Рішення від 03.11.2025 по справі 607/14693/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2025 Справа №607/14693/25 Провадження №2/607/4365/2025

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал», позивач) звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року у розмірі 19 598,52 грн, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що 05 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 492859096 (далі - Кредитний договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

ОСОБА_1 підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV34G3M.

При укладенні Кредитного договору: Відповідач діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - Алгоритм дій Відповідача). Порядок дій Відповідача підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора; Первісний кредитор діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій Первісного кредитора (далі - Алгоритм дій Первісного кредитора). Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної картки Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Відповідачу.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. З наданого Позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

05 жовтня 2021 року Первісний кредитор перерахував грошові кошти в сумі 14 000,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_4.

Первісний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, та в подальшому укладалися додаткові угоди до договору, які продовжували строк дії договору. Відповідно до умов договору та додаткових угод, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 170 від 25 січня 2022 року.

23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») було укладено Договір факторингу № 23/0224-01. Відповідно до умов вище вказаного договору до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року.

В подальшому, 04 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19 598,52 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2024 року.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 19 598,52 грн, яка складається з: 10 700,76 грн - заборгованість по тілу кредиту; 8 897,76 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою судді від 21 липня 2025 року відкрито провадження у справі № 607/14693/25 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

14 серпня 2025 року судом зареєстровано відзив ОСОБА_1 у якому він заперечує щодо задоволення позовних вимог. На обґрунтування відзиву вказує на те, що позивачем до позовної заяви не долучено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань по Кредитному договору № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, також відсутній підпис позивача у договорі. Звертає увагу, що на момент укладення першочергового договору факторингу № 28/1118-01, в 2018 році ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем, тобто у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би в подальшому передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу. Отже, позивач належним чином не набув прав вимоги відносно відповідача за кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року. Щодо нарахованих відсотків вважає, що кредитор мав право нараховувати відсотки лише протягом строку дії договору до 11 січня 2022 року. Тому, за кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року повинні були нараховуватися відсотки за період з 05 жовтня 2021 року по 15 жовтня 2021 року у сумі 1 062,60 грн; у період з 16 жовтня 2021 року по 01 листопада 2021 року - 1 421,96 грн, та у період з 02 листопада 2021 року по 11 січня 2021 року - 5 242,30 грн, на загальну суму 7 726,86 грн. Також відповідач зауважує, що ним було сплачено проценти 15 жовтня 2021 року на суму 966,00 грн, 01 листопада 2021 року на суму 1 421,88 грн. Відтак вважає, що залишок заборгованості за процентами складає 5 338,98 грн. Водночас ОСОБА_1 зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази перерахунку коштів.

Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року клопотання представника ТОВ «Юніт Капітал» про витребування доказів - задоволено. Витребувати від АКЦІОНЕРОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» інформацію:

чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_4;

про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_4, у період з період з 05.10.2021 по 10.10.2021 у сумі 14 000,00 грн;

чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_4 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок маска-карти № НОМЕР_4 , за період з 05.10.2021 по 10.10.2021 у сумі 14 000,00 грн, надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію; надати повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на який зараховано кошти;

у випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи - надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Боржника).

21 жовтня 2025 року на адресу суду, на виконання ухвали суду від 22 вересня 2025 року, від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла запитувана інформація стосовно карткового рахунку ОСОБА_1 , зарахування на картку кредитних коштів, що відображено у банківській виписці.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» не з'явився, у прохальній частині позову просив судові засідання проводити за його відсутності, позовні вимоги задовольнити, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, та скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

05 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 492859096 (далі - Договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого:

1.1. За цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 14 000 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч грн нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»).

1.2. Кредит надається строком на 98 (дев'яносто вісім) днів.

1.3. Строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.

1.4. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 (двісті п'ятдесят одна цілих вісімдесят п'ять сотих) відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Дисконтна процентна ставка»).

1.5. На умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 (чотириста сімдесят чотири цілих п'ять десятих) відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Базова процентна ставка»).

1.6. Умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором.

Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

1.6.1. За умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою:

- загальні витрати за Кредитом складають - 10 662 грн 12 коп. (дев'ять тисяч двісті шістдесят три грн. шістдесят шість коп.);

- орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 24 662 грн 12 коп. (двадцять три тисячі сімсот шістдесят три грн. шістдесят шість коп.).

1.8. Графік платежів складений з розрахунку нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою та складається таким чином, що на дату кожного чергового платежу Позичальнику необхідно повернути частину наданого в користування тіла Кредиту та всі нараховані проценти за користування Кредитом.

1.13. Збільшення розміру Дисконтної та Базової процентних ставок без згоди Позичальника не допускається.

4.1. Невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

4.2. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

З розділу 5 Кредитного договору № 492859096 від 05 жовтня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 зазначено ідентифікаційний номер, адресу проживання та електронну адресу, а також номер телефону.

Додатком № 1 до Договору № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, позивачем долучено графік платежів з розрахунку застосування Дисконтної процентної ставки протягом всього строку дії Договору, з якого вбачається, що сторонами погоджено строк дії договору з 05 жовтня 2021 року по 11 січня 2022 року, суму кредиту у розмірі 14 000,00 грн, проценти за користування кредитом 5 905,06 грн, загальна вартість кредиту становить 19 905,06 грн. Сторони погодили, що у разі якщо повернення Кредиту здійснюється Позичальником не у відповідності до Графіку платежів вказаного в п. 1 цього Додатку № 1, а саме: у разі часткового дострокового повернення Кредиту чи прострочення будь-якого чергового платежу (що має наслідком застосування Базової процентної ставки), Кредитодавець, за аналогією з порядком визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», надає Позичальнику оновлений Графік платежів, шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

Як вбачається з розділу 6 Додатку № 1 до Договору № 492859096 від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписав зазначений договір Одноразовим ідентифікатором MNV34G3M.

Позивачем до матеріалів позову долучено паспорт споживчого кредиту продукту «КОМФОРТ» до Договору № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, з якого вбачається, що сторонами погоджено тип кредиту: кредит, сума/ліміт кредиту 14 000,00 грн, строк кредитування 98 днів, мета отримання кредиту: на споживчі цілі. Процента ставка, процентних річних: 251,85, тип процентної ставки фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 19 905,06 грн., реальна річна процентна ставка 1006,91% річних.

В матеріалах справи наявні Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «КОМФОРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», які не підписані відповідачем.

В заявці на отримання кредитних коштів від 05 жовтня 2021 року вказана персональні дані ОСОБА_1 , бажана суму кредиту та строк на який він має намір отримати кошти.

Існування договірних зобов'язань між сторонами Договору № 492859096 від 05 жовтня 2021 року та їх виконання підтверджується платіжним дорученням від 05 жовтня 2021 року - 14 000,00 грн. Призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_4 без ПДВ.

Згідно виписки за договором № б/н за період 05 жовтня 2021 року- 10 жовтня 2021 року АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» щодо рахунку ОСОБА_1 , який складено 13 жовтня 2025 року, 05 жовтня 2021 року на картку відповідача НОМЕР_4 було здійснено зарахування коштів у сумі 14 000,00 грн.

У розрахунку заборгованості за кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, який складеним представником ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», вбачається, що у відповідача наявна заборгованість 19 598,52 грн. 15 жовтня 2021 року відповідачем для погашення заборгованості за договором внесено кошти у розмірі 2 843,56 грн, а також 01 листопада 2021 року ОСОБА_1 для погашення заборгованості за договором внесено кошти у розмірі 2 843,56 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 170 від 25 січня 2022 року.

Згідно Додаткової угоди № 19 від 28 листопада 2019 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс», п. 8.2. Договору виклали в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором».

Згідно Додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс», п. 8.2. Договору виклали в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором».

Згідно Додаткової угоди № 27 від 31 грудня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2022 року включно (п. 1 додаткової угоди).

Згідно Додаткової угоди № 31 від 31 грудня 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди продовжити строку дії Договору до 31 грудня 2023 року включно (п. 1 додаткової угоди).

Згідно Додаткової угоди № 32 від 31 грудня 2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди продовжити строку дії Договору до 31 грудня 2024 року включно (п. 1 додаткової угоди).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, який складено представником ТОВ «Таліон Плюс», вбачається, що у відповідача наявна заборгованість 19 598,52 грн, з яких 10 700,76 грн - сума заборгованості за тілом; 8 897,76 грн - сума заборгованості за відсотками.

23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року.

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю.

Відповідно до Реєстру боржників від 04 червня 2024 року до Договору факторингу № 04/06/25-Ю, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року в сумі 19 598,52 грн.

До позову надана виписка з особового рахунку за Кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, сформована представником ТОВ «Юніт Капітал», згідно якої заборгованість ОСОБА_1 становить: за тілом кредиту - 10 700,76 грн; за відсотками 8 897,76 грн, яка станом на 25 червня 2025 року не погашена.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідач отримав кредитні кошти, однак не виконує зобов'язань щодо їх повернення.

Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд встановив, що Договір № 492859096 від 05 жовтня 2021 року був укладений в електронній формі, сума наданого кредиту склала 14 000,00 грн, строк кредиту - 98 днів, загальні витрати за Кредитом складають - 10 662,12 грн, орієнтована загальна вартість Кредиту складає - 24 662,12 грн. Відомості щодо надання Позичальнику оновлений Графік платежів, шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника у суду відсутні.

Відтак, у межах 98 денного строку кредитування відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти.

У матеріалах справи відсутні відомості про те, що строк дії кредитного договору був продовжений. Наявні при справі Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «КОМФОРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», не підписані відповідачем, а тому за відсутності належних і допустимих доказів про інше, не можна вважати, що сторони узгодили вказані Правила і що вони повинні застосовуватись до спірних правовідносин.

Водночас без здійснення вказаних вище дій ОСОБА_1 кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та його укладення у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Волевиявлення позичальника на час укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.

Без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, використання аналога власноручного підпису, кредитний договір (анкета - заява на кредит ) не міг би бути укладеним.

Також про виникнення зобов'язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в електронному договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 на належний йому банківський рахунок. Та відповідачем було здійснено погашення заборгованості, зокрема здійснено перші два платежі у сумі та в строк, визначених у графіку платежу.

Враховуючи викладене, позивач належними та допустимими доказами довів наявність волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору та погодження його суттєвих умов згідно правил надання грошових коштів у позику без погодження яких позичальник не зміг би отримати кредит згідно алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Тому, доводи відповідача про те, що кредитний договір є неналежним доказом, оскільки відсутні докази підтвердження ідентифікації позичальника та використання одноразового ідентифікатора, а також примірник договору з підписом відповідача, є неналежною копією, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Крім того, наявні у справі докази відомості АТ КБ Приват Банк підтверджують належність ОСОБА_1 емітованої банком карти № НОМЕР_5 , фінансового номеру телефону та номер телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 - НОМЕР_2 , зарахування на карту відповідача 05 жовтня 2021 року коштів у сумі 14 000,00 грн, а тому доводи ОСОБА_1 про те, що у справі відсутні докази фактичної видачі коштів, є голослівними та спростовуються наявними у справі письмовими доказами.

Матеріали справи не містять доказів на спростування презумпції правомірності правочину.

Щодо твердження відповідача, що позивач належним чином не набув прав вимоги відносно ОСОБА_1 за кредитним договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року.

За ст. ст. 76, 77, 78, 95 ЦПК України належність і допустимість письмових доказів визначаються їх зв'язком зі спірними правовідносинами та дотриманням способу одержання/подання, а не відповідністю вимогам оформлення для організаційно-розпорядчих документів.

ДСТУ 2732:2023 та ДСТУ 4163:2020 регулює правила діловодства (структуру реквізитів, позначки «Згідно з оригіналом» тощо) і не встановлюють процесуальних підстав для визнання документів недопустимими у цивільному процесі. Невідповідність певним реквізитам ДСТУ не нівелює доказової сили, якщо документ дає змогу ідентифікувати його зміст, сторони, дату, предмет і підписантів.

Подані реєстри містять ключові ідентифікатори, підписи та печатки сторін і цього достатньо для доказу переходу права.

Кожен із наданих документів до договорів факторингу містить: - повні дані сторін (клієнта та фактора); - дату та номер договору факторингу; - ідентифікацію конкретного зобов'язання (ПІБ боржника, № та дата кредитного договору, структура заборгованості тіло/проценти); -підписи уповноважених осіб та відбитки печаток обох контрагентів.

Це саме ті реквізити, які підтверджують юридичний факт відступлення (обсяг і момент переходу права вимоги). Позначка «Згідно з оригіналом» для засвідчення копії тут не є визначальною, оскільки сторони факторингу власноруч підписали примірник реєстру це первинний документ від контрагентів.

Крім того, за умовами укладених договорів факторингу право грошової вимоги переходить від клієнта до фактора в момент підписання відповідного реєстру прав вимоги. У даній справі такі реєстри підписано і скріплено печатками сторонами, що підтверджує передачу прав вимоги за кредитним договором.

Тому дата укладення за договорами факторингу, із урахуванням погодженої між сторонами процедури переходу права вимоги від клієнта до фактора - в день підписання сторонами реєстру прав вимог не впливає на відступлення прав вимоги.

Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс», та в подальшому на підставі Договору факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», після чого вимога була відступлена на підставі Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», заборгованості за кредитом договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року.

Водночас позивачем не доведена повною мірою вимога про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, виходячи з наступного.

Згідно п. 1.8. Договору, Графік платежів складений з розрахунку нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою та складається таким чином, що на дату кожного чергового платежу Позичальнику необхідно повернути частину наданого в користування тіла Кредиту та всі нараховані проценти за користування Кредитом.

Додатком № 1 до Договору № 492859096 від 05 жовтня 2021 року, позивачем долучено графік платежів з розрахунку застосування Дисконтної процентної ставки протягом всього строку дії Договору, з якого вбачається, що сторонами погоджено строк дії договору з 05 жовтня 2021 року по 11 січня 2022 року у розмірі 14 000,00 грн, проценти за користування кредитом 5 905,06 грн, загальна вартість кредиту становить 19 905,06 грн. Сторони погодили, що у разі якщо повернення Кредиту здійснюється Позичальником не у відповідності до Графіку платежів вказаного в п. 1 цього Додатку № 1, а саме: у разі часткового дострокового повернення Кредиту чи прострочення будь-якого чергового платежу (що має наслідком застосування Базової процентної ставки), Кредитодавець, за аналогією з порядком визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», надає Позичальнику оновлений Графік платежів, шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

Відомості щодо надання Позичальнику оновленого Графіку платежів, шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника у суду відсутні.

Згідно п. 1.6. Договору, умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором.

Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 1.6.1. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою:

- загальні витрати за Кредитом складають - 10 662 грн 12 коп. (десять тисяч шістсот шістдесят дві грн дванадцять коп.);

- орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 24 662 грн 12 коп. (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят дві грн дванадцять коп.).

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, при вирішенні спірних правовідносин суд зауважує на необхідності застосування положення contra proferentem (з лат. - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зроблено висновок, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення «contra proferentem». «Contra proferentem" (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem») - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» («no individually negotiated»), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін». Тобто, «contra proferentem» має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: «contra proferentem» має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; «contra proferentem» спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); «contra proferentem» застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а саме у 14 000,00 грн - тіло кредиту, 98 днів - строк Договору, дата повернення кредиту 11 січня 2022 року, а не завуальованими, неясними умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Щодо доводів відповідача, що проценти повинні нараховуватися лише в межах строку дії договору, тобто 98 днів, то суд погоджується, проте вважає, що розрахунок наведений ОСОБА_1 у відзиві не відповідає умовам договору, оскільки у разі невиконання умов договору та несвоєчасного внесення платежів, проценти повинні нараховуватися за базовою процентною ставкою.

Відповідно до п. 1.6.1. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою:

- загальні витрати за Кредитом складають - 10 662 грн 12 коп. (десять тисяч шістсот шістдесят дві грн дванадцять коп.);

- орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 24 662 грн 12 коп. (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят дві грн дванадцять коп.).

Оскільки відповідачем невнесено своєчасно платежі на погашення кредитної заборгованості вартість кредиту розраховується за Базовою процентною ставкою та загальна вартість Кредиту складе - 24 662 грн 12 коп., адже саме таку суму було погоджено сторонами.

Отже, до стягнення з відповідача на користь нового кредитора - позивача підлягають 10 873,62 грн (14 000,00 грн - (1 491,16 грн + 1 635,22 грн)) - тіло кредиту, та 8 101,38 грн (10 662,12 грн - (1 352,40 грн + 1 208,34 грн)) - проценти. Оскільки відповідачем було здійснено перші два платежі згідно графіку.

При цьому позивачем відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування відповідача за Договором № 492859096 від 05 жовтня 2021 року був змінений та оновлений Графік платежів, шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не повернув отримані ним від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитні кошти, на користь позивача (нового кредитора) підлягає стягненню заборгованість за Договором кредитної лінії № 492859096 від 05 жовтня 2021 року в розмірі 18 975,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 10 873,62 грн, заборгованість за відсотками - 8 101,38 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 345,33 грн (18 975,00 * 2 422,40 : 19 598,52), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19.

Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обґрунтування понесених судових витрат представник позивача Тарасенко А. І. надав:

Договір про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, укладений між Адвокатським об'єднанням «Тарасенко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал»;

додаткову угоду № 25770709534 до Договору про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, за умовами якого адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «Юніт Капітал» з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 ;

протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року ;

акт прийому - передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року, згідно якого адвокатським об'єднанням «Тарасенко та партнери» надані юридичні послуги на суму 7 000 грн (5 000 грн - складання позовної заяви; 1 000 грн - вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника; 500 грн - підготовка адвокатського запиту; 500 грн - підготовка та подача клопотання про отримання інформації).

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, заявлений розмір витрат, відсутність клопотання про їх зменшення, суд вважає, що до стягнення з відповідача ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 777,30 грн (18 975,00 * 7 000,00 : 19 598,52), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 492859096 від 05 жовтня 2021 року в розмірі 18 975 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять),00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 777 (шість тисяч сімсот сімдесят сім),30 грн та 2 345 (дві тисяча триста сорок п'ять),33 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ, код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, м. Київ, 01024.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська

Попередній документ
132031660
Наступний документ
132031662
Інформація про рішення:
№ рішення: 132031661
№ справи: 607/14693/25
Дата рішення: 03.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 16.07.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
18.09.2025 15:40 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
22.09.2025 14:15 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
22.10.2025 14:15 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
03.11.2025 10:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області