддею Центрально-Міського районного міста Кривого Рогу Дніпропетровської області продовжений строк застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком на 34 дні, тобто до 26.10.2025 року включно.
21.10.2025 ОСОБА_4 ОСОБА_4 було вручено обвинувальний акт, який 22.10.2025 передано до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Строк дії ухвали про продовження строку застосування, щодо обвинуваченого обов'язків покладених на нього передбачених ст. 194 КПК України закінчується 22.11.2025 року. Станом на теперішній час підготовче судове засідання не проведено, його дата також не відома.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування продовження строку дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Тому, прокурор просив клопотання задовольнити та продовжити відносно ОСОБА_4 строк дії покладених на останнього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, на 60 днів.
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовільнити. Зазначив, що для запобігання ризикам передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України дію застосування обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_4 необхідно продовжити.
ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти задоволення клопотання прокурора.
3. Мотиви та оцінка суду.
3.1. Підстави для продовження строку дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.2. Набутття статусу обвинуваченого
Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу. Відповідно до супровідного листа Криворізької центральної окружної прокуратури, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 та ч.1 ст. 382 КПК України, передано до суду 23 жовтня 2025 року.
Тобто станом на момент розгляду даного клопотання ОСОБА_4 перебуває у статусі обвинуваченого.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри, на час подання клопотання.
Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до їх вчинення вірогідною та достатньою для продовження дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, внаслідок чого слідчий суддя вважає висновок про обґрунтованість підозри таким, що заслуговує на увагу.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у обгрунтованості підозри.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях вини у вчиненні злочинів. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування відносно такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення обвинуваченим конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого судового розгляду.
3.4. Наявність ризиків
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (частина 1статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні прокурор посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення обвинуваченим дій, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК.
3.4.1. Ризик переховування від суду
Ризик переховування від суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від суду, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, особу обвинуваченого.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступінь соціальних зв'язків, які не можуть в повній мірі запобігти зазначеному ризику, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від суду.
3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Слідчий суддя вважає, що оскільки обвинуваченому відомі анкетні дані, місця проживання свідків, вказане свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних обвинуваченому показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 23 КПК України. Таким чином слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про продовження строку дії покладених обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченого, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у випадку визнання його винним у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень у виді позбавленням волі на строк до 9 років ;
- сімейний стан обвинуваченого, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі.
- репутацію обвинуваченого, який раніше не судимий;
- наявність на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку суду є помірним.
3.6. Висновки за результатами розгляду клопотання
Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що ризики, які були підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити останньому строк дії, покладених на нього обов'язків, що буде співмірним з існуючими ризиками та достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
З огляду, на наведене слідчий суддя вважає за необхідне продовжити дію обов'язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 на шістдесят днів та відповідно задовольнити клопотання прокурора.
У зв'язку з чим та на підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
З урахуванням наведених обставин та наведених прокурором доводів, що свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження строку дії покладених обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, однак на 30 днів, та підстав для задоволення клопотання прокурора.
Керуючись статтями ст. ст. 8, 10, 177, 178, 182-184, 193-197, 211, 309, 372, 395 КПК України слідчий суддя -
Клопотання прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження дії обов'язків покладених на обвинуваченого задовольнити .
Продовжити дію обов'язків покладених на обвинуваченого, застосованих на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.07.2025 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 та ч.1 ст. 382 КК України, строком на 60 днів, тобто до 18.01.2026 року включно, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025041710000574 від 03.06.2025 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку невиконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов'язків застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням обов'язків здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду прокурор.
Копії ухвали для її виконання направити прокуророві Криворізької центральної окружної прокуратури і слідчому СВ Криворізького РУП ГУНП України в Дніпропетровській області.
Копію ухвали про продовження строку запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді щодо продовження строків дії обов'язків в рамках запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Повний текст ухвали оголошено 24.11.2025 о 16 год. 55 хв. в залі судових засідань Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя ОСОБА_8