24 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 620/13217/23
адміністративне провадження № К/990/13594/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №620/13217/23
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мандрик Владислав Володимирович,
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, ухвалене головуючим суддею Падієм В.В.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі судді-доповідача Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.,
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв адвокат Мандрик В.В., звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач, НОМЕР_2 прикордонний загін Держприкордонслужби, В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (В/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 19.05.2022 по 27.05.2022, з 08.09.2022 по 16.09.2022, 04.10.2022, з 10.10.2022 по 13.10.2022, з 28.11.2022 по 12.12.2022, з 01.03.2023 по 10.03.2023, з 11.03.2023 по 12.03.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
1.2. зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (В/ч НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 означену додаткову винагороду за вказані періоди з урахуванням фактично виплачених сум.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у вказані періоди брав безпосередню участь у бойових діях та заходах, а саме:
- згідно з витягом з журналу бойових (службово-бойових) дій від 01.05.2022 № 10/10 гриф том 2 приймав участь у знищенні засобів повітряного нападу ворога, десанту противника у повітрі з 19.05.2022 по 27.05.2022;
- згідно з витягом з журналу бойових (службово-бойових) дій від 31.08.2022 № 10/10 гриф том 2 здійснював заходи, пов'язані зі знищення безпілотників противника та засобів повітряного нападу силами і засобами ППО, знищення десантів противника у повітрі силами і засобами ППО, протидія зальоту на територію України, прикриття ДК на ймовірних напрямках дій повітряного нападу противника, їх виявлення і знищення з 08.09.2022 по 16.09.2022, 04.10.2022, з 10.10.2022 по 13.10.2022, з 28.11.2022 по 12.12.2022;
- згідно з витягом з журналу службово-бойових дій від 05.01.2023 № 147 забезпечував прикриття роботи відділення протидії безпілотним повітряним суднам та штатного виробу «Нота» з 01.03.2023 по 10.03.2023, з 11.03.2023 по 12.03.2023.
2.1. Позивач наполягав на тому, що у зв'язку із безпосередньою участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, у розмірі збільшеному до 100 000 грн, однак така винагорода протиправно невиплачена йому відповідачем.
2.2. На переконання позивача, відповідач, відмовляючи йому у нарахуванні та виплаті означеної додаткової винагороди з посиланням на приписи наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 392-АГ) та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 628-АГ), необґрунтовано позбавив його права на вказану додаткову винагороду, застосувавши норми, які не підлягали застосуванню, позаяк ці накази не можуть вважатися такими, що набрали чинності через те, що вони не проходили державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
2.3. У цьому зв'язку позивач наголосив на тому, що відповідно до вимог пункту 1 Постанови № 168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби у збільшеному до 100000 грн розмірі є необхідною сукупність таких обставин: 1) період дії воєнного стану; 2) статус військовослужбовця Держприкордонслужби; 3) безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії; 4) перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Підкреслив, що у ситуації позивача кожна із перелічених обставин існувала протягом спірного періоду, що підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ), що підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.12.2022 № 696-ОС.
4. Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 02.05.2023 № 112, ОСОБА_1 з травня 2022 року по квітень 2023 року отримував щомісяця винагороду в розмірі 30000,00 грн, передбачену Постановою № 168.
5. Листом від 11.05.2023 НОМЕР_2 прикордонний загін (В/ч НОМЕР_1 ) повідомив, що сержанту ОСОБА_1 не видавалася довідка про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв'язку з чим позивачу необхідно звернутися з відповідним рапортом встановленим порядком.
6. Водночас відповідно до витягу з журналу службово-бойових дій прикордонної застави вогневої підтримки та інженерного забезпечення від 01.05.2022 № 10/10 гриф (том 1) позивач в період з 19.05.2022 по 27.05.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, яким підтверджується виконання позивачем завдань щодо знищення засобів повітряного нападу ворога, десанту противника в повітрі у вказаний період.
7. Згідно з витягом з рапорту начальника прикордонної застави вогневої підтримки та інженерного забезпечення від 23.08.2022 № Р-8600-22 за період з 01.05. по 31.05.2022 командир просить виплатити позивачу додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебування безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів із розрахунку 70 000 грн на місяць пропорційно часу проходження служби.
8. Згідно з розрахунковим листом за вересень 2022 року позивачу виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, за період з 19.05.2022 по 27.05.2022 у розмірі 20322,58 грн.
9. Відповідно до витягу з журналу службово-бойових дій прикордонної застави вогневої підтримки та інженерного забезпечення від 31.08.2022 № 10/10 гриф (том 2) позивач в період з 08.09.2022 по 16.09.2022; 04.10.2022; з 10.10.2022 по 13.10.2022; з 28.11.2022 по 12.12.2022 та згідно з витягом з журналу службово-бойових дій прикордонної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування № 147 дск від 05.01.2023: з 01.03.2023 по 10.03.2023; з 11.03.2023 по 12.03.2023 перебував у складі підрозділу, який застосовувався для охорони державного кордону України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
10.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги позивача не підтверджуються документально, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (В/ч НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 у розмірі 100 000 грн.
10.2. Стосовно періоду з 19.05.2022 по 27.05.2022 суди попередніх інстанцій врахували, що згідно витягу з журналу службово-бойових дій прикордонної застави вогневої підтримки та інженерного забезпечення від 01.05.2022 № 10/10 гриф (том 1) позивач у вказаний період приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та відповідно до розрахункового листа за вересень 2022 року отримав додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 20322,58 грн.
10.3. Щодо періодів з 08.09.2022 по 16.09.2022; 04.10.2022; з 10.10.2022 по 13.10.2022; з 28.11.2022 по 12.12.2022, з 01.03.2023 по 10.03.2023; з 11.03.2023 по 12.03.2023 суди попередніх інстанцій констатували, що з наданих витягів з журналу службово-бойових дій прикордонної застави вогневої підтримки та інженерного забезпечення від 31.08.2022 № 10/10 гриф (том 2) та з журналу службово-бойових дій прикордонної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування № 147 дск від 05.01.2023 слідує, що позивач у вказані періоди перебував у складі підрозділу, який застосовувався для охорони державного кордону України, однак доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів позивач суду не надав, про обставини такої участі у позовній заяві не зазначив. Своєю чергою, відповідач повідомив суду, що інформація, про прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях за період з 08.09.2022 по 16.09.2022, 04.10.2022, з 10.10.2022 по 13.10.2022, з 28.11.2022 по 12.12.2022, з 01.03.2023 по 10.03.2023, з 11.03.2023 по 12.03.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч № НОМЕР_1 ) відсутня.
10.4. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зауважив, що з 01.01.2023 відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» (володільцем даного наказу є ІНФОРМАЦІЯ_4 виключені з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
10.5. Оцінюючи витяг з рапорту начальника прикордонної застави вогневої підтримки та інженерного забезпечення від 23.08.2022 № Р-8600-22 за період з 01.05. по 31.05.2022, яким командир просить виплатити позивачу додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебування безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів із розрахунку 70 000 грн на місяць пропорційно часу проходження служби, що надійшов до апеляційного суду на виконання вимог його ухвали від 28.02.2024, суд цієї інстанції зауважив, що витягом з журналу службово-бойових дій прикордонної застави підтверджується виконання позивачем завдань щодо знищення засобів повітряного нападу ворога, десанту противника в повітрі у період з 19.05.2022 по 27.05.2022, за що йому нараховано та виплачено відповідну додаткову винагороду (розрахунковий лист за вересень 2022). Водночас доказів того, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебування безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів в інші дні, вказані в рапорті, апеляційним судом не встановлено.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
11. Не погодившись із рішеннями попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мандрик В.В., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
11.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв'язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 2-1 Постанови № 168, пунктів 3, 4 Окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022; пунктів 4, 11 Наказу № 392-АГ; пунктів 3, 7, 8 Наказу № 628-АГ у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв'язку із застосуванням положень зазначеної Інструкції для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168, а саме:
- визначення вичерпного переліку документів, обов'язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди у період з 24.02.2022 по 31.01.2023 за наявності протягом зазначеного періоду нечинних актів згідно статті 57 Конституції України;
- необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;
- порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
11.2. Касатор наполягає на тому, що для виплати додаткової грошової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі не є обов'язковою лише безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови № 168 передбачають також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як підставу для такої виплати.
11.3. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій допущене неправильне застосування норм матеріального права, виходячи з того, що Накази Адміністрації Держприкордонслужби № 392-АГ та № 628-АГ не можуть вважатися такими, що набрали чинності та не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки не пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а Окреме доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 (яке стосується лише військовослужбовців ЗСУ та ДССТУ), не зареєстроване у Міністерстві юстиції України, також не може бути застосоване до спірних правовідносин. Застосування відповідачем до спірних правовідносин положень наказів, які не підлягали застосуванню, касатор уважає проявом правової невизначеності.
11.4. На переконання касатора, він набув право на додаткову винагороду та дотримався усіх умов, а її виплату обмежують дії військових частин, які не дотримуються формальних процедур для прийняття остаточного рішення про таку виплату. Тягар негативних наслідків не можна покладати на позивача через недотримання порядку однією з військових частин, бо це порушує його право на отримання належного грошового забезпечення.
12. Ухвалою Суду від 23.04.2024 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
13. За інформацією з системи «Діловодство спеціалізованого суду», В/ч НОМЕР_1 отримала касаційну скаргу в електронному кабінеті 10.04.2024 о 03:24, а ухвалу про відкриття касаційного провадження - 23.04.2024 о 20:55. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 04.03.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.
Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
15. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Спір у цій справі виник у зв'язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, «збільшеної» до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.
18. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.
19. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 № 1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
20. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.
21. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.
22. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
23. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
24. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
25. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
26. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.
27. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.
28. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
29. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
30. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов'язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
31. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
32. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
33. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
34. Згодом цей пункт Постанови № 168 був змінений згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 217, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793, від 20.01.2023 № 43 та інш.
35. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
36. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов'язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.
37. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
38. До 01.02.2023 означені порядок та умови визначалися Наказами Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 № 164, від 30.07.2022 № 392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ, прийнятими на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.
39. Після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд сформував висновки щодо застосування положень пункту 1 Постанови № 168 у взаємозв'язку із вищевказаними наказами Адміністрації Держприкордонслужби, які мають бути враховані і в цій справі в силу частини третьої статті 341 КАС України, за змістом якої суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
40. Роль і значення вищезгаданих наказів Адміністрації Держприкордонслужби, які визначили порядок нарахування і виплати військовослужбовцям Держприкордонслужби додаткової винагороди та необхідні документи як умови для виплати підвищеної винагороди, проаналізовані у багатьох постановах Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами (зокрема, постанови Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших). У вказаних справах Суд сформував правові висновки щодо застосовності у подібних правовідносинах зазначених наказів Адміністрації Держприкордонслужби з урахуванням фактів відсутності їх реєстрації у Міністерстві юстиції України та наслідків для правозастосування в умовах першого року війни. Правові висновки, сформовані Судом у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи, підстав для відступу від них у цій справі Суд не вбачає та надалі зауважує таке.
41. Щодо позовних вимог за період з 19.05.2022 по 27.05.2022, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду, Суд доходить таких висновків.
42. Протягом цього періоду діяв наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 164-АГ), уведений в дію з 24.02.2022.
43. Відповідно до пункту 2 Наказу № 164-АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем, зокрема:
- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням та інших;
- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій) тощо.
44. Пунктом 3 Наказу № 164-АГ передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:
- бойового наказу (бойового розпорядження);
- журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
- рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
45. Пунктом 5 цього Наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов'язковим зазначенням підстав для його видання.
46. Пунктом 10 цього ж Наказу облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій та підготовку проекту наказу про виплату винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу Держприкордонслужби, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
47. З обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що відповідно до витягу з журналу службово-бойових дій прикордонної застави вогневої підтримки та інженерного забезпечення від 01.05.2022 № 10/10 гриф (том 1) позивач у період з 19.05.2022 по 27.05.2022 у складі мобільної вогневої групи приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, яким підтверджується виконання позивачем завдань щодо знищення засобів повітряного нападу ворога, десанту противника в повітрі у вказаний період.
48. Згідно з витягом з рапорту начальника прикордонної застави вогневої підтримки та інженерного забезпечення від 23.08.2022 № Р-8600-22 за період з 01.05.по 31.05.2022 командир просить виплатити позивачу додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебування безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів (період безпосередньої участі з 19.05.2022 по 27.05.2022 - 9 днів) на підставі бойового розпорядження від 18.05.2022 № 175 із розрахунку 70 000 грн на місяць пропорційно часу проходження служби.
49. Розрахунковим листом за вересень 2022 року підтверджується, що позивачу виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, за період з 19.05.2022 по 27.05.2022 (9 днів) у розмірі 20322,58 грн.
50. Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 02.05.2023 № 112, ОСОБА_1 з травня 2022 року по квітень 2023 року отримував щомісяця винагороду в розмірі 30000,00 грн, передбачену Постановою № 168.
51. Отже позивач за травень 2022 року отримав 30000 грн та 20322,58 грн (із розрахунку 700000 грн пропорційно часу його безпосередньої участі у бойових діях та заходах з 19.05.2022 по 27.05.2022 (9 днів)), а тому висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог за період з 19.05.2022 по 27.05.2022 є правильними та підтверджуються матеріалами справи.
52. Водночас як слідує із змісту оскаржуваних рішень суд першої інстанції взагалі не з'ясовував, які акти щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, встановленої Постановою № 168, діяли у періоді з 19.05.2022 по 27.05.2022, а суд апеляційної інстанції застосував до спірних правовідносин у вказаному періоді Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29.
53. Суд не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції в частині застосування при визначенні порядку та умов виплати означеної додаткової винагороди військовослужбовцю Держприкордонслужби вищевказаного Окремого доручення Міністра оборони України, адже Держприкордонслужба, в органах якої проходить військову службу позивач, входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, а не Міністерства оборони України, яке - відповідно до Закону України від 06.12.1991 № 1934-ХІІ «Про Збройні Сили України» - здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України.
54. З цих мотивів Суд погоджується з доводами представника позивача про помилкове застосування до спірних правовідносин, учасником яких є військовослужбовець Держприкордонслужби, Окремого доручення Міністра оборони України, яке стосується питань, пов'язаних з виплатою додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168.
55. За правилами частини першої статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
56. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).
57. На підставі викладеного, Суд вважає за необхідне змінити мотиви як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції в частині застосованих актів при відмові у задоволенні позову за період з 19.05.2022 по 27.05.2022, виклавши їх в редакції цієї постанови.
58. Щодо позовних вимог за період з 08.09.2022 по 16.09.2022, 04.10.2022, з 10.10.2022 по 13.10.2022, з 28.11.2022 по 12.12.2022, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду, Суд виходить із такого.
59. Протягом цього періоду діяли наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 392-АГ) та наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 628-АГ).
60. З 01.08.2022 був уведений в дію Наказ № 392-АГ, у пункті 2 якого конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:
(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей тощо.
61. Пунктом 4 Наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
(1) бойового наказу (бойового розпорядження);
(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
62. Відповідно до пункту 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
63. Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
64. Відповідно до пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 Наказу).
65. Згідно з пунктом 12 Наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
66. До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
67. З 01.12.2022 був уведений в дію Наказ № 628-АГ, яким був дещо змінений перелік заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, за здійснення яких передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода збільшувалася до 100000 грн.
68. Так, пунктом 2 цього Наказу до безпосередньої участі у бойових діях або заходах віднесено виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
(1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
(2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
(3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
(4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
(5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей тощо.
69. Пунктом 3 цього ж Наказу визначено, що документами, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
70. Пунктом 5 цього ж Наказу передбачено, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.
71. Згідно з пунктом 4 Наказу № 628-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди здійснюється штабами органів Держприкордонслужби, а у випадку відсутності штабу - підрозділом (посадовою особою), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
72. Відповідно до пункту 8 означеного Наказу склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.
73. Відхиляючи доводи позивача про підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях та заходах з посиланням на витяги з журналу службово-бойових дій прикордонної застави вогневої підтримки та інженерного забезпечення від 31.08.2022 № 10/10 гриф (том 2), відповідно до яких позивач в період з 08.09.2022 по 16.09.2022; 04.10.2022; з 10.10.2022 по 13.10.2022; з 28.11.2022 по 12.12.2022 (а.с. 42) та журналу службово-бойових дій прикордонної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування № 147 дск від 05.01.2023: з 01.03.2023 по 10.03.2023; з 11.03.2023 по 12.03.2023 перебував у складі підрозділу, який застосовувався для охорони державного кордону України (а.с. 43-44), суди попередніх інстанцій виходили з того, що доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів останній суду не надав, про обставини такої участі у позовній заяві не зазначив, а відповідач, своєю чергою, вказані обставини також не підтверджує.
74. У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій зауважили, що незважаючи на встановлену вказаною нормою презумпцію винуватості суб'єкта владних повноважень, позивач не звільняється від свого процесуального обов'язку, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а тому не знайшли правових підстав для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ).
75. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій не надали відповіді на ключове питання, яке стало основою спору та спонукало позивача звернутися до суду, а саме: які завдання, на підставі яких бойових наказів (розпоряджень) та за якою посадою, у складі яких підрозділів (сил чи засобів) і де саме виконував сержант ОСОБА_1 в означений період та чим це підтверджується.
76. У постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з'ясували, які завдання і де він виконував під час перебування в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (В/ч НОМЕР_1 ). Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 та інших).
77. Також поза увагою судів залишилися питання, відповіді на які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, а саме:
чи відносилася територія, де знаходився підрозділ, у складі якого позивач виконував бойові накази чи розпорядження у період з 08.09.2022 по 16.09.2022, 04.10.2022, з 10.10.2022 по 13.10.2022, з 28.11.2022 по 12.12.2022, до переліку територій, на яких у вказаному періоді ведуться (велися) бойові (активні чи можливі) дії або тимчасово окупованих;
чи був включений підрозділ, у складі якого позивач виконував бойові накази чи розпорядження, до складу органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, що визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 11 Наказу № 392-АГ, пункт 8 Наказу № 628-АГ);
чи залучався позивач, у числі інших військовослужбовців до виконання бойових завдань у складі органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави,
чи свідчать виконувані позивачем завдання про «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії» у розумінні пунктів 2 Наказу №392-АГ та Наказу № 628-АГ;
якими документами підтверджуються викладені обставини.
78. У постанові від 31.07.2024 у справі № 200/625/23 Верховний Суд підкреслював, що видання Адміністрацією Держприкордонслужби Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ не можна вважати (сприймати) як спосіб обмежити (позбавити) отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, позаяк ці накази видані для того, щоб реалізувати приписи пункту 1 Постанови № 168, адже виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн передбачена за участь у бойових діях або здійсненні заходів, які, аби військовослужбовець був належно і заслужено винагороджений, повинні мати документальне оформлення. Відповідно приписи, які містять згадувані накази Адміністрації Держприкордонслужби, проєктовані передовсім на органи (військові частини) і їхніх посадових осіб, на яких покладається таким чином обов'язок вести облік військовослужбовців, документувати факти їхньої залученості до бойових дій та/або заходів, за які встановлена додаткова винагорода у розмірі до 100000,00 грн, а також надсилати ці документи за належністю з метою виплати військовослужбовцям заслуженої винагороди.
79. У вказаній справі Верховний Суд наголосив на тому, що приписи наказів Адміністрації Держприкордонслужби не встановлюють додаткових зобов'язань чи правил поведінки для тих військовослужбовців, які мають (набули) право на додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн, передбачену пунктом 1 Постанови № 168, яке [право] виникає у них з настанням відповідних обставин (ситуацій, умов), які, в значенні згадуваних приписів Постанови № 168, є підставою для виплати цієї винагороди. Тому уніфікація розуміння (змістовного наповнення) цих «обставин» не покладає на військовослужбовців - у відносинах, що виникають у зв'язку з виконанням наказів командирів (начальників), надто в умовах воєнного стану - додаткових обов'язків (вимог) як умови для отримання додаткової винагороди. Приписи згадуваних наказів Адміністрації Держприкордонслужби, якщо зважити також на підстави і мету їх видання, виконують радше забезпечувальну роль (функцію) щодо норм, які встановлюють право на додаткову винагороду (у цьому контексті мовиться про пункт 1 Постанови № 168), або, іншими словами, є похідними від останніх.
80. Отже правильне вирішення цього спору вимагає не так роз'яснень щодо застосування процитованих вище приписів, як з'ясування (встановлення) обставин справи задля того, щоб визначити норми, які мають бути реалізовані (застосовані) стосовно цих фактів.
81. Щодо позовних вимог за період з 01.03.2023 по 10.03.2023, з 11.03.2023 по 12.03.2023, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду до 100000 грн, Суд виходить із такого.
82. Як слідує із змісту оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних за вказані періоди, при визначені порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, вважали, що застосуванню підлягають положення Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ, а суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції додатково зауважив, що з 01.01.2023 відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» (володільцем даного наказу є ІНФОРМАЦІЯ_4 виключені з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
83. Водночас судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 (яка набрала чинності та діє з 21.01.2023) до пункту 1 Постанови № 168 внесено зміни, які допускали більшу диверсифікацію розміру додаткової грошової винагороди, та відповідно до яких у першому реченні абзацу першого пункту 1 після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора», доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень».
84. Цією ж постановою Кабінету Міністрів України пункт 2-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції: « 2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень».
85. З 01.02.2023 порядок та умови виплати означеної додаткової винагороди врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252(далі - Порядок № 26) (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).
86. Пунктом 2 Порядку № 36 передбачено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:
1) у розмірі до 30 000 грн військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
наземної охорони та оборони об'єктів критичної інфраструктури;
у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;
із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) у розмірі, збільшеному до 50 000 грн, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 Постанови № 168, військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);
3) у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
87. Пунктом 3 Порядку № 36 визначено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;
8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
88. Відповідно до пункту 4 цього ж Порядку документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.
89. Облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проєктів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин (пункт 5 Порядку № 36).
90. Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця (пункт 6 Порядку № 36).
91. Згідно з пунктом 7 Порядку № 36 райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.
92. Відповідно до пункту 8 цього ж Порядку надання військовослужбовцям за їх вимогою довідок про участь у бойових діях або заходах здійснює підрозділ органу Держприкордонслужби, який веде облік особового складу.
93. Пунктом 11 цього ж Порядку визначено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців.
94. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог за періоди з 01.03.2023 по 10.03.2023 та з 11.03.2023 по 12.03.2023 без встановлення обставин щодо того які завдання, на підставі яких бойових наказів (розпоряджень) та за якою посадою, у складі яких підрозділів (сил чи засобів) і де саме виконував сержант ОСОБА_1 в означений період та чим це підтверджується, а також без співставлення відповідних доказів із нормами Порядку № 36 є передчасними та безпідставними.
95. Взявши до уваги пояснення відповідача про те, що відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» (володільцем даного наказу є ІНФОРМАЦІЯ_4 виключені з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій з 01.01.2023, суд апеляційної інстанції не перевірив, чи діяв цей наказ у березні 2023 року, з огляду на заявлені позивачем періоди [з 01.03.2023 по 10.03.2023 та з 11.03.2023 по 12.03.2023].
96. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.
97. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
98. Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.
99. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.
100. Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
101. Недотримання судом принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення.
102. За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
103. В силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
104. Отже, колегія суддів констатує, що з урахуванням вищевикладених правових висновків Верховного Суду щодо застосування положень Наказів № 392-АГ та № 628-АГ, сформованих після відкриття касаційного провадження у цій справі, а також незастосування положень Порядку № 36, судами попередніх інстанцій неправильно застосовані вказані норми матеріального права, а наведені вище допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення щодо недотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі унеможливлюють розгляд та оцінку Верховним Судом наведених в касаційній скарзі доводів по суті спору.
105. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
106. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
107. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
108. Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
109. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мандрик Владислав Володимирович, задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (В/ч НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 08.09.2022 по 16.09.2022, 04.10.2022, з 10.10.2022 по 13.10.2022, з 28.11.2022 по 12.12.2022, з 01.03.2023 по 10.03.2023, з 11.03.2023 по 12.03.2023, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу означену додаткову винагороду за вказані періоди з урахуванням фактично виплачених сум. Справу № 620/13217/23 в цій частині направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
3. Змінити мотиви рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року в частині застосованих актів при відмові у задоволенні позову за період з 19.05.2022 по 27.05.2022, виклавши їх в редакції цієї постанови, а в іншій частині вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій стосовно означеного періоду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк