справа № 208/3824/25
провадження № 2/208/2692/25
21 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №208/3824/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Корнійчук Д.Д., через систему «Електронний суд» звернувся до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 08.10.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС»і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1283-9730.
Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A8144, для підписання Кредитного договору №1283-9730 від 08.10.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
сума кредиту - 4 000,00 грн.;
строк кредитування - 300 днів;
базовий період - 21 днів;
знижена % ставка - 2,50 % в день;
стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.
Станом на 27.02.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 39 580,00 гривень, а саме:
- прострочена заборгованість за кредитом - 4 000,00 гривень,
-прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 35 580,00 гривень.
Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 19 580,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 20 000,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:
- прострочена заборгованість за кредитом - 4 000,00 гривень;
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 16 000,00 гривень;
що разом становить 20 000,00 гривень.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025 цивільну справу № 208/3824/25 було розподілено судді ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 31.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 цивільну справу № 208/3824/25 було розподілено судді Гречаній В.Г. у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.
Ухвалою суду від 26.06.2025 року цивільну справу № 208/3824/25 суддею Гречаною В.Г. прийнято до свого провадження.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» разом з позовною заявою подав клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухваленн рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку «Укрпошта» за зареєстрованим місцем проживання, що в розумінні п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не подавав.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
08.10.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" і ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1283-9730 продукту «CreditKasa».
Відповідно до умов Кредитного договору погоджені наступні умови:
сума кредиту - 4000,00 грн.;
строк кредитування - 300 днів;
базовий період - 21 дні;
дата повернення кредиту - 28.10.2023 року;
Стандартна процентна ставка - 3,00%.
Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8144.
У паспорті споживчого кредиту від 08.10.2023 року зазначені ті ж самі умови.
Відповідно до Довідки про перерахування суми кредиту №1283-9730 від 08.10.2023 року сума перерахування складає 4000,00 грн. від 08.10.2023 року на карту НОМЕР_1 .
Згідно до листа АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» повідомлено про перерахунок коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 року по платеж, у тому числі й договору № 1283-9730 на суму 4000,00 грн. на картку НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості,станом на 27.02.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 39580,00 грн.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно положень ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
У частині першій статті 218 ЦК України передбачено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
У даному випадку правовідносини між сторонами справи виникли на підставі укладеного в електронній формі кредитного договору з використанням визначених сторонами ідентифікаторів особи, яка отримує кредитні кошти, що належним чином відповідає вимогам профільного законодавства, зокрема, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, номер пароля А8144 для Договору про відкриття кредитної лінії 1283-9730.
Таким чином підписання відповідачем кредитного договору № 1283-9730 від 08.10.2023 року здійснено електронним підписом одноразовим ідентифікатором А8144.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами кредитного договору підтверджено належними та допустимими доказами. Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд доходить висновку, що кредитний договір № 1283-9730 від 08.10.2023 року укладений сторонами у спосіб визначений чинним законодавством України.
Отже, на підтвердження існування договірних відносин позивачем по справі було надано кредитний договір № 1283-9730 від 08.10.2023 року.
Судом встановлено, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит від 08.10.2023 рокув сумі 4000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 , що підтверджено копією листа-довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.
Факт укладення кредитного договору та отримання за договором кредитних коштів (кредиту) у визначеному договором розмірі відповідач не заперечувала, тому, з огляду на положення ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд визнав вказані обставини встановленими.
Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК України).
Так, за умовами укладеного сторонами договору кредиту від 08.10.2023 року ТОВ «Укр кредит фінанс» надало ОСОБА_1 суму кредиту 4000,00 грн., а останній зобов'язувався повернути гроші у повному обсязі.
Відповідно до п. 4.10. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день користування кредитом.
Тобто сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування (стаття 1048 ЦК України).
Отже, обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами за період дії кредитного Договору визначений позивачем.
Поряд з цим відповідачем до суду не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обовязку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Станом на 27.02.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 39 580,00 гривень, а саме:
- прострочена заборгованість за кредитом - 4 000,00 гривень,
-прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 35 580,00 гривень.
Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 19 580,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 20 000,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:
- прострочена заборгованість за кредитом - 4 000,00 гривень;
- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 16 000,00 гривень;
що разом становить 20 000,00 гривень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 1283-9730 від 08.10.2023 року укладена у спосіб, визначений чинним законодавством та матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» по стягненню заборгованості, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь позивача в розмірі 20 000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 66079 від 19 березня 2025 року, як судові витрати на оплату судового збору при зверненні із позовом.
Враховуючи прийняття рішення про задоволення позовних вимог, згідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі відповідачем, на користь позивача.
Керуючись ст.ст.1, 2, 12,ч.2 ст.13,81, 141, 174,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на корись Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса реєстрації: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, заборгованість за Кредитним договором №1283-9730 від 08.10.2023 року у ромірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на корись Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса реєстрації: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони по справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса реєстрації: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В.Г.Гречана