24 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/2539/25 пров. № А/857/21252/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
суддя(і) у І інстанції Мартиць О.І.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Тернопіль,
дата складення повного тексту рішення 16 травня 2025 року,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
15 травня 2025 року позивач подав клопотання про зупинення розгляду цієї справи до розгляду Чортківським районним судом Тернопільської області справи №608/907/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичних фактів та набранням рішенням суду у справі №608/907/25 законної сили.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі №500/2539/25 вказане клопотання було задоволено та зупинено провадження у справі №500/2539/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №608/907/25, оскільки від рішення суду у справі №608/907/25 залежить право позивача на застосування до нього пільг, передбачених рішеннями Білобожницької сільської ради на 2021-2023 роки.
Відповідач Головне управління ДПС у Тернопільській області не погодилось із ухвалою від 16 травня 2025 року та подало апеляційну скаргу, у якій просило її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що у справі №608/907/25, яка розглядається Чортківським районним судом Тернопільської області, вирішується питання про встановлення юридичного факту невикористання позивачем об'єктів нерухомості з 2021 по 2023 роки. Такий факт не має юридичного значення для визначення обов'язку сплати податку, оскільки податкове зобов'язання формується відповідно до підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.2, 266.5.1 ст. 266 Податкового кодексу України.
Скаржник наголошує, що пунктом 266.2.2 Податкового кодексу України чітко визначено коло об'єктів, на які поширюються пільги. Відтак, рішення у справі №608/907/25 жодним чином не може вплинути на кваліфікацію податкового законодавства.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі врегульовано статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зазначена норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у цій справі.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі відповідно до вказаної норми процесуального права є саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Разом із цим, об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.
Також необхідно зазначити, що зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, допускається лише тоді, коли рішення у іншій справі не набрало законної сили і продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в такій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі №500/2539/25 до набрання законної сили рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області у справі №608/907/25, дійшов висновку про неможливість розгляду цієї справи, оскільки від рішення суду у справі №608/907/25 залежить право позивача на застосування до нього пільг, передбачених рішеннями Білобожницької сільської ради на 2021-2023 роки.
Апеляційним судом встановлено, що спір у цій справі стосується правомірності нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з огляду на правовий статус такого майна.
У справі №608/907/25 розглядалось питання про встановлення юридичного факту невикористання позивачем об'єктів нерухомості з 2021 по 2023 роки.
Разом із тим, на переконання апеляційного суду, такий факт не має юридичного значення для визначення обов'язку сплати податку, оскільки податкове зобов'язання формується відповідно до підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.2, 266.5.1 статті 266 Податкового кодексу України, які не пов'язують можливість нарахування податкових зобов'язань із фактичним використанням об'єкту оподаткування.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення у справі №608/907/25 не впливає на спірні правовідносини, які виникли у цій справі.
З огляду на зазначене апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у адміністративній справі №500/2539/25 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №608/907/25, викладений в оскаржуваній ухвалі, не відповідає приписам норм процесуального права, оскільки апеляційним судом не встановлено необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини 1 статі 236 Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання законної сили судовим рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області у справі №608/907/25.
Відповідно до приписів частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що при зупиненні провадження у цій справі суд дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, а тому оскаржувану ухвалу від 16 травня 2025 року слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 312, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити.
Скасувати ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі №500/2539/25 та направити справу для продовження розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар