№ 755/8821/24
1-кс/755/4076/25
"19" листопада 2025 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову начальника СД ВП № 3 (з обслуговування житлового масиву «Русанівка») Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 18.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12024105040000183 від 01.02.2024 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову начальника СД ВП № 3 (з обслуговування житлового масиву «Русанівка») Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 18.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12024105040000183 від 01.02.2024 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
Скарга мотивована тим, що 28 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , як заявнику, стало відомо про те, що начальник СД ВП № 3 (з обслуговування житлового масиву «Русанівка») Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105040000183 від 01 лютого 2024 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, 18 вересня 2025 року виніс постанову про закриття кримінального провадження. У заяві про вчинення кримінального правопорушення було зазначено про те, що Садове товариство «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» (СТ «ПТЕМ») є юридичною особою, створене та зареєстроване 02.12.1997 року, і діє на підставі положень Статуту та Закону України «Про кооперацію». ОСОБА_3 , на підставі Статуту та рішення загальних зборів, являється Головою СТ «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ». ОСОБА_5 на праві приватної власності належать земельні ділянки, однак, останній не є членом СТ «ПТЕМ», у зв'язку з тим, що не виявив бажання на вступ до Товариства. ОСОБА_5 12 січня 2024 року здійснив навмисно наїзд на власному автомобілі «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_1 , на відкатні ворота, які розташовані на земельній ділянці СТ «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ», що призвело до того, що ворота не підлягають ремонту та останній, декілька разів навмисно на власному автомобілі таранив відкатні ворота. З даного приводу ОСОБА_3 була викликана патрульна поліція, яка прийняла від нього заяву, відомості за якою зареєстровані за номером ЄО № 2056 від 12.01.2024 року (133004). На теперішній час, СТ «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» зазнало матеріальної шкоди. Вартість воріт на день встановлення, відповідно до звіту про використання коштів Товариства та балансу за 2022 рік, становить 109 092 гривень 84 копійки. Також, ОСОБА_3 надано копію відеозапису та фото, з яких вбачається те, що ОСОБА_5 вчинив хуліганські дії, у зв'язку з чим, виникла необхідність у поданні даної заяви. Своїми діями ОСОБА_5 вчинив хуліганські дії, грубо порушив громадській порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, останній повинен нести кримінальну відповідальність за хуліганство та умисне пошкодження майна Товариства на значну суму, яку можна бути визначити після ремонту автоматики воріт. У постанові про закриття кримінального провадження від 18.09.2025 року вказано про те, що сума завданих збитків є меншою від суми, яка є мінімальною для кваліфікації самоправних дій як кримінально карними, а також, допитати в якості свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не представилося можливим, оскільки останній був відсутній за можливими місцями проживання/перебування. У постанові зазначено, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановити осіб, що могли скоїти даний кримінальний проступок, не надалось можливим, однак, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 755/3436/24, ОСОБА_5 не заперечував той факт, що останній здійснив наїзд на відкатні ворота, також, у матеріалах кримінального провадження наявне відео, в якому відображена особа, яка здійснила кримінальне правопорушення. Зокрема, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови 05.04.2024 року, суддя дійшов до висновку, що матеріали справи містять ознаки кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, матеріали були передані органу досудового розслідування. Крім того, у матеріалах кримінального провадження відсутня судова експертиза, у зв'язку з чим, є незрозумілим, яким чином начальником СД ВП № 3 (з обслуговування житлового масиву «Русанівка») Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 визначено, що сума завданих збитків є меншою від суми, яка є мінімальною для кваліфікації самоправних дій як кримінально карними. Зокрема, на даний час, у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 755/4780/25 за позовом ОСОБА_5 і останній приймає участь особисто у судових засіданнях, таким чином, дана обставина підтверджує те, що дізнавачі жодним чином не намагалися встановити місце знаходження останнього, не намагалися його допитати для того, щоб притягнути до відповідальності. Відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Частиною 2 статті 9 КПК України передбачено, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Дізнавачпередчасно прийшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.Крім того, ОСОБА_3 прохав поновити йому строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження та вважати його пропущеним з поважних причин, у зв'язку з тим, що дана постанова була отримана ним лише 28.10.2025 року.
У судове засідання ОСОБА_3 клопотав про розгляд скарги у його відсутність, яку підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Особа, рішення якої оскаржується, у судове засідання не з'явилася, однак, до суду надійшло клопотання від дізнавача ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , яка входить до групи дізнавачів у кримінальному провадженні 12024105040000183, про розгляд скарги у їх відсутність.
Зокрема, до суду надійшли письмові заперечення начальника СД ВП № 3 (з обслуговування житлового масиву «Русанівка») Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , які мотивовані тим, що відділом дізнання Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснювалося дізнання у кримінальному провадженні № 12024105040000183 від 01.02.2024 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України. У вказаному кримінальному провадженні створено групу дізнавачів, до складу якої включено ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 18 вересня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні прийнято рішення про його закриття у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Щодо прийнятого рішення про закриття кримінального провадження, то воно є законним та обґрунтованим, у ньому висвітлені конкретні факти, що підтверджують вказане. У кримінальному провадженні проведено необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення обставин вчиненої події: допитано як потерпілого ОСОБА_3 ; проведено огляд місця події, де зафіксовано пошкоджені в'їзні ворота на територію кооперативу; отримано письмові пояснення від ОСОБА_5 ; отримано копії документів щодо встановлення в'їзних воріт, а також, відомості про спричинену матеріальну шкоду кооперативу, в інтересах якого виступає ОСОБА_3 у процесуальному статусі потерпілого, інші слідчі (розшукові) дії єнедоцільними, так як всі обставини, що підлягають доказуванню під час дізнання, встановлені. Поміж тим, встановлено, що розмір збитку, спричиненого ОСОБА_3 , складає 48 833,34 гривень (вартість відновлення в'їзних воріт). Однак, кримінальний проступок, передбачений ст. 356 КК України, є кримінальним правопорушенням з матеріальним складом і мінімальна сума, необхідна для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за вказаною статтею, складає 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає суму в розмірі 151 400,00 гривень (станом на дату настання події). У зв'язку з тим, що сума спричиненого матеріального збитку недостатня для складу кримінального проступку за об'єктом кримінального правопорушення, виключається склад кримінального проступку за ст. 356 КК України. Крім цього, 18.09.2025 року копії матеріалів закритого кримінального провадження скеровано для притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративно-карного самоуправства, так як в його діях встановлено склад адміністративного правопорушення, а не кримінального проступку.
Крім того, до суду з Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві надійшли матеріали кримінального провадження № 12024105040000183.
Вивчивши доводи скарги, дослідивши надані до скарги докази, оглянувши матеріали кримінального провадження № 12024105040000183, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п.18 ч.1 ст. 3 КПК України).
До компетенції слідчого судді, відповідно до КПК України, належать три групи питань: розгляд клопотань та надання дозволу на проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, які обмежують права і свободи людини та контроль за їх провадженням; надання дозволу на застосування та контроль застосування запобіжних та інших заходів кримінально-процесуального примусу; розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення органів досудового розслідування та прокурора.
Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Стаття 40-1 КПК України передбачає, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Як вбачається з постанови начальника СД ВП № 3 (з обслуговування житлового масиву «Русанівка») Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 18.09.2025 року про закриття кримінального провадження, то її обґрунтовано тим, що відповідальність за ст. 356 КК України настає при вчиненні самоправства, тобто самовільного, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. В свою чергу, самовільне вчинення будь-яких дій - це здійснення особою свого дійсного або удаваного права чи вчинення інших дій всупереч встановленому порядку і без законних повноважень. Дійсним визнається право, яким особа володіє в силу закону, договору чи на іншій підставі, однак це право реалізується з порушенням порядку (наприклад, особа, яка на законній підставі отримала ордер на квартиру, не очікуючи виїзду попередніх мешканців, самовільно її займає). Під удаваним слід розуміти право, стосовно належності якого собі винна особа помиляється. Насправді цим правом суб'єкт не володіє. Оспорюваність правомірності дій особи означає, що інший громадянин або підприємство, установа, організація вважають дії того, хто вчиняє самоправні дії, незаконними, відкрито не погоджуються з ними, оскаржують їх. При цьому, не обов'язково, щоб оскарження відбувалось саме у передбаченому законом порядку (судовому, адміністративному тощо). Відсутність оспорюваності дій виключає визнання їх кримінальне караним самоправством, проступок визнається закінченим з моменту заподіяння самовільним вчиненням певних дій значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Питання про те, чи є спричинена самоправством шкода значною, потрібно вирішувати у кожному конкретному випадку. Матеріальну шкоду слід визнавати значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. До нематеріальної значної шкоди при самоправстві потрібно відносити, зокрема, заподіяння шкоди здоров'ю людини, порушення політичних, трудових, житлових та інших конституційних прав і свобод людини і громадянина. Суб'єктивна сторона проступку характеризується умислом. Психічне ставлення винного до суспільне небезпечних наслідків у вигляді значної шкоди, за загальним правилом також характеризується умислом. Відповідальність за ст. 356 виключається, якщо особа сумлінно помиляється у питанні належності їй права, яке вона реалізує всупереч встановленому законодавством порядку. Аналізуючи зібрані під час досудового розслідування докази, дізнання приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю, так як дії з пошкодження автоматики відкатних воріт СТ «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ», що спричинили матеріальний збиток у сумі 48 833 гривні 34 копійки, є меншими від суми, яка є мінімальною для кваліфікації самоправних дій як кримінально карними (на дату настання події повинна складати не менше 151 400,00 гривень). Вказане свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення за ст. 356 КК України.
Щодо обґрунтованості скарги про незаконність закриття кримінального провадження за ст. 356 КК України (самоправство), суд приходить до наступного висновку.
Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Разом з тим, статтею 186 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям
Таким чином, розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за самоправство встановлене за ознакою настання/ненастання суспільно небезпечних наслідків.
Кримінально каране самоправство розмежовується із відповідним адміністративним правопорушенням за ознакою настання значної шкоди, тобто, за ознакою настання суспільно небезпечних наслідків вчиненого діяння.
У кримінальному праві законодавець у межах всього кримінального закону дотримується однакових підходів, орієнтує на дотримання законності у правозастосуванні та створює передумови для цього, оскільки забезпечується єдність законодавчого регулювання, досягаються єдині підходи у правозастосуванні, закон стає зрозумілим і передбачуваним. Тому, при визначенні розміру матеріальної шкоди при самоправстві у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, слід враховувати примітки 2 до ст. 185 КК України, у якій визначено, що значна шкода у статтях 185, 186, 189 та 190 КК України визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ж примітки 3 до ст. 364 КК України. Щодо вартісних показників розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності, сума матеріальної шкоди у 2024 році має бути не меншою ніж 151 400 гривень.
Таким чином, з огляду на те, що під час досудового розслідування встановлено шкоду, завдану Садовому товариству «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ», відповідно до долученої ОСОБА_3 до матеріалів кримінального провадження довідки-розрахунку, а саме в розмірі 48 833 гривні 34 копійки, слідчий суддя вважає, що висновок дізнавача про відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, є обґрунтованим, так як обов'язковою ознакою вказаного злочину є завдання шкоди не менш 151 400 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Зокрема, як вбачається з оскаржуваної постанови та матеріалів кримінального провадження, до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві направлено копії матеріалів із закритого кримінального провадження № 12024105040000183 від 01.02.2024 року, для вирішення питання про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з вищенаведеним, з огляду на те, що під час досудового розслідування встановлено відсутність елементів об'єктивної сторони кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, тому, скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову начальника СД ВП № 3 (з обслуговування житлового масиву «Русанівка») Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 18.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 12024105040000183 від 01.02.2024 року за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя