24 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/1210/25 пров. № А/857/26885/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
суддя у І інстанції Микитюк Р.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення 18 червня 2025 року,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ) про відмову в призначенні позивачці пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу роботу у СПД ОСОБА_2 продавцем продовольчими товарами за період з 11.05.1998 по 31.12.2000, а також роботу у Краснянському дошкільному навчальному закладі "Дзвіночок" за січень - лютий 2004 року, квітень - травень 2004 року, грудень - 2005 року - лютий 2006 року, травень - жовтень 2006 року, грудень 2006 року - березень 2007 року, жовтень - грудень 2007 року, січень - липень 2008 року, вересень - грудень 2008 року відповідно до трудової книжки позивачки;
- зобов'язати ГУ ПФУ призначити і виплачувати позивачці пенсію з 01.01.2025 за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ №0923550009051 від 14.01.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: у СПД ОСОБА_2 на посаді продавець для торгівлі продовольчими товарами з 11.05.1988 по 31.12.2000, у Краснянському дошкільному закладі "Дзвіночок" січень - лютий 2004 року, квітень - травень 2004 року, грудень - 2005 року - лютий 2006 року, травень - жовтень 2006 року, грудень 2006 року - березень 2007 року, жовтень - грудень 2007 року, січень - липень 2008 року, вересень - грудень 2008 року та призначити пенсію за віком з 01.01.2025.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн та частину витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 2000 грн.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивачка не несе відповідальності за правильне складання трудової документації, що підтверджують відповідний страховий стаж, а недоліки у їх складанні не є підставою вважати про відсутність страхового стажу позивачки за спірні періоди.
Окрім того відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення права позивачки на зарахування спірного періоду до страхового стажу, оскільки позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, який у своїй скарзі просив скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплату страхових внесків, відповідно спірні періоди роботи не можуть бути враховані до страхового стажу позивачки. Окрім того, звертає увагу на недоліки заповнення трудової книжки позивачки. Вважає, що суд першої інстанції не врахував зазначене при прийнятті свого рішення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з досягненням пенсійного віку 01.01.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області для призначення їй пенсії за віком. До заяви від 01.01.2025 подано необхідні документи для призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №0923550009051 від 06.01.2025 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, зокрема: - з 11.05.1998 по 02.07.2001, оскільки відсутня інформація про назву підприємства при зарахуванні на роботу та трудовий договір, а також не зараховано навчання позивачки по трудовій книжці від 04.08.1983 серії НОМЕР_1 , оскільки позивачем не додано свідоцтва про шлюб.
07.01.2025 позивачка повторно звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області для призначення їй пенсії за віком. До заяви подано необхідні документи для призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ №0923550009051 від 14.01.2025 ОСОБА_1 знову відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, зокрема: - 11.05.1998 по 02.07.2001, оскільки відсутня інформація куди її прийнято на роботу; дата, підстави внесення інформації про звільнення "01.01.1999" не відповідає даті звільнення. Також не зараховано до страхового стажу 2 роки 7 місяців роботи у Краснянському дошкільному навчальному закладі "Дзвіночок" січень - лютий 2004 року, квітень - травень 2004 року, грудень - 2005 року - лютий 2006 року, травень - жовтень 2006 року, грудень 2006 року - березень 2007 року, жовтень - грудень 2007 року, січень - липень 2008 року, вересень - грудень 2008 року. При цьому зазначено, що страховий стаж особи становить 26 років 02 місяці 02 днів.
Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2023 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Як визначено частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637), трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно абзацу першого пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, що затверджена постановою Держпраці СРСР №162 (далі - Інструкція №162, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1 Інструкції №162).
За приписами абзаців другого, третього пункту 2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 162 усі записи трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1983 р.) записується 1984.05.01, в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; 05.01.1984. Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація підприємства за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5 Інструкції № 162).
Абзацом першим пункту 2.10 Інструкції № 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи вносяться на внутрішньому боці обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзаци перший-третій пункту 2.12 Інструкції №162).
Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.
Як видно з трудової книжки позивачки, у такій, зокрема, наявні:
- запис №9 - 11.05.1998 прийнята на посаду продавця для торгівлі продовольчими товарами згідно трудової угоди (трудова угода №1 від 11.05.1998);
- запис №10 - 02.07.2001 звільнена з посади продавця в зв'язку із закінченням трудової угоди №2 (трудова угода №2 від 01.01.1999) - печатка, підпис підприємця ОСОБА_2 ;
- запис №13 - Краснянські я/с "Дзвіночок" - 01.07.2002 - прийнята на роботу на підміну відпусків (наказ №16 від 01.07.2002);
- запис №14 - 11.11.2005 - звільнена з роботи за власним бажанням (наказ №34 від 11.11.2005);
- запис №15 - Краснянський ДНЗ "Дзвіночок" - 24.11.2005 - прийнята на роботу строковим трудовим договором на підміну відпусків (наказ №37 від 24.11.2005);
- запис №16 - 31.12.2008 звільнена з роботи за власним бажанням (наказ №39 від 31.12.2008) (підпис печатка).
Пенсійний орган звернув увагу, що у записі № 10 дата підстави внесення інформації про звільнення « 01.01.1999» не відповідає даті звільнення « 02.07.2001», а також відсутня інформація, куди було позивачку прийнято на роботу.
Апеляційний суд звертає увагу, що підставою звільнення у графі 4 зазначено Трудову угоду № 2 від 01.01.1999. Очевидно, що зазначене не є датою звільнення, а вказано на підставі чого припинились з позивачкою трудові відносини.
При цьому апеляційний суд наголошує, що певні недоліки трудової книжки не можуть бути підставою для виключення певного періоду роботи з трудового стажу позивача.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач не може нести відповідальність за правильність та належний порядок ведення та заповнення трудової документації, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Таким чином апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій пенсійного органу щодо незарахування до страхового стажу спірного періоду роботи позивачки з підстав недоліків трудової книжки.
Додатково апеляційний суд звертає увагу, що якщо поданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії документів було не достатньо, то пенсійний орган був зобов'язаний повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково (наприклад, уточнюючі довідки, копії наказів, архівні документи, тощо). В цьому випадку ГУ ПФУ не надало суду доказів вчинення таких дій.
Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу позивачки періодів роботи у Краснянському дошкільному закладі "Дзвіночок" січень - лютий 2004 року, квітень - травень 2004 року, грудень - 2005 року - лютий 2006 року, травень - жовтень 2006 року, грудень 2006 року - березень 2007 року, жовтень - грудень 2007 року, січень - липень 2008 року, вересень - грудень 2008 року, апеляційний суд зазначає таке.
Як визначено частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять, зокрема від роботодавців та застрахованих осіб (абзаци другий, четвертий, п'ятий частини першої статті 21 Закону № 1058-IV).
Як визначено у частині 1 статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено статтею 20 Закону № 1058-IV.
Так, абзацом 1 частини 1 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з частиною 10 статті 20 Закону № 1058-IV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Нормами статті 106 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті. Однак, застраховані особи без сприяння державних органів позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що, фактично, у випадку неповної чи несвоєчасної сплати, означатиме порушення їх прав на призначення (перерахунок) пенсії.
Несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене роботодавцями, оскільки згідно із Законом № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Таким чином апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність відмови ГУ ПФУ щодо зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи позивачки та зобов'язання такий зарахувати.
Також апеляційний суд погоджується із сумою стягнення з відповідача частини витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн, що підтверджено матеріалами справи та є цілком обґрунтованими.
Разом з тим, суд першої інстанції помилково зобов'язав ГУ ПФУ в резолютивній частині постанови зарахувати до страхового стажу позивачки період робот у СПД ОСОБА_2 на посаді продавця для торгівлі продовольчими товарами з 11.05.1988 по 31.12.2000, оскільки як слідує з трудової книжки позивачки такий період роботи тривав з 11.05.1998 по 31.12.2000. Окрім того, вказаний період зазначений і в позовних вимогах ОСОБА_1 .
Частиною 4 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правильно по суті вирішив даний публічно-правовий спір, однак помилково зобов'язав ГУ ПФУ зарахувати до страхового стажу позивачки період з 11.05.1988 по 31.12.2000, а тому оскаржуване рішення суду слід змінити та зазначити правильний період роботи позивачки у СПД ОСОБА_2 , а саме 11.05.1998 по 31.12.2000.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №300/1210/25 змінити та третій абзац його резолютивної частини викласти у такій редакції:
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до страхового стажу періоди роботи: у СПД ОСОБА_2 на посаді продавця для торгівлі продовольчими товарами з 11.05.1998 по 31.12.2000; у Краснянському дошкільному закладі "Дзвіночок" січень - лютий 2004 року, квітень - травень 2004 року, грудень - 2005 року - лютий 2006 року, травень - жовтень 2006 року, грудень 2006 року - березень 2007 року, жовтень - грудень 2007 року, січень - липень 2008 року, вересень - грудень 2008 року та призначити пенсію за віком з 01.01.2025.
У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар