24 листопада 2025 року
м. Київ
справа №420/29715/24
адміністративне провадження № К/990/47399/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №420/29715/24 за позовом Дочірнього підприємства «ІДЕАЛ-ДИСТРИБУЦІЯ» до Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення фінансових санкцій, стягнення шкоди,
Дочірнє підприємство «ІДЕАЛ - ДИСТРИБУЦІЯ» звернулась до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві № 109 від 05.07.2024 про усунення порушення вимог законодавства;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві № 11 від 15.07.2024 про накладення фінансової санкцій на суб'єкта господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення;
- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства "Ідеал-Дистрибуція" шкоду в сумі 360 000,00 (триста шістдесят тисяч) грн., яка заподіяна незаконною постановою Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві №11 від 15.07.2024 та діями Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві № 109 від 05.07.2024 про усунення порушення вимог законодавства.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві № 11 від 15.07.2024 про накладення фінансової санкцій на суб'єкта господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
18.11.2025 до Верховного Суду через систему «електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №420/29715/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Предметом оскарження у даній справі є припис Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві 109 від 05.07.2024 № про усунення порушення вимог законодавства та постанова про накладення фінансової санкцій на суб'єкта господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення в розмірі 360 000,00 грн.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, значення справи для сторін і суспільства, критеріїв визначених статтями 12, 257 КАС України, а також того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи.
Також у поданій касаційній скарзі, скаржник зазначає підставу касаційного оскарження пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні).
Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Однак обґрунтування касаційної скарги не дають підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Посилання у касаційній скарзі на те, що справа становить значний суспільний інтерес з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих.
Обґрунтування критеріїв того, що справа має виняткове значення для її учасника, який подає касаційну скаргу, може бути наступним чином.
Згідно із загальним правилом, справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом. Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених КАСУ підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв'язку з цим порушень законності попередніх судових рішень.
Верховний Суд може визначити наявність підстав для перегляду справи, що має виняткове значення для учасника, тобто з'ясувати питання, чи є ця справа винятковою відповідно до КАС України. Підставами для розгляду справи, що має для учасника виняткове значення, може бути виявлене після її апеляційного розгляду неоднакове застосування судом (судами) апеляційної інстанції одного й того ж положення закону, а також визнання міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, судового рішення таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім того, Верховний Суд роз'яснює, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18).
Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість), зміни суспільного контексту.
Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи.
Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку про те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
1) норми права;
2) постанови Верховного Суду, на яку послався суд апеляційної інстанції, і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено;
3) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування цієї ж норми (видозміна, уточнення, відмова від такого висновку);
4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду, від якого необхідно відступити, i у якій подається касаційна скарга).
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить детальний виклад фактичних обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини та посилання на підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №420/29715/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Н.В. Коваленко
Судді:
А. І. Рибачук