Справа №:755/21652/25
Провадження №: 1-кс/755/4333/25
"19" листопада 2025 р. Слідча суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003529 від 07 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,
18 листопада 2025 року прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 подав до суду клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003529 від 07 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
У подальшому прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 подав заяву про залишення без розгляду цього клопотання, тож слідча суддя вивчивши останнє, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Право подачі заявником заяви про залишення його клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів без розгляду являється його конституційним правом, оскільки полягає у вільній реалізації свого права у спосіб передбачений КПК України та саме в такій спосіб на думку особи їй буде надано ефективний спосіб захисту в національному органі.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
На підставі наведеного, слідча суддя приходить до висновку, що заявупрокурора про залишення без розгляду клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003529 від 07 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК Українинеобхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 1-29, 201, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003529 від 07 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - залишити без розгляду на підставі поданої відповідної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідча суддя: ОСОБА_1