Справа № 139/667/25
Провадження № 2/139/395/25
24 листопада 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
представника позивача - адвоката Кулакова В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі» (у тексті - ТОВ «Виробнича фабрика «Сімі», продавець, позивач) до відповідача ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , покупець, відповідач) про стягнення заборгованості,
30.09.2025 представник позивача - адвокат Кулаков В.В. засобами поштового зв'язку звернувся до суду з цим позовом.
Підставою позову є неналежне виконання ОСОБА_1 договору купівлі-продажу № 277/24 від 14.06.2024, укладеного між нею і ТОВ «Виробнича фабрика «Сімі», у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 14350,42 грн.
Предметом позову є стягнення заборгованості затілом боргу в розмірі 9097,51 грн, інфляційних витрат в розмірі 780,24 грн, пені в розмірі 2744,09 грн, іншого розміру річних, зазначених в договорі, в розмірі 1352,76 грн, штрафу в розмірі 375,82 грн.
З цих підстав позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача вищезазначену суму боргу, а також витрати з оплати судового збору.
Ухвалою від 07.10.2025 позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 59, 60). Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а відповідачеві встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачеві та представникові позивача копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслано та доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) 08.10.2025, що підтверджується відповідною довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 62).
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 07.10.2025, яка 08.10.2025 надіслана відповідачеві за її зареєстрованим місцем проживання, повернулась до суду без вручення 16.10.2025 (а. с. 63, 64).
16.10.2025 судом прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що постановлено відповідну ухвалу (а. с. 65, 66). Судове засідання призначено на 17.11.2025 (зворот а. с. 65).
Позивачеві та представникові позивача копію ухвали про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 16.10.2025 і судову повістку про виклик до суду в цивільній справі доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 18.10.2025, що підтверджується відповідною довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 68).
Копії ухвал про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 07.10.2025 і про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 16.10.2025, та судова повістка про виклик до суду в цивільній справі, які 16.10.2025 надіслані відповідачеві за її зареєстрованим місцем проживання, 23.10.2025 повернулись до суду без вручення (а. с. 69, 70).
16.10.2025 на офіційному веб-порталі «Судова влада України» розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а. с. 67).
Представник позивача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а. с. 75).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, при тому, що про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином; про причини неявки суд не повідомила; клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Відзив на позов або інші заяви по суті справи від відповідача до суду не надійшли.
Згідно з ч. 8 ст. 178 і ч. 2 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За наведених обставин, в силу приписів зазначеної норми ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною першою ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (абз. 1 ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Судом встановлено, що між ТОВ «Виробнича фабрика «Сімі» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № 277/24 від 14.06.2024 (у тексті також договір, договір купівлі-продажу), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари, асортимент, кількість, ціна, а також інші характеристики яких вказані в рахунок-фактурах, податкових, видаткових накладених (у тексті - товари).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що товари поставляються партіями. Розмір, вартість та асортимент відповідної партії узгоджується сторонами та фіксується в рахунках-фактурах та накладних.
На виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу позивач поставив відповідачу товари за такими видатковими накладними: № 29706 від 23.10.2024 на суму 4440,97 грн; № 29707 від 23.10.2024 на суму 556,00 грн; № 32848 від 25.11.2024 на суму 1696,78 грн; № 32827 від 25.11.2024 на суму 1922,34 грн; № 32830 від 25.11.2024 на суму 556,00 грн.
Відповідно до п. 3.3. договору оплата покупцем кожної партії товару може проводитись в наступному порядку: за кожну отриману партію товару протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів від дня поставки товару; на умовах передоплати у розмірі 100 (сто) відсотків на підставі рахунка-фактури, який дійсний 2 (два) календарних дні.
Покупець оплачує вартість товару в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 3.5. договору).
Доданими до позову документами підтверджується, що ОСОБА_1 частково оплатила поставлені товари. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором купівлі-продажу. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 в справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), де вказано, що «Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами». У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 в справі № 127/23910/14-ц зазначено, що «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Разом з тим, у відповідача існує заборгованість за поставлений згідно зазначених вище видаткових накладних товар на суму 9097,51 грн.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 прострочила термін оплати за отриманий товар, позивач просить стягнути з неї 9097,51 грн основної заборгованості за договором, 780,24 грн інфляційних витрат, 2744,09 грн пені, 1352,76 грн іншого розміру річних, зазначеного в договорі, 375,82 грн штрафу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Частиною першою і першим речення частини другої статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів на підтвердження оплати повної вартості поставлених товарів, у тому числі станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не надано.
Факт наявності заборгованості за поставлені позивачем товари в розмірі 9097,51 грн доведений матеріалами справи і відповідачем не спростований.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 суми основного боргу в розмірі 9097,51 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 780,24 грн інфляційних витрат, 2744,09 грн - пені, 1352,76 грн - іншого розміру річних, зазначеного у договорі, 375,82 грн - штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.1. договору, у випадку несвоєчасної оплати відповідної партії товару, покупець зобов'язаний сплати на користь продавця заборгованість з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, та пеню у розмірі 0,1 % від суми несплаченого товару за кожен день прострочення. Нарахування пені та інфляції, передбачених цим пунктом договору, припиняється через 3 (три) роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 4.3. договору, у випадку прострочення терміну оплати, передбаченого п. 3.3 договору, на 30 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 15 % від простроченої суми.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що пеня та штраф позивачем нараховані правомірно та правильно, у зв'язку з чим стягненню підлягає пеня в розмірі 2744,09 грн і штраф в розмірі 375,82 грн.
Також представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 18 % річних від простроченої суми, розмір яких встановлено за домовленістю сторін на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений.
Згідно з п. 4.2. договору, окрім сплати пені, передбаченої п. 4.1. договору, покупець відшкодовує продавцю 18 % річних від простроченої суми, розмір яких встановлено за домовленістю сторін на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення станом на 18.09.2025 виконання ОСОБА_1 грошового зобов'язання, то з неї, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно розрахунку позивача, перевіреного судом під час розгляду справи, підлягають стягненню 18 % річних у сумі 1352,76 грн і 780,24 інфляційних витрат.
Доказів на спростування позовних вимог відповідач суду не надала.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ТОВ «Виробнича фабрика «Сімі» до ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією (а. с. 10). Враховуючи повне задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 11, 526, 530, 610, 626 - 628, 655, 656, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі» заборгованість за договором купівлі-продажу № 277/24 від 14 червня 2024 року в розмірі 14350 (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят) гривень 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фабрика «Сімі», код ЄДРПОУ 37184114, місцезнаходження: 08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 92.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА