24 листопада 2025 року
м. Київ
справа №400/3850/25
адміністративне провадження № К/990/46353/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі №400/3850/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби 26 квітня 2020 року в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 102285,81 грн, виплаченої згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №400/13973/23;
- зобов'язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби 26 квітня 2020 року в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 01 березня 2018 року по 26 квітня 2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 102285,81 грн, виплаченої згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі №400/13973/23.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення у фіксованій величині.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, виплаченої на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 400/13973/23, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року залишено без руху. Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1453 грн 44 коп. Роз'яснено скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційну скаргу, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі №400/3850/25 повернути особі, яка її подала, на підставі частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
11 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі №400/3850/25. Заявник просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 та відстрочити оплату судового збору за подання апеляційної скарги до часу проголошення рішення суду по суті направленої апеляційної скарги у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі №400/3850/25 без руху суд апеляційної інстанції вказав відсутність документа про сплату судового збору.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Так, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги зазначив.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обов'язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Для вирішення відповідного питання також оцінці підлягають дії, вчинені стороною задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Апеляційний суд зазначив, що будь-яких доказів про наявність об'єктивних підстав щодо відстрочення сплати судового збору у зв'язку з майновим станом, скаржником до суду апеляційної інстанції не надано.
Ураховуючи те, що клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не було належним чином обґрунтоване та до нього не було додано доказів на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов'язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим. Відповідач є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Відповідачем не було надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній справі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Отже, держава в особі органів влади, що діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, а саме ненаданням документу про сплату судового збору, апеляційним судом вірно застосовано положення частини другої статті 298, пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
При цьому, Суд зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі №400/3850/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська