12 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8767/25 пров. № А/857/21409/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,
з участю секретаря судового засідання - Єршової Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року з питань забезпечення позову у справі №380/8767/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції головного спеціаліста четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Палія Олега Петровича, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Людмили Лозенко, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції заступника керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Наталії Савіч про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування довідки та висновку, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Кедик М. В.,
дата ухвалення судового рішення - 07 травня 2025 року,
місце ухвалення судового рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту судового рішення - 07 травня 2025 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Національного агентства з питань запобігання корупції, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції головного спеціаліста четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Палія Олега Петровича, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Людмили Лозенко, уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції заступника керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Наталії Савіч, в якому просив визнати неправомірними дії уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - головного спеціаліста четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Палія Олега Петровича та уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Людмили Лозенко щодо зазначення в п.3.1 розділу ІІІ, п.4.1 та 4.4 розділу IV Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції №202/25 від 21 березня 2025 року про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, відомостей; визнати протиправним та скасувати п.3.1 та 3.4 розділу ІІІ, п.4.1 та 4.4 розділу IV Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 березня 2025 року №202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання; зобов'язати відповідачів оприлюднити на офіційному вебсайті 2025 Національного агентства з питань запобігання корупції Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 березня 2025 року №202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, з врахуванням визнання протиправними та скасування пунктів довідки; визнати неправомірними дії уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - головного спеціаліста четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Палія Олега Петровича та уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - заступника керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Наталії Савіч щодо складання та погодження Обгрунтованого висновку, складеного за результатами повної перевірки, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної (виправленої) за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання; визнати протиправним та скасувати Обгрунтований висновок складений за результатами повної перевірки, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної (виправленої) за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання.
Крім того, позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом зупинення дії Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 березня 2025 року №202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, та Обгрунтованого висновку, складеного за результатами повної перевірки, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної (виправленої) за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, до набрання законної сили рішенням суду в цій справі; заборони відповідачам оприлюднення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 березня 2025 року №202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, та Обгрунтованого висновку, складеного за результатами повної перевірки, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної (виправленої) за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, до набрання законної сили рішенням суду в цій справі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано, що позивач є народним депутатом України, обраним відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" та відповідно до ст.1 Закону України «Про статус народного депутата України» є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. Розповсюдження зазначеної в довідці оскаржуваної інформації, яка оприлюднена на офіційному вебсайті Національного агентства, спричинює втручання (негативний влив) на ділову репутацію позивача (суб'єкта декларування) як державного діяча та невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся звернутися до суду. Таким чином, вважає, що у цій справі існують підстави, визначені ч.2 ст.150 КАС України для вжиття заходів забезпечення позову. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.
Національне агентство з питань запобігання корупції подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що необхідність оприлюднення на офіційному вебсайті Національного агентства довідок, а також інформації про те, чи було направлено Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, безпосередньо передбачена п.10 розділу VІ Порядку №26/21. Вказує, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачам оприлюднення Обґрунтованого висновку є некоректним, оскільки суперечить вимогам антикорупційного законодавства. Крім того, відповідно до п.10 розділу VІ Порядку №26/21 на вебсайті Національного агентства публікується лише інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, а не його зміст в цілому. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Представник позивача (апелянта) - Саницький А. І. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.
Представник відповідача - Дубаневич О. З. у судовому засіданні в режимі відеоконференції не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Решта учасників справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності. При цьому, заявником обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачам оприлюднення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 березня 2025 року №202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, та Обгрунтованого висновку, складеного за результатами повної перевірки, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної (виправленої) за 2023 рік, разом з тим, спірна довідка і висновок вже оприлюднені на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, про що вказує сам заявник у заяві про забезпечення позову, а тому, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1,2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1,2 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом ч.6 ст.154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться або буде перебувати справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, за яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, за яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та перегляді рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, а отже не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування пунктів 3.1 і 3.4 розділу ІІІ, а також пунктів 4.1 і 4.4 розділу IV Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 березня 2025 року №202/25 щодо результатів повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік, поданої народним депутатом України IX скликання ОСОБА_1 ; зобов'язання відповідачів оприлюднити цю Довідку на офіційному вебсайті з урахуванням скасованих пунктів; визнання неправомірними дій уповноважених осіб НАЗК - головного спеціаліста ОСОБА_2 та заступника керівника ОСОБА_3 - щодо складання та погодження Обґрунтованого висновку за результатами перевірки; а також визнання протиправним і скасування Обґрунтованого висновку, складеного за результатами повної перевірки виправленої декларації ОСОБА_1 за 2023 рік.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 березня 2025 року №202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, та Обгрунтованого висновку, складеного за результатами повної перевірки, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної (виправленої) за 2023 рік та заборона відповідачам оприлюднення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 березня 2025 року №202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, та Обгрунтованого висновку, складеного за результатами повної перевірки, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної (виправленої) за 2023 рік.
При цьому, відповідно до п.17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Заходи забезпечення позову не можуть базуватися лише на припущеннях заявника щодо порушення його прав.
Таким чином, з врахуванням наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить ст.150, ст.151 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по те, що позивач у заяві про забезпечення позову не навів беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, наявність ознак протиправності оскаржених дій та рішень може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Колегія суддів зазначає, що саме суб'єкт звернення з відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову повинен обґрунтувати існуванням передбачених статтею 150 КАС України підстав для забезпечення позову. Зазначений висновок узгоджується з нормою частини 1 статті 9 КАС України, в силу якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Однак наведені заявником доводи й аргументи не є достатніми та переконливими для висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, заявником обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачам оприлюднення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 березня 2025 року №202/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України IX скликання, та Обгрунтованого висновку, складеного за результатами повної перевірки, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної (виправленої) за 2023 рік, разом з тим, спірна довідка і висновок вже оприлюднені на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, про що вказує сам заявник у заяві про забезпечення позову.
Колегія суддів звертає увагу на те, що оприлюднення відповідних довідок та інформації є здійсненням законних повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції і складовою частиною повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Розміщення цієї інформації на вебсайті Національного агентства відбулося в межах його компетенції та сприяє забезпеченню прозорості його діяльності.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що зазначені заявником в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття забезпечувальних заходів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.195, 236, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року з питань забезпечення позову у справі №380/8767/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді С. М. Кузьмич
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 24 листопада 2025 року.