Справа № 188/1969/25
Провадження № 2/188/1928/2025
24 листопада 2025 року ЕМ УКРАЇНИ
24.11. 2025 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Сахно А.А.
справа №188/21969/25
позивач : ОСОБА_1
представники
ОСОБА_2 ;
ОСОБА_3
відповідач: Миколаївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області
третя особа: Державний нотаріус Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В.
про визначення додаткового строку на прийняття спадщини
ОСОБА_2 є сином позивачки ОСОБА_1 , квітня 1937 року народження.
ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , також є сином позивачки, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, Сімейного кодексу України.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син позивачки та рідний брат представника: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В середині січня 2022 року, представник особисто разом матір'ю - ОСОБА_1 зверталися до приватного нотаріуса для подання заяви на прийняття спадщини на що отримали відповідь, якщо спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не відмовився від неї офіційно протягом визначеного законом строку. Спадкодавець на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом зі спадкоємицею. Як пояснили в нотаріальній конторі, свідоцтво про право на спадщину спадкоємиця може отримати у будь який час. Через місяць розпочалося повномаштабне вторгнення, на деякий час нотаріуси в регіоні припинили діяльність та оформлення спадових прав було не на часі.
У квітні ОСОБА_1 звернулася до Васильківської державної нотаріальної контори, виконуючого обов'язки Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, після смерті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . нотаріус, до кого позивачка зверталася ще у січні.2022 року не додивилася літеру «А» у місці реєстрації померлого і ввела в оману позивачку що позивачка проживала разом зі спадкодавцем і їй не потрібно подавати заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2020 року по справі № 188/1388/20 Провадження № 2/188/469/2020 визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При розгляді зазначеної справи судом було встановлено, на час відкриття спадщині ОСОБА_5 належав садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , який складається із наступних споруд, позначених в технічному паспорті н. будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, спеціальним] знаками: житловий будинок "А"; прибудова до будинку "а",- гараж Т"; погріб "пдГ' убиральня "В"; гараж "З"; літня кухня "К"; сарай "Л"; гараж "М"; навіс "Н"; сарай "О' огорожа "1-3".
Згідно з довідкою КП Павлоградського МЕТІ від 11.10.2019 право власності н будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано станом на 20.01.1989 року за ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого 20.01.1989 Петропавлівським районним виконавчим комітетом.
Належність померлому ОСОБА_5 на праві особистої власності житлового будинку підтверджується довідкою № 1474 виданою 24.09.2020 року Миколаївської сільською радою Петропавлівського району про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 згідно з погосподарською книгою № 4, об'єкт погосподарського обліку №0333-1.
Факти, встановлені рішеннями суду, що набрали законної сили, не потребують додаткового доказування в інших цивільних справах стосовно тих самих обставин.
Що стосується строків позовної давності, то сторона позивача зазначила наступне, відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
Також згідно з приписами статті 261 Цивільного кодексу України - Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Об'єктивно позивачка дізналася про своє порушене право з моменту отримання Постанови про відмову у вчинені нотаріальних дій 23 квітня 2025 року, сторона позивача вважають, що позивачка дізналась про своє порушене право з моменту винесення постанови про відмову нотаріуса.
Представник позивача просить суд надати позивачці додатковий строк для прийняття спадщини.
В судове засідання сторона позивача надала заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечили.
Вивчивши позовну заяву та додані докази, суд приходить до висновку, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України не поширювався на ст.1270 ЦК України.
Постановою приватного нотаріуса від 23.04.2025 року №23/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини відповідно до положень ст.1270 ЦК.
Крім того, рішенням від 04 листопада 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про перерозподіл спадщини та визнання права власності на спадкове майно виніс рішення. Позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Тобто сторона позивача не могла не знати, що позивачка прописана за іншим місцем проживання ніж померлий спадкоємець.
Враховуючи зазначені позивачем обставини, суд не вважає причини пропуску строку на прийняття спадщини поважною.
Суд не може визнати поважною вказану позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, враховуючи, що в 2020 року питання спадкування вже розглядалось в судовому порядку між позивачем і представником.
Крім того, стороною позивача не визначено коло спадкоємців та обтяження на майно померлого спадкодавця.
Висновки суду не суперечать Правовій позиці викладеній у Постанові КЦС ВС від 29.01.2025 у справі № 183/8184/23 Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (постанови Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19)).
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо (постанови Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 (провадження № 61-9796св22)). Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19)).
У постанові Верховного Суду від 9 листопада 2020 року (справа № 466/5674/17), висновок про те що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Позивач в установлений законом строк не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України та заяви позивача, суд залишає судові витрати за позивачем.
Керуючись ч.2 ст. 47, ч.1 ст.1270, ч.2 ст.1272 , ч.3 ст.1272 ЦК, ст.ст 10,11,12,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О. М. Курочкіна