Справа №:755/22304/25
Провадження №: 2/755/15713/25
"21" листопада 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гончарук В.П., перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 в особі представника Кірюшина А.А. звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Онлайн фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Як убачається зі змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що заявлена позовна вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, а відтак застосовуються положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Вирішуючи заявлене клопотання, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до положень статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; ціну продукції визначено неналежним чином; документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача, визначене у ст. 21 зазначеного Закону, є порушеним, таким чином надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються цим Законом.
Проте, у позовній заяві не міститься жодних посилань на зміст позовних вимог та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а також не зазначено про те, яке право передбачене вказаним Законом було порушено.
Аналогічний висновок застосовано Верховним Судом у справі № 336/7773/21 при вирішенні судом питання щодо звільнення судом позивача від сплати судового збору у межах справи предметом розгляду якої було визнання виконавчого напису нотіріуса таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи наведене, у позивача відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору в силу неналежності спору до категорії справ пов'язаних із порушенням прав споживачів, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Вивчивши матеріали позовної заяви, враховуючи висновок суду про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору встановлено, що позов не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подачі позовної заяви до суду складає 1 211,20 грн. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву до суду подано через систему "Електронний суд", позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 968,96 грн., надавши до суду відповідний платіжний документ.
Відповідно до приписів п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Нормою ч. 5 ст. 95 ЦПК України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Проте, у позовній заяві не зазначено у кого знаходяться оригінали документів, копії яких додані до заяви.
Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України,-
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишити без руху з наданням строку позивачу для усунення недоліків не більше двох днів з дня отримання копії ухвали. У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя