21 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/16040/24 пров. № А/857/24909/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Гуляка В.В., Кухтея Р.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №380/16040/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,-
суддя у І інстанції Желік О. М.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
25 липня 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся через підсистему “Електронний суд» системи ЄСІТС у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900255/2 від 28.03.2024;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900494/2 від 11.06.2024.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.01.2024 між компанією «Meble VOX Spolka Akcyjna», Польща та ФОП ОСОБА_1 укладено зовнішньоекономічний контракт постачання №UA01/01/2024, відповідно до якого Продавець зобов'язується продавати Покупцю вироби за оплату їх вартості на умовах, передбачених в цьому Контракті. На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №UA01/01/2024, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) № 1024702231 від 14.03.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 7 866, 90 євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 27.03.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170025355U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. № 2 меблі дерев'яні для столових та житлових кімнат; тов. № 6 меблі дерев'яні типу спальні). На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №UA01/01/2024, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №1024704179 від 07.06.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 7138,58 євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 11.06.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170048059U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. № 1 меблі дерев'яні для столових та житлових кімнат; тов. №3 основи матрацні; тов. №7 меблі дерев'яні типу спальні). У двох випадках митного оформлення, за наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару». Також за першою поставкою 27.03.2024 від Львівської митниці надіслано повідомлення декларанту наступного змісту: «У Львівській митниці відсутня інформація щодо оформлення ідентичних товарів. Митна вартість подібних (аналогічних) товарів становить: Товар 2. 4,802 дол. США за кг. Товар 6. 7,46 дол. США за кг». А за другою поставкою 11.06.2024 року від Львівської митниці надіслано повідомлення декларанту наступного змісту: «У Львівській митниці відсутня інформація щодо оформлення ідентичних товарів. Митна вартість подібних (аналогічних) товарів становить: Товар 1. 4,802 дол. США за кг. Товар 3. 14,16 дол. США за кг. Товар 7. 5,58 дол. США за кг». Вказав, що за результатами розгляду поданих декларантом документів відповідачем не прийнято заявлену митну вартість та винесено оскаржувані рішення. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості. Позивач наголошує, що у попередні періоди відповідачем вже приймались рішення про коригування митної вартості, які були визнані судом протиправними, на думку позивача такі рішення суду є преюдиційними. Відтак, вважає оскаржувані рішення митного органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року вказаний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900255/2 від 28.03.2024.
Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900494/2 від 11.06.2024.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідач вважає свої дії такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.
Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.01.2024 між компанією «Meble VOX Spolka Akcyjna», Польща та ФОП ОСОБА_1 укладено зовнішньоекономічний контракт постачання №UA01/01/2024, відповідно до якого Продавець зобов'язується продавати Покупцю вироби за оплату їх вартості на умовах, передбачених в цьому Контракті.
На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №UA01/01/2024, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) № 1024702231 від 14.03.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 7866,90 євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 27.03.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170025355U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. № 2 меблі дерев'яні для столових та житлових кімнат; тов. № 6 меблі дерев'яні типу спальні). Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209170025355U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA01/01/2024 від 01.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) №1024702231 від 14.03.2024 року; специфікація №1024702231 від 14.03.2024; банківський платіжний документ щодо товару № 35JBKLО3 від 13.03.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 1 від 01.01.2024; договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №1 від 25.03.2024; довідка про транспортні витрати №1 від 26.03.2024; рахунок-фактура на транспортні послуги № 1024702258 від 14.03.2024; рахунок-проформа на транспортні послуги № 1024800826 від 14.03.2024; платіжний документ, щодо перевезення № 36JBKLО3 від 14.03.2024; автотранспортна накладна (CMR) № 102702231 від 14.03.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24PL391010E0902596 від 14.03.2024.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
На вимогу митниці декларантом позивача було подано: платіжні інструкції б/н від 14.03.2024, б/н від 15.03.2024, № 36JBKLО3 від 14.03.2024, № 35JBKLО3 від 13.03.2024; проформа № 1024800826 від 14.03.2024, прайс-лист №1 від 01.01.2024, копія МД країни відправлення № 24PL391010E0902596 від 14.03.2024, замовлення та оплата замовлень. Просив визнати митну вартість заявлену за митною декларацією.
27.03.2024 від Львівської митниці надіслано повідомлення декларанту наступного змісту: «У Львівській митниці відсутня інформація щодо оформлення ідентичних товарів. Митна вартість подібних (аналогічних) товарів становить: Товар 2. 4,802 дол. США за кг. Товар 6. 7,46 дол. США за кг».
28.03.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900255/2 в графі 33 якого було вказано: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ). За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін EXW (Ex Works або Франко завод (… назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. До митного оформлення у відповідності до поданих документів умовами поставки відповідно ІНКОТЕРМС є EXW, відповідно розрахунку, декларантом можливо додані не всі витрати в у країні відправлення.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296, у розділі Б «Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною 10 статті 58 Митного кодексу України, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються наступні транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення здійснюється з використанням власного транспортного засобу). Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно з заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування. Жодних документів про страхування вантажу не надано. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (страхування, митне очищення) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 14.03.2024 №35, від 15.03.2024 № 36, які не можуть бути взяті до ваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, оскільки не відповідають вимогам Закону №1591-ІХ та Постанови №216, не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка-кореспондента, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 10 контракту.
Рахунок фактура на транспортне перевезення від 14.03.2024 №1024702258 є неналежною, адже в ній відсутній підпис і прізвище уповноваженої особи.
Поданий до митного оформлення Контракт від 01.01.2024 №01/01/2024 є неналежним, адже в ньому відсутня печатка однієї із сторін. Отже, відомості щодо числових значень складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином декларантом не надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.
Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначені за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом на вимогу надіслано: замовлення, платіжні доручення, експортну декларацію, проформу. Декларантом на вимогу надіслано документи, які вже були надані разом з декларацією. Інших документів надіслано не було.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2. ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 2. №UA209230/2024/4630 від 17.01.2024, товар 6. № UA205140/2024/11266 від 15.02.2024.
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209170026018U1 та 29.03.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №UA01/01/2024, згідно рахунку-фактури (Інвойсу) № 1024704179 від 07.06.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 7 138, 58 євро. Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару 11.06.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170048059U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. № 1 меблі дерев'яні для столових та житлових кімнат; тов. №3 основи матрацні; тов. №7 меблі дерев'яні типу спальні). Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209170048059U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA01/01/2024 від 01.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) №1024704179 від 07.06.2024; специфікація №1024704179 від 07.06.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 37JBKLO6 від 05.06.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 2 від 01.01.2024; договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № 06/06 від 06.06.2024; договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг № 06/06 від 06.06.2024; рахунок на оплату транспортних послуг № 07/06 від 07.06.2024; автотранспортна накладна (CMR) №1024704179 від 07.06.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24PL391010E1919926 від 07.06.2024.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
На вимогу митниці декларантом позивача подано: платіжну інструкцію № 37JBKLO6 від 05.06.2024; прайс-лист № 2 від 01.01.2024; замовлення та оплата замовлень; копія МД країни відправлення № 24PL391010E1919926 від 07.06.2024. Просив визнати митну вартість заявлену за митною декларацією.
11.06.2024 від Львівської митниці надіслано повідомлення декларанту наступного змісту: «У Львівській митниці відсутня інформація щодо оформлення ідентичних товарів. Митна вартість подібних (аналогічних) товарів становить: Товар 1. 4,802 дол. США за кг. Товар 3. 14,16 дол. США за кг. Товар 7. 5,58 дол. США за кг».
11.06.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900494/2 в графі 33 якого вказано: «В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ). За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:
- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
- відповідно до рахунку-фактури передбачено передоплату за товар. Для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 05.06.2024 № 37JBKLO6, яка не може бути взята до уваги тому, що у графі «призначення платежу» є посилання тільки на контракт, що не дає змогу ідентифікувати платіжний документ з даною поставкою, оскільки відповідно до п. 4 зовнішньоекономічного контракту від 01.01.2024 №01/01/2024 оплата здійснюється згідно виставленої проформи. Платіжне доручення не містить посилання на проформу, що суперечить умовам контракту. Окрім того, оплата здійснена 05.06.2024, а рахунок фактура виставлена 07.06.2024. Що в свою чергу не дає змоги віднести даний платіжний документ до цієї поставки.
- відповідно до п. 2 контракту термін постачання підтвердженого замовлення складає 30 календарних днів з дня, в якому продавець сплатить покупцю 100% суми, зазначеної у проформі. Проформа до митного оформлення не подана. Отже, відомості щодо числових значень складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень 21 статті 58 Митного кодексу.
Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару.
Декларантом на вимогу надіслано документи, які вже були надані разом з декларацією. Інших документів надіслано не було.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2. ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД товар 1. № UA209230/2024/33346 від 15.04.2024, товар 3. № UA205030/2024/2346 від 29.03.2024, товар 7. № UA205140/2024/35851 від 30.05.2024. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
На виконання вимог Рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209170048294U7 та 11.06.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.
У зв'язку з незгодою із прийнятим Рішенням про коригування митної вартості №UA209000/2024/900494/2 від 11.06.2024 позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України подана Заява №1 від 08.07.2024, у якій задля скасування оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості та повернення (вивільнення) донарахованих коштів позивачем було надано додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість та відповідні обґрунтування. До заяви №1 від 08.07.2024 подано: копію рахунку-проформи №1024801463 від 03.06.2024; копію додаткової угоди № UA01/2024 до договору №UA01/01/2024 від 01.01.2024.
Враховуючи те, що усі зауваження, які висловлені у Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900494/2 від 11.06.2024 усунуті, та долучені додаткові документи, позивач просив митний орган взяти цю заяву до розгляду, прийняти додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів та, у відповідності до пункту 9 статті 55 Митного кодексу України, винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900494/2 від 11.06.2024.
Проте заява № 1 у порядку ст. 55 МК України листом Львівської митниці від 15.07.2024 № 7.4-2/15-02/13/19562 не була задоволена.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам частини 2 статті 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.
За визначенням статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.
Частиною 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому вимогами ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у ч. 1 ст. 58 вказаного Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 вказаного Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.
При цьому, ч. 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2, 4 ст.53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як встановлено ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої вказаної статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 МК України, форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частинами 3-6 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частинами 4, 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
За приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оцінено відповідачем як підставу для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з викладеними обставинами.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, у спірному епізоді митного оформлення товарів позивача, Львівською митницею застосовано другорядний метод визначення вартості товарів, що ввозяться, та обчислено митну вартість товарів на підставі попередніх митних декларацій.
Як слідує з матеріалів справи, для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170025355U0 від 27.03.2024 року, до якої долучено такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA01/01/2024 від 01.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) №1024702231 від 14.03.2024; специфікація №1024702231 від 14.03.2024; банківський платіжний документ, щодо товару № 35JBKLО3 від 13.03.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 1 від 01.01.2024; договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №1 від 25.03.2024; довідка про транспортні витрати №1 від 26.03.2024; рахунок-фактура на транспортні послуги № 1024702258 від 14.03.2024; рахунок-проформа на транспортні послуги № 1024800826 від 14.03.2024; платіжний документ, щодо перевезення № 36JBKLО3 від 14.03.2024; автотранспортна накладна (CMR) № 102702231 від 14.03.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24PL391010E0902596 від 14.03.2024.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170048059U0 від 11.06.2024, до якої долучено такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA01/01/2024 від 01.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) №1024704179 від 07.06.2024; специфікація №1024704179 від 07.06.2024; банківський платіжний документ, щодо товару № 37JBKLO6 від 05.06.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 2 від 01.01.2024; договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № 06/06 від 06.06.2024; договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг № 06/06 від 06.06.2024; рахунок на оплату транспортних послуг № 07/06 від 07.06.2024; автотранспортна накладна (CMR) №1024704179 від 07.06.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24PL391010E1919926 від 07.06.2024.
При цьому апеляційний суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з цим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 при розгляді справи №815/6827/17, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.
Апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Щодо умов поставки EXW Інкотермс, то суд зауважує, що з огляду на обрані позивачем умови поставки Інкотермс-2020 (EXW), продавець зобов'язаний поставити товар шляхом надання його у розпорядження покупця в узгодженому пункті, в названому місці поставки незавантаженим на будь-який транспортний засіб для перевезення. Продавець зобов'язаний поставити товар в узгоджену дату чи в межах узгодженого періоду. Умови поставки EXW не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому страхування товару не проводилось. Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося. Таким чином, у митного органу не було підстав вимагати документи щодо операцій, які не виконувались сторонами контракту та які не є обов'язковими при зазначених у митній декларації умовах поставки. Щодо митного очищення товару, то згідно п. 4.6 Контракту постачання № UA01/01/2024 від 01.01.2024: «Сторони підтверджують, що право власності на Вироби переходить від Продавця до Покупця після успішного завершення експортного митного оформлення Товару Продавцем, відповідно до EXW Czarnkow, Incoterms 2020». Отож, у даному випадку витрати на оформлення експорту покладаються на продавця товару.
Також апеляційний суд звертає увагу, що банківські платіжні документи № 35 від 14.03.2024, № 36 від 15.03.2024 разом із № 35JBKLО3 від 13.03.2024 та № 36JBKLО3 від 14.03.2024, які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючими документами, що посвідчують здійснену ФОП Колодій на рахунок контрагента Meble VOX Spolka Akcyjna оплату за товар, що поставляється та транспорт. Отже, зазначені банківські документи можливо ідентифікувати із даною поставкою товарів.
Також, зовнішньоекономічний договір №UA01/01/2024 від 01.01.2024 містить назву, номер договору (контракту), дату та місце його укладення; предмет договору (контракту); кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг); базисні умови поставки товарів; ціну та загальну вартість договору (контракту); умови платежів; рекламації та гарантії якості; форс-мажорні обставини. Вказаний договір містить реквізити сторін і, зокрема прізвища та ім'я представників від продавця та їхні підписи.
При цьому, відповідно до п. 2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) №UA01/01/2024 від 01.01.2024 підтвердженням замовлення є складання продавцем фактури-проформи для покупця із зазначенням остаточної ціни виробів. Пунктом 2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) передбачено що ціна виробів узгоджуються сторонами при підписанні цього Контракту. Прайс-лист на вироби є Додатком №1 до Контракту. Отже, ціна виробів узгоджена сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) у рахунку-проформі № 1024800774 від 05.03.2024. Позивачем до митного оформлення було надано платіжний документ № (MUR) 35 від 14.03.2024 на суму 7 866, 90 Євро, який підтверджує здійснену покупцем оплату за товар. Позивачем було долучено рахунок-проформу № 1024800774 від 05.03.2024.
Також у банківському платіжному документі № 37JBKLO6 від 05.06.2024 у призначенні платежу наявне посилання на контракт №UA01/01/2024 від 01.01.2024.
Вказана платіжна інструкція містить дату операції, суму операції в євро, найменування банку відправника і банку отримувача, розрахункові рахунки сторін, що повною мірою узгоджується з іншими документами, поданими до митного оформлення. Загальна сума за товар (7138, 58 EUR) на час митного оформлення була повністю проплачена. Враховуючи вищенаведене, зазначений банківський платіжний документ можливо ідентифікувати із даною поставкою товарів.
Оплата за товар у сумі 7138, 58 EUR здійснювалась на підставі рахунку-проформи №1024801463 від 03.06.2024. Отже, загальна сума за товар (7138, 58 EUR), яка зазначена як у рахунку-фактурі, так і у рахунку-проформі на час митного оформлення була повністю проплачена.
Також апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу). Отже, товар є об'єктом купівлі/продажу. Остаточна ціна, яка підлягає сплаті зазначається у рахунку-фактурі (інвойсі), який був долучений декларантом до митного оформлення товарів (інвойс № 1024704179 від 07.06.2024 р.) та по якому проводились оплати за товар. При цьому згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Усі витрати, які поніс ФОП Колодій за зовнішньоекономічним контрактом включені у заявлену митну вартість.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що декларантом було надано відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.
Окрім того, митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
При цьому, відсутність у позивача деяких витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 при розгляді справи №160/1329/19, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов, законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.
Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №380/16040/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді В. В. Гуляк
Р. В. Кухтей