24 листопада 2025 року
м. Київ
справа №160/11383/22
адміністративне провадження № К/990/46437/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л. В.
суддів: Гриціва М. І., Стеценка С. Г.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року з питань скасування заходів забезпечення позову та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року в адміністративній справі за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ХДД Інвест", ОСОБА_9 про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності, зобов'язання знесення об'єкту самочинного будівництва, і
Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської рад до в якому просив:
- скасувати державну реєстрацію прав власності на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2348581312101) площею 1974, 3 кв. м., житлова площа 1028,6 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 12101090000:08:642:0011, вчинену державним реєстратором відділу реєстраційних послуг Підгородненської міської ради Подгорним Віталієм Ігоровичем, №60932466 від 13 жовтня 2021 року, з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на вказаний об'єкт нерухомого майна;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав №61078876 від 19 жовтня 2021 року про поділ об'єкта нерухомого майна, що прийняте державним реєстратором відділу реєстраційних послуг Підгородненської міської ради Подгорним В.І. з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на 41 об'єкт нерухомого майна (квартири) та нежитлового нерухомого майна 2483699112020), право власності зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору дарування №3179 від 05 листопада 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченко О.О. на квартири;
- зобов'язати ОСОБА_3 знести за власний рахунок самочинно збудовану надбудову (поверхи), яка збудована вище другого надземного поверху об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2348581312101), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 12101090000:08:642:011, будівництво якої не передбачено будівельним паспортом «Будівництво індивідуального житлового будинку, господарських споруд та споруд у районі АДРЕСА_1 » від 02 січня 2020 року №16/28-1.
25 серпня 2025 року Західна окружна прокуратура міста Дніпра подала до суду заяву про забезпечення позову в якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 та буд-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо наступних об'єктів нерухомого майна, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продаж, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділ об'єкта, тощо: квартир 1-41, групі нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити відповідачам та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав об'єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року заяву Західної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення адміністративного позову задовольнив частково, вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав (у тому числі державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на 41 об'єкт нерухомого майна (квартири).
ОСОБА_1 не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій і подав касаційну скаргу.
Касаційний адміністративний суд у складі верховного суду постановою від 23 липня 2025 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі залишив без змін.
20 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання про скасування вжитих ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року заходів забезпечення позову.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
Суд першої інстанції коли відмовляв у задоволенні клопотання з питань скасування заходів забезпечення позову, виходив з положень частин першої, другої, третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та прийшов до висновку про те, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року про забезпечення позову вже неодноразово була предметом апеляційного перегляду, зокрема, і за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а саме: постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року залишено без змін. У цій ухвалі суд першої інстанції зазначив, що прокуратурою обґрунтовано вказано на існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, задля уникнення подальшого відчуження та створення умов при яких неможливо бути виконати рішення суду у даній справі, а також з метою захисту прав майбутніх потенційних набувачів об'єктів нерухомого майна, оскільки, як зазначалось, предметом позову є припинення права володіння (власності) осіб нерухомим майном, що утворилось в результаті державної реєстрації поділу об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2348581312101, за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 у період судового розгляду даної справи здійснив відчуження спірного майна на користь третіх осіб. Застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин цієї справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, залучення нових сторін. Суд вказав, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог. ОСОБА_1 у своєму клопотанні не зазначив про появу нових обставин, що в розумінні статті 157 КАС України обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
ОСОБА_1 не примирився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і через свого представника ОСОБА_10 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав касаційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання з питань скасування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів перевірила наведене в касаційній скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частинами першою, третьою, п'ятою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, можливе з власної ініціативи суду або за вмотивованим клопотанням учасника справи при появі нових обставин, які свідчать, зокрема, про те, що відпала потреба у забезпеченні позову або усунуті фактичні підстави, що зумовили вжиття судом таких заходів.
При цьому, скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, є відмінне від скасування ухвали про забезпечення позову, позаяк у першому випадку заходи забезпечення позову скасовує суд, який їх вжив, при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову, тоді як в другому випадку скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється судом апеляційної чи касаційної інстанцій за результатами розгляду апеляційної чи касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що ухвала суду першої інстанції за результатами розгляду питання про скасування забезпечення позову, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 294 КАС України, та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена в порядку апеляційного перегляду такої ухвали, не підлягають касаційному оскарженню.
Колегія суддів не має застережень щодо того, що судові рішення - ухвала окружного адміністративного суду та постанова суду апеляційної інстанції, за певних фактичних і юридичних передумов, в рамках забезпечення права на судовий захист можуть бути предметом відповідного інстанційного перегляду, зокрема, й шляхом оскарження до Верховного Суду. Але для цього особа, яка оскаржує таке (чи такі) рішення судів попередніх інстанцій, з посиланням на матеріальні та процесуальні норми права в їхньому системному розумінні має вмотивовано обґрунтувати стверджуванні порушення свого права, яке потребує судового захисту й, зокрема, право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу і просить переглянути оскаржені судові рішення судів попередніх інстанції, ухвалених за результатами розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову. Але це звернення до Верховного Суду не містить ні посилання на нормативну базу, ні обґрунтування та мотивування, яке би ілюструвало, що такі судові рішення як скасування заходів забезпечення позову за законом можуть бути переглянуті саме за правилами касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 цього Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У контексті викладеного колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, які не переглядаються касаційним судом, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження треба відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 про перегляд ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року з питань скасування заходів забезпечення позову та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року в адміністративній справі за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДД Інвест", ОСОБА_9 про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності, зобов'язання знесення об'єкту самочинного будівництва.
Копію цієї ухвали, касаційну скаргу та додані до скарги матеріали надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л. В. Тацій
Судді М. І. Гриців
С. Г. Стеценко