21 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/1951/25 пров. № А/857/35129/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження суддею Дерех Н.В. у м. Тернополі у справі №500/1951/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання дії та бездіяльності протиправними, -
04 квітня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, яка оформлена Довідкою № 329/2 від 13.06.2023, що видана ОСОБА_1 , зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону забезпечити проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 .
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 24.10.2024, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВКЛ, військово-медичним клінічним центром Західного регіону, за результатами якого видано Довідку ВКЛ № 2, копія міститься в матеріалах справи. У цій довідці зазначено, що під час проведеного медичного огляду у ОСОБА_1 діагностовано: Органічний розлад внаслідок ураження головного мозку. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Проте, вказаний діагноз не відображено в Довідці ВКЛ за № 329/2, що у свою чергу є протиправним, адже діагноз - Органічний розлад внаслідок ураження головного мозку, набутий 14.10.2022 внаслідок акубаротравми. Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення ВЛК від 13.06.2023 є необґрунтованим, оскільки при його винесенні не було враховано повні та актуальні медичні дані про стан здоров'я ОСОБА_1 , ступінь прогресування захворювань, супутні патології та наслідки акубаротравми, що безпосередньо впливає на визначення його придатності до військової служби, та як наслідок, ставить під сумнів висновок військово-лікарської комісії, а тому вважає, що воно потребує перегляду з урахуванням повних медичних даних.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 13.06.2023 ОСОБА_1 проведено медичний огляд терапевтичного профілю ВКЦ Західного регіону.
За результатами проведеного медичного огляду Військово-медичним клінічним центром Західного регіону прийнято постанову, що оформлена довідкою військово-лікарської комісії №329/2 від 13.06.2023, у відповідності до якої позивача на підставі статей 39б, 40б, 85б, 41в,10в графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ, визнано обмежено придатним до військової служби та непридатним до служби у високомобільних десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спеціальних спорудах, придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішення, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасвання.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).
Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти, ліцеїстів військових (військово-морських, військово спортивних) ліцеїв; осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Як вбачається із пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до пункту 1.2 розділу ІІ Положення №402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з пунктом 1.4 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Щодо проходження медичного огляду військовослужбовців під час дії воєнного стану відповідними ВЛК, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок проведення медичного огляду військовослужбовців врегульований главою 6 розділу ІІ Положення № 402.
Відповідно до пункту 6.1. глави 6 розділу ІІ Положення № 402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров'я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки (пункт 6.6. глави 6 розділу ІІ Положення № 402).
На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого. Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби (пункт 6.10. глави 6 розділу ІІ Положення № 402).
Відповідно до пункту 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням.
У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.
Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК (пункт 20.2 глави 20 розділу II Положення № 402).
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
«Придатний до військової служби»;
«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;
«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Відповідно до пунктів 20.1-20.2. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Згідно з пунктом 20.3 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний» до військової служби; «Непридатний» до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби»).
Апеляційним судом встановлено, що за результатами проведеного медичного огляду Військово-медичним клінічним центром Західного регіону прийнято Постанову, що оформлена довідкою військово-лікарської комісії №329/2 від 13.06.2023, у відповідності до якої позивача на підставі статей 39б, 40б, 85б, 41в,10в графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ, визнано обмежено придатним до військової служби та непридатним до служби у високомобільних десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спеціальних спорудах, придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Проте, на думку позивача, спірне рішення ВЛК прийнято за неповно встановлених обставин, неповної оцінки Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби вказаних у додатку №1 до Положення №402, з порушенням вимог законодавства щодо проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця.
Водночас у межах розгляду цієї справи суд позбавлений повноважень надавати правову оцінку діям окремих лікарів членів ВЛК, зокрема щодо встановлення діагнозів та їх відповідності конкретним положенням Розкладу хвороб.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив: «…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на відповідне Положення.
Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Судом встановлено, що Військово-лікарська комісія Центру є позаштатною комісією, не є юридичною особою, не має свого коду ЄДРПОУ, і створена у відповідності до Наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
Колегія суддів зазначає, що позивач не був позбавлений права звернутися до Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) з метою перегляду висновку ВЛК або надати лікарям ВЛК медичні документи, які підтверджують наявність у нього захворювань, що унеможливлюють проходження військової служби за станом здоров'я.
Згідно з Положенням №402, ЦВЛК має повноваження, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати та контролювати постанови будь-якої ВЛК у межах компетенції, визначеної цим Положенням.
Однак матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач звертався до ЦВЛК з вимогою перегляду висновку ВЛК.
Отже, надання оцінки встановленому позивачу діагнозу щодо його відповідності конкретним статтям Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, які визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі компетенції суду.
Суд не уповноважений самостійно оцінювати обґрунтованість висновків медичних комісій, оскільки не є спеціалізованим медичним органом.
Відтак, перевірка обґрунтованості висновку ВЛК не входить до предмета судового розгляду у межах застосування норм матеріального права.
Крім того, суд не має повноважень самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для визнання особи придатною, обмежено придатною або непридатною до проходження військової служби.
Жодних належних доказів того, що висновок про придатність позивача до військової служби було сформовано без проведення відповідного медичного огляду та обстеження, матеріали справи не містять.
Аргументи позивача з цього приводу ґрунтуються виключно на його суб'єктивних твердженнях.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, яка оформлена Довідкою №329/2 від 13.06.2023 не підлягає до задоволення, у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Військово-медичного клінічного центру Західного регіону забезпечити проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 слід відмовити.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) у межах встановленого статтею 309 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі №500/1951/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк