01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Куденкова К.О.
Суддя-доповідач Епель О.В.
24 листопада 2025 року Справа № 640/4894/22
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД»
до Головного управління Держпродспоживслужби
в Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
Історія справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправною і скасувати постанову від 29.12.2021 № 8 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначив, що під час відбору зразків продукції на АЗС не складався акт за формою № 2-НК. Крім того, в акті відбору зразків продукції від 10.12.2021 № 000005 відсутні відомості про роз'яснення порядку відбору проб і про те, що він був дотриманий, не зазначений метод відбору проб тощо.
Також Позивач посилався на неправильний розрахунок штрафної санкції.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року адміністратвиний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що отримані з порушенням законодавства зразки продукції не можуть бути предметом подальшого дослідження, за наслідками якого позивача притягнуто до відповідальності.
При цьому, суд відзначив, що відсутність заперечень щодо порушення порядку отримання зразків пального в актах не можуть свідчити про дотримання самого порядку, враховуючи, що він мав бути забезпечений посадовими особами Відповідача.
Також суд першої інстанції звернув увагу на невідповідність місця проведення експертизи відібраних зразків.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на дотримання ним вимог до відбору зразків продукції в процесі здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та відсутність у Позивача зауважень щодо порушення порядку їх відбору.
В обґрунтування своїх вимог Апелянт також зазначає, що у процесі відбору зразків, Головне управління керувалось «Порядком відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акту відбору зразків продукції», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1280 від 31.10.2007. Стверджує, що формою акту 2НК передбачено складання такого акту комісією у складі голови та трьох членів комісії та представником незацікавленої організації, проте ні Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ні «Порядком відбору зразків продукції для визначення її якісних показників» не передбачено створення комісій для відбору зразків продукції - відбір зразків здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю).
Також, стверджуючи, що Позивачем допущено до реалізації бензин автомобільний А-95-Євро5-ЕО, який не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензин автомобільний Євро», Апелянт наполягає на правомірності складення спірної постанови від 29.12.2025 № 8 про накладення стягнення.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 та від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Позивачем законодавства у сфері захисту прав споживачів, за наслідками якого складений акт від 23.12.2021 № 000088.
Відповідно до вказаного акта встановлені наступні порушення: абзац другий п. 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами; частин 1 і 3 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», за що передбачена відповідальність згідно з п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
У вказаному акті Позивачем зазначено, що заперечення і пояснення будуть надані додатково.
На підставі акта від 23.12.2021 № 000088 Відповідачем прийнято постанову № 8 від 29.12.2021, якою до позивача на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» застосований штраф у розмірі 86229,00 грн за порушення частин 1 і 3 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» (допущено до реалізації бензин автомобільний А-95-Євро5-ЕО, який не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензин автомобільний євро» за перевіреними показниками, а саме: вміст сірки, фракційний склад, згідно з протоколом випробувань № 387/ТЛ від 20.12.2021.
До суду надана копія акта відбору зразків продукції від 10.12.2021 № 000005, відповідно до якого посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області здійснили у ТОВ «Лерсен ЛТД» відбір зразків продукції А-95-Євро5-ЕО у кількості 4 літрів, вартість 29,48 грн за літр, залишок товарів, з яких відібрані зразки 430 літрів. Указано, що відібрані зразки продукції в кількості 6 літрів налиті в скляну тару та опломбовані, 2 літри прямують до лабораторії (ТОВ «Центр якості продукції «Карат» м. Київ), - 2 літри залишаються у відповідача, 2 літри (контрольні, залишаються у позивача, дослідження (експертиза) фізико-хімічна. Посилання на застосування ДСТУ 4488:2005 в цьому акті відсутні.
Також до суду надана копія протоколу випробувань № 387/ТЛ від 20.12.2021 відповідно до якого за перевіреними показниками зразок не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 для бензину автомобільного А-95-Євро5.
У вказаному протоколі зазначено: місце відбору ТОВ «Лерсен ЛТД»; пред'явлений ТОВ «Центр якості продукції «Карат», випробування проводяться для ТОВ «Центр якості продукції «Карат».
Протокол № 387/ТЛ від 20.12.2021 складений працівниками (представниками) Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ТОВ «Линік») та затверджений ТОВ «Линік» і ТОВ «Центр якості продукції «Карат».
Водночас у рішенні відповідача від 10.12.2021 № 000005 про відбір зразків продукції зазначено, що місце проведення експертизи - ТОВ «Центр якості продукції «Карат».
Також відповідачем наданий копія повідомлення ТОВ «Лерсен ЛТД» щодо виконання припису № 11/000088 від 23.12.2021, копії протоколу № 000009 від 23.12.2021 і постанови № 9 від 29.12.2021 щодо притягнення до адміністративної відповідальності начальника АЗС ТОВ «Лерсен ЛТД» Гасанову С.В. (ч. 1 ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Крім того, відповідач надав копію договору № 233 від 16.08.2021 про надання послуг, який укладено між відповідачем, як замовник, і ТОВ «Центр якості продукції «Карат», як виконавець, щодо надання послуг з проведення лабораторних досліджень нехарчової продукції.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів встановлені Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-ХІІ), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 6 Закону № 1023-ХІІ продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.
За приписом ч. 4 ст. 14 Закону № 1023-ХІІ продукція, щодо якої нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, встановлені вимоги стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, повинна вводитися в обіг та реалізовуватися з додержанням зазначених вимог.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023-ХІІ у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 3 частини 1 статті 26 Закону № 1023-ХІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Статтею 11 Закону № 877-V передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний надавати зразки продукції з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Відповідно до статті 13 Закону № 877-V відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом.
У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.
Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.
Згідно зі ст. 14 Закону № 877-V відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.
До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.
Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.
Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.
Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності. Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані). Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.
Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).
Висновки суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду з урахуванням доводів учасників справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Так, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. "У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. "У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальний порядок проведення перевірок органами державного нагляду (контролю), до яких відноситься відповідач, відбору зразків продукції визначено Законами № 1023-ХІІ та 877-V. Водночас ці законодавчі акти зазначають, що порядок і правила відбору зразків визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання статей 14, 15 Закону № 877-V Кабінет Міністрів України постановою від 31 жовтня 2007 року № 1280 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції» затвердив Порядок № 1280, який визначає механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи (випробування) та форми акта відбору зразків продукції (далі - Порядок № 1280).
При цьому, змістом частини другої пункту 1 Порядку № 1280 передбачено, що особливості відбору зразків окремих видів продукції визначаються іншими нормативно-правовими актами.
Так, у пунктах 2, 3 та 4 Порядку № 1280 дублюються вимоги передумов та порядку проведення відбору зразків продукції із вимогами зазначеними вище у статтях 13, 14 та 15 Закону № 877-V.
Ураховуючи викладене, загальний механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи визначений Законом № 877-V та Порядком № 1280, водночас окремі види продукції потребують врахування певних особливостей в частині відбору зразків, зокрема це стосується порядку відібрання проб нафти (нафтопродуктів), які є специфічними продуктами, що потребує особливої деталізації порядку відібрання зразків для дослідження.
Єдиний порядок організації та проведення робіт, пов'язаних з контролем якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску встановлює Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики від 04 червня 2007 року № 271/121, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 липня 2007 року за № 762/14029 (далі - Інструкція).
Так, згідно приписів Інструкції, під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки (підпункт 4.2.5 пункту 4.2 Інструкції).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець встановив додаткові вимоги для процедури відбирання зразків нафтопродуктів для проведення, зокрема, контрольних лабораторних досліджень з огляду на специфіку зразків таких продуктів для забезпечення збереження їх якості, тому складання акта за формою 2-НК, затвердженого Інструкцією, який містить детальну інформацію про порядок відібрання проб нафти, є обов'язковим для дослідження якості такої продукції та не суперечить положенням чинного законодавства щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як на тому помилково наполягає Апелянт.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 520/3681/19, від 12 січня 2022 року у справі № 260/368/19.
Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції та не оспорюється Апелянтом, «акт відбирання проб нафти та нафтопродуктів» за формою 2-НК під час відбору зразків не складався.
Разом з тим, згідно із підпунктом 4.2.6 пункту 4.2 Інструкції для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки (далі - ПРК), оливороздавальної колонки (далі - ОРК) оператор АЗС задає необхідну дозу і відпускає її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.
В акті відбирання проби за формою № 2-НК зазначається, що пробу відібрано з роздавального крана ПРК (ОРК). Якщо на момент відбирання проби з конкретної ПРК, ОРК відпуск нафтопродуктів не здійснювався протягом 30 хвилин, то перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10л, олив - не менше 5л. Нафтопродукти із мірника необхідно злити до резервуарів АЗС, про що повинен бути складений відповідний акт.
Відібрану пробу поділяють на три рівні частини, розливають у сухі чисті скляні пляшки, герметично закупорюють пробками, не розчинними в нафтопродукті. На етикетці проби, відібраної з роздавального крана колонки, зазначають реквізити АЗС, назву, марку та вид (у залежності від масової частки сірки) нафтопродукту, номер нормативного документа на нафтопродукт, номер роздавальної колонки, дату і час відбирання проби, прізвище, ім'я та по батькові працівників(а) АЗС, представника органу контролю (підрозділу) і, за необхідності, - інших посадових осіб, які брали участь у відбиранні проби.
Так, Відповідачем складено «акт відбору зразків продукції», форма якого затверджена постановою КМУ від 31.10.2007 № 1280. Разом з тим, з наявного в матеріалах справи акта відбору зразків від 10.12.2021 № 000005 вбачається, що в цьому акті не зазначено, що Відповідачем роз'яснювався такий порядок і що він був дотриманий (зокрема, в частині відбору всього зразка в одну чисту металеву ємність і подальшого його розливання у три скляні пляшки з дотриманням чистоти лійки, за допомогою якої таке розливання здійснювалося).
Також в акті відбору зразків продукції не зазначено про те, що відбирання проби нафтопродукту (бензину та палива дизельного) було здійснено з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки, номер такої колонки. Крім того, акт не містить інформації про об'єм нафтопродукту, з якого відібрана проба.
Надаючи оцінку доводам Апелянта щодо дотримання порядку відбору зразків з урахування виклаженого вище, колегія суддів приходить до висновку про їх необґрунтованість.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність заперечень щодо порушення порядку отримання зразків пального в актах не можуть свідчити про дотримання самого порядку, враховуючи, що він мав бути забезпечений посадовими особами Відповідача.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в цій частині, оскільки отримані з порушенням законодавства зразки продукції не можуть бути предметом подальшого дослідження, за наслідками якого Позивача притягнуто до відповідальності.
Надаючи оцінку доводам учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 24 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
В.В. Файдюк