Справа № 139/735/25
(заочне)
24 листопада 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Коломійцевої В.І.
з участю секретаря судового засідання Кагляк С.А.,
розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що 14.05.2024 між Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту Кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем Кредитодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір №90151151. Згідно з умовами договору відповідачу було надано кредит в розмірі 2500,00 грн., на строк 730 днів, з 14.05.2024 по 13.05.2026 (включно), процентна ставка за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становить 0,01% за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Відповідач зобов'язався повернути кредит, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Однак зобов'язання за зазначеним договором не виконує, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість.
02.10.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір №02-10/25, за умовами якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача за Договором №90151151.
Після відступлення прав грошової вимоги, ОСОБА_1 погашення існуючої заборгованості не здійснює, у зв'язку з чим загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем на день формування позовної заяви становить 15275.00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2500.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12675.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 100.00 грн.
За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 15275,00 грн, сплачений судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9000 гривень.
Ухвалою від 28 жовтня 2025 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні із викликом сторін (а.с. 10). Перше судове засідання призначено на 24 листопада 2025 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд даної справи за його відсутності та не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с.5).
Відповідач ОСОБА_1 також у судове засідання не з'явився, відзиву не подав, судова повістка, яка направлялась за його зареєстрованим місцем проживання повернулася до суду без вручення з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.13-14). Крім того, 04 листопада 2025 року на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено повідомлення про виклик ОСОБА_1 до суду (а.с. 12).
Відповідно до положень п. 4 ч. 8, ч.11 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи позицію представника позивача, суд вважав можливим розглянути справу у відсутності відповідача по наявних у справі доказах про взаємовідносини сторін та ухвалити заочне рішення на підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 14.05.2024 між Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №90151151, який підписано відповідачем електронним підписом відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Zjg1M2E4, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 2500, 00 грн. строком на 730 днів, з 14.05.2024 по 13.05.2026 (включно), зі сплатою процентів за користування кредитом 365% відсотків річних (денна процентна ставка - 1,0% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а відповідач зобов'язався їх провернути та сплатити проценти у термін, встановлений договором, та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені Договором (пукти 2.2, 2.3, 2.6 Договору).
Згідно з п.3.1.2.5 Договору, товариство в день укладання кредитного договору, але не пізніше трьох робочих днів з дня його підписання, надає кредит шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі Заяви на отримання кредиту та зазначений у розділі 10 (Реквізити сторін) цього Договору.
На виконання умов договору ТОВ «ЕКО ФІН» здійснило переказ коштів згідно договору №90151151 від 14.05.2024 в розмірі 2500 грн, що підтверджується копією квитанції № 41568-38858-91133 ТОВ «ПрофітГід» від 2024-05-14 10:51:25.
У той же час, матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором на умовах, встановлених ним.
02.10.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір №02-10/25, за умовами якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача за Договором №90151151 від 14.05.2024.
Відповідно до Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору №02-10/25 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 02.10.2025 загальна сума заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 на час відступлення права вимоги становить 15175,00 грн., із яких: 2500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 12675,00 грн. - заборгованість за відсотками.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч 2.ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти, на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані кредитодавцем грошові кошти.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Спірний договір 90151151 від 14.05.2024 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №90151151 від 14.05.2024.
Як зазначає позивач, боржник з моменту переходу прав вимоги не погашав заборгованість за кредитним договором, заборгованість відповідача перед позивачем згідно розрахунку заборгованості становить 15275,00 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 2500,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12675,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 100 грн.
Відповідачем у відповідності до ст. 81 ЦПК України не спростовано розрахунки заборгованості надані позивачем до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом з тим, у порушення норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно первісному кредитору, ТОВ «ЕКО ФІН», а згодом і ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача порушені відповідачем ОСОБА_1 , а тому вони підлягають захисту, тобто позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів №0566560044 від 20.10.2025 року. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ці витрати, понесені на оплату судового збору.
При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 гривень.
Згідно з ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору № 02/07/24 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «Лігалс Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» з переліком можливих наданих послуг та їх вартістю; заявку на надання юридичної допомоги №25 від 03.10.2025 року; витяг з Акту №20 про надання юридичної допомоги від 10.10.2025 року з переліком наданих послуг та їх вартістю.
Частина 4 ст. 137 ЦПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням викладених вище вимог закону до визначення розміру витрат на правову допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, рівень складності та категорію справи, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити з 9000 грн. до 3000 грн., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст.207, 256, 267, 625-628, 634, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.12, 13, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором про споживчий кредит/Кредитний договір №90151151 від 14.05.2024 в загальному розмірі 15 275 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень) 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс. 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення складено 24.11.2025.
Суддя: