Справа № 758/9599/24
14 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судових засідань Карпишиної К.С.,
представника заявника - Калюжного В.В. ,
позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву Київського міського центру зайнятості про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого у справі № 758/9599/24 за позовом ОСОБА_2 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
боржник звернувся до суду з заявою у якій просить визнати виконавчий лист, виданий 17.04.2025 Подільським районним судом міста Києва у справі №758/9599/24 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви покликається на те, рішенням Подільського районного суду м.Києва від 08 квітня 2024 року у справі №758/9599/24 позовні вимоги ОСОБА_2 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Київського міського центру зайнятості від 10 липня 2024 року №245-к про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Подільського управління Київського міського центру зайнятості 17.07.2024 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Подільського управління Київського міського центру зайнятості з 17 липня 2024 року, а у разі відсутності такої посади, на аналогічній посаді. Стягнуто з Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ 03491091) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 177 678 (сто сімдесят сім тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 90 копійок. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ 03491091) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
На виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року, 17.04.2025 судом за заявою позивачки видано виконавчі листи в частині негайного виконання рішення.
Зазначає, що на виконання зазначеного рішення в частині негайного виконання 10.04.2025 Київським міським центром зайнятості винесено наказ № 104-к, яким поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Подільського управління Київського міського центру зайнятості. Зазначеним наказом ОСОБА_2 встановлено посадовий оклад у розмірі 7 500,00 грн та надбавки за інтенсивність праці та за вислугу років, визначено робоче місце, яке облаштовано меблями, технічними засобами, необхідними для реалізації трудової функції.
Крім того, 17.04.2025 ОСОБА_2 нараховано 20 681,98 грн та виплачено 15 925,13 грн (утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 3 722,75 грн та військовий збір у розмірі 1034,10 грн). Також до заяви долучено розрахунковий лист ОСОБА_2 із зазначенням нарахованої та фактично виплаченої заробітної плати особі за відпрацьовані дні у квітні, травні та червні 2025 року.
Таким чином, фактично рішення Подільського районного суду міста Києва від 08.04.2025 по справі № 758/9599/24 в частині негайного виконання (поновлення особи на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць) виконано 10.04.2025 та 17.04.2025 наказом № 104-к.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 13.05.2025, виконавче провадження відкрито про: «Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Подільського управління Київського міського центру зайнятості з 17 липня 2024 року, а у разі відсутності такої посади, на аналогічній посаді. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць».
При ознайомленні із зазначеним виконавчим провадженням в Автоматизованій системі виконавчого провадження, встановлено, що ОСОБА_2 подала заяву про відкриття виконавчого провадження 12.05.2025 (після видачі наказу Київського міського центру зайнятості № 104-к від 10.04.2025) та долучила до зазначеної заяви копію відповідного наказу про поновлення.
На думку заявника, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2025 (на підставі заяви про примусове виконання рішення суду ОСОБА_2 , в якій зазначена інформація про фактичне виконання Київським міським центром зайнятості судового рішення (в частині негайного виконання) та долучено докази зазначеного виконання не дослідила належним чином всі обставини справи, зокрема не перевірила факт виконання боржником його обов'язків, а тому дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. є неправомірними та такими, що призводять до порушення прав та інтересів Київського міського центру зайнятості.
Враховуючи, що рішення Подільського районного суду міста Києва від 08.04.2025 по справі № 758/9599/24 в частині негайного виконання (про що видано виконавчий лист
17.04.2025) фактично виконано до відкриття виконавчого провадження № 78051205, просить заяву задовольнити у відповідності до ч. 2 ст. 432 ЦПК України.
У судовому засіданні представник заявника Київського міського центру зайнятості заяву підтримав та просив заяву задовольнити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 проти заяви заперечила, з підстав викладених у поданих суду запереченнях на заяву, просила відмовити у задоволенні такої заяви.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви, суд дійшов до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 цього Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року у справі №758/9599/24 позовні вимоги ОСОБА_2 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Київського міського центру зайнятості від 10 липня 2024 року №245-к про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу взаємодії з роботодавцями Подільського управління Київського міського центру зайнятості 17.07.2024 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Подільського управління Київського міського центру зайнятості з 17 липня 2024 року, а у разі відсутності такої посади, на аналогічній посаді. Стягнуто з Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ 03491091) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 177 678 (сто сімдесят сім тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 90 копійок. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ 03491091) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості в особі директора Дмитра Новицького залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року залишено без змін.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: 1) видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); 2) коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; 3) видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; 4) помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; 5) видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; 6) пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Отже, процесуальний закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
17.04.2025 Подільським районним судом міста Києва за заявою позивача видано два виконавчі листи щодо негайного виконання рішення суду, а саме в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Подільського управління Київського міського центру зайнятості з 17 липня 2024 року, а у разі відсутності такої посади, на аналогічній посаді; а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
13.05.2025 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2.
Згідно матеріалів справи, підставою для відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 стало пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа №758/9599/24 виданого 17.04.2025 Подільським районним судом міста Києва про поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Подільського управління Київського міського центру зайнятості з 17 липня 2024 року, а у разі відсутності такої посади, на аналогічній посаді. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Як стверджує заявник у справі, оскільки рішення суду виконано добровільно 10.04.2025 Київським міським центром зайнятості, зокрема винесено наказ № 104-к, яким поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Подільського управління Київського міського центру зайнятості.
Зазначеним наказом ОСОБА_2 встановлено посадовий оклад у розмірі 7 500,00 грн та надбавки за інтенсивність праці та за вислугу років, визначено робоче місце, яке облаштовано меблями, технічними засобами, необхідними для реалізації трудової функції.
Позивач ОСОБА_2 у своїх письмових запереченнях зазначає, що рішення суду в частині поновлення її на роботі фактично не виконане. Зазначає, що фактично її прийняли на роботу як новоприйнятого працівника на позаштатну посаду, якої не існує у штатному розписі Київського міського центру зайнятості. Також у такому наказі № 104-к відсутній пункт про скасування наказу, яким її було звільнено з роботи, а також відсутня дата з якого поновлюється позивач. Фактично відповідач позбавляє позивача періоду поновлення її трудового стажу (з 17.07.2024 по 10.04.2025, що становить майже 9 місяців) та врахування такого при перерахуванні пенсійних виплат. Отже, такий наказ не може, на думку позивача, відповідати реальному виконанню судового рішення в частині поновлення її на роботі.
У судовому засіданні 14.11.2025 представник відповідача Київського міського центру зайнятості щодо відсутності у наказі дати з якої позивач поновлюється на роботі, зазначив, що у випадку залишення Верховним Судом без змін рішення суду першої та апеляційної інстанції, відповідач або внесе зміни у наказ, або видасть новий наказ, а на даний час, на думку відповідача, рішення суду у справі №758/9599/24 виконано відповідачем повністю.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.
За ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
При цьому, зміст ч.2 ст.432 ЦПК України свідчить про те, що матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є добровільне виконання боржником свого обов'язку перед стягувачем поза межами виконавчого провадження, у зв'язку з чим у боржника буде відсутній обов'язок з виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення.
З наданих сторонами матеріалів, а також наданих у судовому засіданні 14.11.2025 пояснень учасників справи, зокрема щодо відсутності у наказі № 104-к від 10.04.2025 дати з якої поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу взаємодії з роботодавцями Подільського управління Київського міського центру зайнятості, суд дійшов висновку, що підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягають виконанню, на даний час немає.
Також суд звертає увагу, що у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, боржник зобов'язаний повідомити про це державного виконавця, внаслідок чого виконавець на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Керуючись ст. ст. 76-81, 258-261, 353, 354, 432 ЦПК України, суд
у заяві Київського міського центру зайнятості про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого у справі № 758/9599/24 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення вступної і резолютивної частин - з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала підписана суддею 14.11.2025 року.
Повний текст ухвали складено 19.11.2025 року.
Суддя О.І. Якимець