Справа №295/16356/25
1-кс/295/6007/25
21.11.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
власника майна ОСОБА_3 ,
володільця майна ОСОБА_4 ,
представника власника та володільця майна - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна, внесене в кримінальному провадженні № 12025060610000692 від 19.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
Слідча ОСОБА_6 звернулася із указаним клопотанням, в якому послалася на те, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області розслідується кримінальне провадження №12025060610000692 від 19.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена слідством особа (особи) у достовірно невстановлений слідством час, однак не пізніше 13 години 00 хвилин 18.11.2025 року, здійснила незаконну порубку дерев породи береза на території с. Вигода Березівської ТГ Житомирського району Житомирської області.
18.11.2024 у період часу з 22:30-22:55 під час огляду місця події на відкритій ділянці місцевості за координатами 50.3387928, 28.5109659, що розташована в межах населеного пункту Вигода Житомирського району Житомирської області, виявлено транспортний засіб марки «Volvo» моделі «FH500» у кузові сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , до якого приєднаний бортовий тентований напівпричіп «SCHWARZMUELLER», д.н.з. НОМЕР_2 , що розташований на узбіччі. Транспортний засіб поміщено на майданчик тимчасового тримання за адресою: м. Житомир, вул. Корабельна, 4.
Водій вказаного автомобіля ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що 16.11.2025 на сайті «Лардс транс» виявив оголошення про завантаження деревини в с. Березівка Житомирського району Житомирської області та перевезення до м. Миколаїв, завантаження було заплановано на 17.11.2025 та у подальшому з невідомих йому причин дату завантаження змінено на 18.11.2025. Згодом, 18.11.2025 близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_4 приїхав на вказане для завантаження місце, що в межах с. Вигода Житомирського району Житомирської області, де до нього під'їхав автомобіль марки «Камаз» та почав навантаження деревиною породи «Береза». Через деякий час на місце під'їхав автомобіль марки «Опель» синього кольору, водій якого підійшов до ОСОБА_4 , представився ОСОБА_8 та взяв у ОСОБА_4 документи на транспортний засіб, після чого виписав ТТН.
Посилаючись на положення ст. 170 КПК України, завдання арешту майна та з метою збереження речових доказів, слідча за погодженням із прокурором просить накласти арешт на транспортний засіб марки «Volvo» моделі «FH500», у кузові сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , до якого приєднаний бортовий тентований напівпричіп «SCHWARZMUELLER», д.н.з. НОМЕР_2 , що вилучений до Житомирської транспортної дільниці, а саме на майданчик тимчасового тримання за адресою: м. Житомир, вул. Корабельна, 4, а також тимчасово позбавити власника майна ОСОБА_3 , користувача ОСОБА_4 , третіх осіб права відчуження, користування й розпорядження вказаним майном.
Слідча в судове засідання не з'явилася, просила розгляд клопотання проводити без її участі.
Володілець майна ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. З азначив, що на сайті Делла знайшов оголошення про перевезення деревини, зателефонував, приїхав, автомобіль загрузили деревиною. Не побачив нічого підозрілого. Йому надали договір підряду, ТТН та він повинен був привезти загружену у причіп деревину із с. Березівка в м. Миколаїв. Усі документи він тоді показував слідчому.
Власник майна ОСОБА_3 додатково пояснила, що вантажний транспорт - це їх єдиний вид заробітку. Наразі постійної роботи вона з чоловіком не мають, якщо знайшли вантаж, то перевозять його. Також просила відмовити у задоволенні клопотанні.
Представник власника та володільця майна - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, яке, на його думку, нічим не обґрунтовано. До клопотання додані лише два протоколи огляду місця події та допиту свідка ОСОБА_4 . Звернув увагу, що до протоколу огляду місця події не додано фото таблицю, не конкретизований обсяг вилученої деревини у транспортному засобі, не визначено хто є потерпілим у кримінальному провадженні та кому належить земельна ділянка, з якої проводилася вирубка. Зауважив, що фактично єдиний вид заробітку у його довірителів - це вантажні перевезення.
Заслухавши власника, володільця майна та їх представника, вивчивши й дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Як вбачається із витягу з кримінального провадження №12025060610000692 від 19.11.2025, Відділом поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування за фактом незаконної порубки дерев породи береза на території с. Вигода Березівської ТГ Житомирського району Житомирської області, із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 246 КК України.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 від 19.11.2025 вилучені в ході огляду місця події автомобіль марки «Volvo», моделі «FH500», у кузові сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , до якого приєднаний бортовий тентований напівпричіп «Schwarzmuеller», д.н.з. НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Із наявних у матеріалах справи документів убачається, володілець майна ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець, одним із видів діяльності якого є за кодом КВЕД 49.41 вантажний транспорт.
25.03.2025 року між ФОП ОСОБА_10 й ТОВ «Акріс-Груп» укладений договір підряду та першим відповідно до даного договору видано водію ОСОБА_4 ТТН за №12 від 18.11.2025 на перевезення автомобілем марки «Volvo», моделі «FH500», д.н.з. НОМЕР_1 , із с. Вигода в м. Миколаїв дров породи береза.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу №1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Підставою для арешту майна слідчою зазначено збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведені законні підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту транспортного засобу марки «Volvo», моделі «FH500», у кузові сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , до якого приєднаний бортовий тентований напівпричіп «Schwarzmuеller», д.н.з. НОМЕР_2 , в частині тимчасового позбавлення їх власника (володільця), а також третіх осіб права на відчуження й розпорядження указаним транспортним засобом. Натомість слідчий суддя, зважаючи на господарську діяльність ФОП ОСОБА_4 , відсутність доказів інших джерел доходів останнього та власника майна, враховуючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не вважає за доцільне застосувати до згаданих у даному абзаці осіб арешт і у вигляді заборони користування транспортним засобом (автомобілем та напівпричіпом).
При цьому, часткове накладення арешту на майно, на думку слідчого судді, в даному випадку жодним чином не порушуватиме справедливий баланс між інтересами володільця (власника), гарантованими законом, і інтересам кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «Volvo», моделі «FH500», у кузові сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , до якого приєднаний бортовий тентований напівпричіп «Schwarzmuеller», д.н.з. НОМЕР_2 , виключно в частині тимчасового позбавлення їх власника (володільця), а також третіх осіб права на відчуження й розпорядження указаним транспортним засобом, без заборони користування транспортним засобом (автомобіль та напівпричіп).
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1