13 листопада 2025 рокуСправа № 380/10452/25 пров. № А/857/39335/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2025 року (суддя Кухар Н.А., м. Львів), -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Львівської митниці (далі Митниця), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.05.2025 № UA2090002025162, № UA2090002025163 та № UA209000202516 (далі ППР).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила позивач, яка із покликанням на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В доводах апеляційної скарги вказує, що уповноваженою нею особою відповідно до статті 259 Митного кодексу України (далі МК) було подано попередню митну декларацію для ввезення таких транспортних засобів до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», яким такі пільги скасовані (новий підпункт 69.31 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК)). Оскільки транспортний засіб ввезено до 00:00 год. 01.07.2022 та вчасно було подано попередню митну декларацію, враховуючи те, що Закон не має зворотної дії в часі, до розмитнення вищевказаного транспортного засобу мають застосовуватися податкові пільги, а саме звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що транспортний засіб доставлено в зону митного контролю 01.07.2022, а подання додаткової митної декларації на транспортний засіб у день, який передує дню доставки до митного органу, а саме 30.06.2022, суперечить вимогам частини першої статті 263 МК, відповідно до положень якої, митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що Митницею проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства України з митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита при переміщенні через митний кордон України товарів за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045943.
За результатами перевірки складено акт від 11.04.2025 № 50/25/7.4-19/2426214921 (далі Акт перевірки) відповідно до якого встановлено порушення ОСОБА_1 вимог:
- частини першої статті 257, частини першої статті 263, статті 292, частини першої статті 297 МК, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита за МД на загальну суму 3 077,76 грн.;
- пункту 206.1 статті 206, підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 ПК, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку за МД на загальну суму 40 834,18 грн.;
- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за МД на загальну суму 14 937,91 грн.
На підставі Акта перевірки Митницею винесено 3 ППР.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 1 МК відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Частиною першою статті 3 МК встановлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
За термінами, наведеними в статті 4 МК митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.
Частиною першою статті 194 МК визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.
Попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу (частина друга статті 194 МК).
Відповідно до частини першої статті 257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з частиною першою статті 248 МК митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (частина перша статті 258 МК).
Відповідно до частини першої статті 259 МК, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для:
1) ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення; або
2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та без пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація; або
3) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація (частина третя статті 259 МК).
При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред'явлення цих товарів контролюючому органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов'язковими (частина шоста статті 259 МК).
Перелік підакцизних товарів визначено пунктом 215.1 статті 215 ПК. Зокрема до них належать: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
За змістом частини першої статті 261 МК у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
З аналізу зазначених вище норм МК випливає, що перед ввезенням товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа зобов'язані попередньо повідомити відповідний митний орган про свій намір. Таке повідомлення здійснюється, зокрема, шляхом надання попередньої митної декларації. При ввезенні на митну територію України легкових автомобілів подання попередньої митної декларації є обов'язковим.
При поданні попередньої митної декларації декларант або уповноважена ним особа наділені правом зазначити як усі відомості, необхідні для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, після пропуску цього товару через митний кордон України, без пред'явлення його митному органу, так і лише ті відомості, які є достатніми для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.
Відповідно до частини першої статті 263 МК митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, зокрема для автомобільного транспорту строк доставки товару становить 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці - 5 діб) (пункт 3 частини першої статті 93 МК).
Згідно з частиною четвертою статті 200 МК у місці доставки товари і транспортні засоби пред'являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. Якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спеціальних спрощень, наданих підприємству, яке отримало авторизацію АЕО-С, здійснюється до відповідних об'єктів АЕО (будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо), визначених для застосування спеціального спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для цього спеціального спрощення.
Положеннями частини третьої статті 102 МК визначено, що при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки.
Частиною п'ятою статті 102 МК конкретизовано, що для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 264 МК митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації, зокрема якщо митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до статті 281 МК, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок митного товару України, зокрема у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом.
Згідно з статтею 292 МК митні платежі не сплачуються зокрема у разі, якщо відповідного до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів: 1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів.
24.03.2022 прийнято Закон України № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі Закон №2142-ІХ), яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесено до ПК та МК такі зміни:
У розділі XX «Перехідні положення» ПК: пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.24 такого змісту: «Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту».
У розділі XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК: пункт 9 доповнено пунктом 9-11 такого змісту: « 9-11. Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.
В подальшому, з 01.07.2022, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21.06.2022 № 2325-ІХ (далі Закон № 2325-ІХ), згідно з яким внесено зміни до Податкового та Митного кодексів України, відповідно до яких, зокрема з 01.07.2022 втратили чинність:
пункт 69.23 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК, абзац другий підпункту 1 та підпункти 2 та 4 пункту 911 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення МК»:,
пункти 69.24 та 69.25 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК та абзаци перший, третій та четвертий підпункту І пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК.
Таким чином, Законом № 2325-ІХ було скасовано звільнення від сплати ввізного мита, яке діяло в період з 01.04.2022 до 30.06.2022.
З матеріалів справи встановлено, що 30.06.2022 через пункт пропуску «Смільниця - Кросценко» був пропущений на митну територію України транспортний засіб «Автомобіль легковий, що був у використанні призначений для перевезення пасажирів марки NISSAN, модель PRIMERA, бувший у використанні…» (далі ТЗ), який переміщувався згідно з попередньою митною декларацією типу ІМ 40 ЕЕ від 25.06.2022 № UA209000/2022/990662.
Відповідно до Класифікатора типів декларацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 року в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, літерний код типу декларації означає:
ЕА - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим;
ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.
Для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, та заходи тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом такої попередньої митної декларації для оформлення, а заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - чинні на дату такого випуску (частина дванадцята статті 259 МК).
Якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація (частина тринадцята статті 259 МК).
Таким чином, є два різновиди попередніх митних декларацій:
попередня митна декларація, яка містить всі відомості, необхідні для поміщення товарів до відповідного митного режиму (наприклад, імпорту);
попередня митна декларація, яка містить лише відомості, які є достатні для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.
Апеляційний суд на підставі матеріалів справи встановив, що ТЗ був ввезений в Україну за попередньою декларацією типу ЕЕ, з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.
Така декларація згідно з частиною другою статті 194 МК є лише попереднім повідомленням про намір ввезення товару та не дає можливості здійснити митне оформлення і випуск у режим імпорту, у зв'язку з чим позивач в для завершення митного оформлення декларант зобов'язаний був подати додаткову митну декларацію.
При цьому, попередня декларація з обсягом даних, необхідним для випуску в митний режим (тип ЕА) до митного оформлення не подавалася.
Відповідно до відомостей, які містяться у АСМО «Інспектор», для здійснення митного оформлення ТЗ 30.06.2022 подано до ВМО №2 митного поста «Городок» Митниці електронну додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA209180/2022/045943.
Відповідно до висновків Акта про результати перевірки з окремих питань від 27.12.2022 №7.4-17/21/794 встановлено, що ТЗ, оформлений за МД, згідно із перепусткою №0-058073 заїхав в зону митного контролю ВМО №2 митного поста «Городок» Львівської митниці 01.07.2022 о 00:19:51 год.
Таким чином, митне оформлення ввезених транспортних засобів було проведено на підставі додаткової декларації за формою ІМ 40 ДЕ, із застосуванням пільги за кодом « 311», передбаченої Законом України № 2142-IX, дія якої тривала до 30.06.2022.
Разом із тим, частина перша статті 263 МК передбачає, що митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Досліджуючи зміст статті 263 МК у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 30 травня 2024 року у справі № 380/18087/22 зазначив наступне:
«Аналіз частини першої статті 263 МК свідчить, що вона визначає строк протягом якого митна декларація має бути подана відповідному митному органу, що становить десять робочих днів, та одночасно вказує на юридичний факт, з настанням якого пов'язаний відлік такого строку, - доставка товару до відповідного митного органу. Тобто обов'язок подання митної декларації зазначена правова норма пов'язує з фактом доставки товару, транспортного засобу до митного органу.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що норма частини першої статті 263 МК України не обмежує у праві подати додаткову митну декларацію до попередньої від моменту пропуску товару через митний кордон України і до дати доставки товару до митного органу ґрунтується на помилковому тлумаченні її приписів.
Враховуючи те, що подання додаткових митних декларацій до попередньої можливе лише після доставки товару, транспортного засобу до митного органу, можна констатувати, що подання додаткових митних декларацій для завершення виконання митних процедур за попередніми здійснено в спірному випадку здійснено з порушенням частини першої статті 263 МК України.
За таких обставин, позивач повинен був відмовити в прийнятті додаткових митних декларацій від 30 червня 2022 року №UА209200/2022/013009, №UА209200/2022/013011, №UА209200/2022/013012 через те, що такі декларації подано без дотримання строків, визначених частиною першою статті 263 МК України.
Це означає, що підстав для завершення виконання митних процедур за вказаними додатковими митними деклараціями та застосування за ними преференцій щодо пільг зі сплати ввізного мита», передбачених Законом № 2142-IX, у позивача не було.».
Аналогічне правозастосування наведених норм викладено Верховним Судом також у постановах від 21 листопада 2024 року у справі № 380/3081/23, від 21 травня 2025 року у справі № 380/6162/23.
Оскільки у спірному випадку доставлення автомобіля відбулося 01.07.2022 о 00:19:51 год, додаткова декларація могла бути подана лише після фактичного доставлення ТЗ до митного органу, а митне оформлення мало здійснюватися на загальних підставах, без застосування пільги, передбаченої Законом № 2142-ІХ (код пільги 311).
Таким чином, подання позивачем додаткової декларації 30.06.2022 відбулося всупереч вимогам частини першої статті 263 МК та не могло бути правомірною підставою для митного оформлення із застосуванням пільги, строк дії якої завершувався 30.06.2022, оскільки на той момент ТЗ ще не був доставлений до митного органу.
З урахуванням вказаного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що митним органом обґрунтовано винесені спірні ППР, а підстави для їх скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 24.11.2025.