21 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/13476/24 пров. № А/857/9090/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року (головуючий суддя: Костюкевич С.Ф., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 , 19.11.2024 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати дії відповідача протиправними щодо відмови у виплаті сум нарахованої пенсії ОСОБА_2 на виконання рішень суду та недоотриманої ним за життя;
- зобов'язати здійснити виплату недоодержаної суми пенсії її померлого сина ОСОБА_2 , нарахованої на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 по справі № 140/1533/21 та від 22.05.2023 по справі № 140/5574/23.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області та отримує пенсію по втраті годувальника. Зазначає, що після смерті її сина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) залишилась недоотриманою його пенсія, що підлягала виплаті згідно рішень Волинського окружного адміністративного суду: від 15.03.2021 по справі № 140/1533/21 та від 22.05.2023 по справі № 140/5574/23. Вказує, що 25.09.2024 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила виплатити недоотриману пенсію її померлого сина ОСОБА_2 , яка виникла при здійсненні перерахунку на підставі вищезазначених рішень суду, додавши копії необхідних документів: свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; довідки про спільне проживання, Витягу з реєстру територіальної громади та Інформації з реєстру Луцької міської територіальної громади (які підтверджують спільне проживання на день смерті ОСОБА_2 ). Однак листом ГУ ПФУ у Волинській області № 13476-12825/К-02/8-0300/24 від 15.10.2024 отримала відмову, із зазначенням, що для включення нарахованих доплат до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, необхідно надати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що недоотримана сума пенсії не набута позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та у неї відсутнє рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження, відтак ГУ ПФУ у Волинській області, а тому відмовивши у виплаті недоотриманої пенсії її померлого сина, відповідач діяв в межах чинного законодавства.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримував пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копіями розрахунків на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 0302007334.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 по справі № 140/1533/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в разі втрати годувальника відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, із обов'язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Управлінням Служби безпеки України у Волинській області від 06.11.2020 № 54/16-266 про розмір грошового забезпечення, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення із служби померлого батька - військовослужбовця Служби безпеки України ОСОБА_3 (з урахуванням раніше виплачених сум).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 по справі № 140/5574/23, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_2 з 05 жовтня 2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713.
На виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 по справі № 140/1533/21 та від 22.05.2023 по справі № 140/5574/23 ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 , де загальна сума недоотриманої пенсії становить 76 743,77 грн.
Згідно з свідоцтвом про народження від 12.05.1979 серії НОМЕР_1 , виданим Любомильським РАЦС Волинської області, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є сином позивачки ОСОБА_1
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.09.2024 серії НОМЕР_2 , виданим Луцьким ВДРАЦС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ.
Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади № 2024/011500925 від 23.09.2024 позивачка була зареєстрована з 05.11.1999 за адресою: АДРЕСА_1 .
За інформацією з реєстру Луцької міської територіальної громади від 17.09.2024 ОСОБА_2 знятий із зареєстрованого місця проживання з 09.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку зі смертю.
ОСОБА_1 , 25.09.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою, в якій просила: виплатити недоотриману пенсію сина ОСОБА_2 , яка виникла при перерахунку пенсії на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду: від 15.03.2021 по справі № 140/1533/21 та від 22.05.2023 по справі № 140/5574/23.
Листом № 13476-12825/К-02/8-0300/24 від 15.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача, що частиною 1 статті 379 КАС України передбачено, що в подібних випадках проводиться заміна сторони виконавчого провадження, однак в спірному випадку така заміна не проведена.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивачка звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач - ГУ ПФУ у Волинській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що дії щодо відмови у виплаті неодержаної суми пенсії ОСОБА_2 його матері - ОСОБА_1 , вчинені відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до ч.1-3 ст. 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262), суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 по справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058 та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262, шляхом звернення до територіального органу ПФУ не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Наведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 № 200/12094/18-а.
Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що згідно з рішеннями Волинського окружного адміністративного суду: від 15.03.2021 по справі № 140/1533/21 та від 22.05.2023 по справі № 140/5574/23 обліковується борг за пенсією належною ОСОБА_2 в сумі 76 743,77 грн, згідно розрахунків на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 0302007334.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.09.2024 серії НОМЕР_2 , виданим Луцьким ВДРАЦС у Луцькому районі Волинської області ЗМУМЮ.
Згідно з свідоцтвом про народження від 12.05.1979 серії НОМЕР_1 , виданим Любомильським РАЦС Волинської області, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є сином позивачки ОСОБА_1 .
З Витягу з реєстру територіальної громади № 2024/011500925 від 23.09.2024 та інформації з реєстру Луцької міської територіальної громади від 17.09.2024 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , разом проживали на день його смерті, та вели спільне господарство.
Таким чином, ОСОБА_1 є матір'ю та членом сім'ї померлого ОСОБА_2 , яка на момент його смерті проживала разом з ним.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що із заявою до відповідача про виплату недоотриманої пенсії сина ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася 25.09.2024, тобто з дотриманням строку звернення, встановленого статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачка звернулась до відповідача із заявою про нарахування їй заборгованих сум пенсії її сина (25.09.2024) в межах 6-місячного терміну після його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), встановленого ч. 3 ст. 61 Законом № 2262-ХІІ, а тому ОСОБА_1 має право на отримання невиплаченої суми пенсії її сина.
Щодо покликання відповідача, що частиною 1 статті 379 КАС України передбачено, що в подібних випадках проводиться заміна сторони виконавчого провадження, однак в спірному випадку така заміна не проведена, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, оскільки вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачкою у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 травня 2023 року у справі № 520/926/21, від 16 травня 2023 року у справі № 420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі № /16546/21, від 13 лютого 2024 року у справі № 240/17105/21, від 15 лютого 2024 року у справі № 420/25417/21, від 11 квітня 2024 року у справі № 280/737/19, від 03 липня 2024 року у справі № 420/8083/20, від 10 липня 2024 року у справі № 420/10899/21, від 20 серпня 2024 року у справі № 280/10447/21, від 22 січня 2025 року у справі № 280/1079/21.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивачки є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії сина ОСОБА_2 після його смерті; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію сина ОСОБА_2 після його смерті згідно з рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 по справі № 140/1533/21 та від 22.05.2023 по справі № 140/5574/23.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі № 140/13476/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська