Подільський районний суд міста Києва
Справа № 757/23962/21-к
19 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів Подільського районного суду міста Києва у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю :
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
перекладача - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції із обвинуваченими з Київського слідчого ізолятора клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України,
встановила :
В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
Від захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на рішення ЄСПЛ від 25.09.2025 року у справі "Йовановіч та інші проти України". Просить врахувати тривалий час перебування обвинувачених під вартою, а також необгрунтованість зазначених прокурором ризиків. Так, у даному кримінальному провадженні були проведені обшуки, в ході яких вилучені документи та речі. На даний час матеріали передані до суду, тому ризик їх знищення відсутній. Щодо ризику впливу на потерпілого та свідків, то потерпілий у даному провадженні знаходиться в міжнародному розшуку, а вплив на свідків нівелюється застосуванням до обвинувачених цілодобового домашнього арешту. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то даний ризик нічим не підтверджений, а ризик втечі не може бути покладений в обгрунтування необхідності продовженя тримання під вартою.
Так, обвинувачений ОСОБА_16 має на утриманні двох дітей і жодного запиту на його екстрадицію не було. ОСОБА_17 має незадовільний стан здоров'я і утримується під вартою значний час. Окрім того вказує, що останні перебуваючи під вартою не зможуть відкрити в банку рахунки для отримання компенсації.
Захисником до суду подано чотири договори оренди житла у місті Києві, вказує, що обвинувачені після зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт мають можливість проживати у вказаних квартирах.
В судовому засіданні прокурор просив у задоволенні клопотання відмовити.
Подав письмові заперечення з додатками, в яких вказав, що ОСОБА_18 є громадянином Чорногорії. Знаходячись у пункті пропуску через державний кордон України на кордоні з Молдовою пред'явив інспектору підробений паспорт громадянина Республіки Македонії на ім'я ОСОБА_19 з вклеєною власною фотокарктою, тобто використав завідомо підробений документ та в'їхав на територію України. Опинившись на волі, достовірно знаючи, що в разі визнання їх винними вони можуть отримати покарання від 10 до 15 років позбавлення волі або бути засудженими до довічного позбавлення волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матимуть реальну можливість перетнути державний кордон України, в тому числі з підробленими документами та матимуть реальну можливість переховуватись від суду. Просив також врахувати спосіб вчинення кримінального правопорушення, а саме із застсоуванням вогнепальної зброї на теориторії житлового комплексу в центрі столиці, що дає стороні обвинувачення грунтовні підстави вважати, що останні можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення. Тому заявлені ризики не зменшились та їх вагомість виправдовує тримання під вартою обвинувачених. Окрім того, Київською міською прокуратурою на підставі доручення Офісу Генерального прокурора проведено екстрадиційну перевірку обставин, що можуть перешкодити видачі громадянина Чорногорії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до цієї держави для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених п. 2 ст. 401а, ст. 1, ст. 6, ст. 143, ст. 20; п. 8 ст. 144, ст. 20, ст. 23 КК Чорногорії. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_12 та ОСОБА_20 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 401а, 6, 144, 24 п. 2, 422, 376 п. З, 24 п. 2, 151 п. 1, 24 п. 2 КК Чорногорії. Відповідно до матеріалів екстрадиційної перевірки встановлено, що у 2020- 2021 роках ОСОБА_18 та ОСОБА_21 створили злочинну організацію на території Чорногорії з метою застосування насильства та залякування, впливу на політичну, виконавчу, законодавчу та судову владу. До злочинної організації входило понад 12 осіб. Серед інших злочинів учасниками злочинної організації планувалось позбавити життя, спричинити тяжкі тілесні ушкодження, здійснити вплив іншим чином на Головного спеціального прокурора ОСОБА_22 , спеціального прокурора ОСОБА_23 та суддів Вищого суду в м. Подгориці. Зазначене підвищує ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема щодо вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків, перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, відповідно до інформаційної довідки з бази ОСОБА_24 ( ОСОБА_25 ) перебуває у міжнародному розшуку за вчинення злочину, пов'язаного із створенням та участю в злочинній організації на території Чорногорії з метою застосування насильства та залякування, впливу на політичну, виконавчу, законодавчу та судову владу, що відповідно до Кримінального кодексу Чорногорії передбачає максимальне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі. Відповідно до інформаційної довідки з бази Інтерполу ОСОБА_26 ( ОСОБА_27 ) перебуває у міжнародному розшук за вчинення злочину, пов'язаного із створенням злочинної організації, обтяжуюче вбивство, несанкціоноване виробництво, зберігання та випуск в обіг наркотичних засобів, що відповідно до Кримінального кодексу Чорногорії передбачає максимальне покарання у вигляді 40 років позбавлення волі. Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що відповідно до паспорту НОМЕР_1 (термін дії якого сплив 07.06.2020) він є громадянином республіки Сербія. Згідно з інформацією, наданою Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, громадянин Республіки Сербія ОСОБА_17 ( ОСОБА_28 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , державний кордон України в офіційних пунктах пропуску не перетинав. Постійного або ж тимчасового місця реєстрації та проживання в України, ОСОБА_17 ( ОСОБА_28 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 немає. Близьких родичів та членів сім'ї в Україні ОСОБА_17 ( ОСОБА_28 ), також не має, не працевлаштований, що свідчить про відсутність в нього будь-яких соціальних зв'язків в Україні. Крім того, відповідно до інформаційної довідки з бази Інтерполу ОСОБА_17 ( ОСОБА_28 ) перебуває у міжнародному розшуку за вчинення злочину, пов'язаного із використанням вибухового пристрою, що відповідно до Кримінального кодексу Сербії передбачає максимальне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Зазначене підвищує ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема щодо вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, переховуванню від суду, перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином. Відповідно до інформаційної довідки з бази Інтерполу ОСОБА_16 ( ОСОБА_29 ) перебуває у міжнародному розшуку та ґрунтовно підозрюється Генеральною прокуратурою в м. Белграді у вчиненні кримінального злочину - умисного вбивства при обтяжуючих обставинах у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу Сербії, а також у вчиненні кримінального злочину у вигляді незаконного виробництва та носіння вогнепальної зброї та вибухових пристроїв у відповідності з розділом 4 ст. 348 та розділом 1 Кримінального кодексу Сербії, що передбачає максимальне покарання у вигляді 40 років позбавлення волі. Також, відповідно до інформації, наданої ДСР НПУ щодо місць, зазначених у клопотанні захисника, про виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановлено наступне. Так, за адресою АДРЕСА_1 , зафіксовано проживання 13 осіб, деякі мешканці розшукуються поліцією та підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень. Отже, перевіркою зазначених адрес встановлено, що вище вказані квартири не мають постійних мешканців та здаються в оренду. За наявними базами даних Національної поліції України в квартирах мешкали особи, які притягувались до адміністративної та кримінальної відповідальності (в тому числі за тяжкі кримінальні правопорушення), а також особи які на даний час перебувають в розшуку за скоєння тяжких злочинів. Аналізуючи інформацію щодо власників квартир за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , які уклали договір оренди з обвинуваченими ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , встановлено, що житло належить громадянам Республіки Іран та США. При цьому договір оренди укладено українською мовою без залучення відповідних перекладачів чи хоча б із виготовленням другого примірника з перекладом. На цих підставах виникають сумніви щодо розуміння власниками обов'язків, які виникнуть у разі обрання обвинуваченим цілодобового домашнього арешту за вказаними адресами, зокрема обов'язок допускати до приміщення в будь який час доби працівників поліції для здійснення контролю дотримання обвинуваченими домашнього арешту, що в свою чергу унеможливить виконання вимог ч. 5 ст. 181 КПК України. Вказані факти ставлять під сумнів дійсність намірів та можливість відбування обвинуваченими ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_30 та ОСОБА_31 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за зазначеними адресами. Враховуючи викладене, вважає, що клопотання захисника є необгрунтованими, відсутні будь які гарантії дійсного виконання обвинуваченими запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за вищевказаними адресами.
Обвинувачені ОСОБА_18 , ОСОБА_34 , ОСОБА_16 та ОСОБА_21 підтримали свого захисника.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених в ухвалі суду ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, наявність яких встановлена в ухвалі суду про продовження запобіжного заходу до обвинувачених, на даний час продовжують існувати.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду колегією суддів враховано тяжкість покарання, відсутні соціальні зв'язки на території України, особи є іноземцями, існує ризик виїзду останніх за кордон. Як зазначив захисник, близькі знайомі обвинувачених будуть оплачувати орендну плату за проживання останніх у орендованих квартирах, тому існує ризик що останні можуть використовувати майнові активи вказаних знайомих для переховування від органу досудового розслідування/суду як на території України, так і за кордоном.
Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, майнового стану обвинувачених, останні є громадянами інших держав, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до вчинення спроби ухилитися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначений ризик також підтверджується тим, що останні обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, який характеризується підвищеною суспільною небезпекою.
При розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину, що є важливим критерієм для визначення виду запобіжного заходу, який підлягає застосуванню. За таких обставин, у разі доведення винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальним правопорушенням, останнім може загрожувати покарання у виді позбавлення волі, що може бути мотивом для переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні також визнаний доведеним, оскільки: КПК України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
Ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що застосування запобіжного захоуд у виді домашнього арешту не забепечить виконання останніми обов'язків, передбачених вимогами КПК України і у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт вважає неохідним відмовити.
Керуючись ст. 177, 201, 369 - 372, 395 КПК, колегія суддів
постановила:
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_12 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_13 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_14 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_15 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3