"24" листопада 2025 р.
м. Київ
справа № 755/20918/25
провадження № 2/755/14972/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму та не більше та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення з даним позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач, будучи особою працездатного віку та не маючи інших утриманців, участі у вихованні дитини не приймає, достатньо коштів на його утримання не надає, тому позивач вимушена звернутись з вимогами про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у судовому порядку.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в судове засідання.
Відповідач ОСОБА_2 скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого позов визнав частково, просить стягнути з нього аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму та не більше та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення з даним позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положення ч. 1, ч. 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір'ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов'язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім'ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 04 грудня 2018 року, актовий запис № 2395.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. (ч. 1 ст. 191 СК України)
Судом встановлено, що на даний час дитина проживає разом із матір'ю за місцем її проживання, між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру сплати аліментів, що є підставою звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги підстави звернення позивача з даним позовом до суду, керуючись положеннями сімейного законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що за обставин, що склалися, позов ОСОБА_1 , який поданий в інтересах малолітньої дитини, підлягає до часткового задоволення, та, діючи в межах заявлених позовних вимог, суд ураховує право позивача щодо примусового стягнення аліментів в судовому порядку у частці від доходу відповідача та присуджує відповідачу до сплати аліменти на ім'я позивача на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини, що є достатнім та розумним розміром стягнення аліментів на одну дитину до досягнення повноліття, при цьому суд бере до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, не має інших утриманців та соціальних зобов'язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів, за відсутності доказів спростування останнього.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягає до часткового задоволення та присуджує до стягнення з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 79, 141, 155, 180-182 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24 листопада 2025 року.
Суддя: В.І. Галаган